Війна в Україні
Ліндсі Грем заявив, що Україна навряд чи доб'ється повного виведення російських військ у межах мирної угоди, якщо йдеться про обмін територіями. Будь-яка угода про безпеку має бути розглянута Конгресом.
З початку 2026 року у Києві зафіксовано 28 повітряних тривог, загальна тривалість яких склала понад 29 годин. Це менше тривог, але довше за часом, ніж за аналогічний період минулого року.
Міністр закордонних справ Великої Британії Іветт Купер заявила, що Москва не виявляє зацікавленості в мирі. Вона відхилила пропозиції щодо відновлення переговорів з Путіним.
16 січня в Україні діють відключення світла, а в Сумській та Полтавській областях застосовані графіки аварійних відключень через пошкодження енергосистеми. Це стосується 1-5 черг споживачів.
15 січня відбулося 180 бойових зіткнень, окупанти завдали 2 ракетних та 97 авіаційних ударів, скинувши 234 керовані авіабомби. Сили оборони уразили сім районів зосередження особового складу та техніки противника.
В українській енергетиці діє режим надзвичайної ситуації. Громадянам дозволяють вільно пересуватися до "пунктів незламності" вночі.
У ніч на 16 січня росія атакувала Україну 76 ударними БпЛА різних типів. ЗСУ збили або придушили 53 ворожі безпілотники, зафіксовано влучання 19 дронів.
Велика Британія надає 20 мільйонів фунтів стерлінгів для відновлення енергетичної інфраструктури України. Це фінансування спрямоване на ремонт та захист енергооб'єктів, що постраждали від російських атак.
Партизанський рух АТЕШ провів розвідку штабу 2-ї армії рф у самарі, який керує наступальними операціями на Покровському напрямку. Отримані дані передано Силам оборони України.
Станом на 16 січня 2026 року ЗСУ ліквідували 1370 окупантів за добу, загальні втрати рф перевищили 1 224 000 осіб. Також знищено 48 артилерійських систем та 527 БПЛА.
Вночі 16 січня російська рязань зазнала атаки дронів. Ймовірною ціллю атак став місцевий НПЗ.
Юлія Свириденко та спікерка латвійського сейму Дайга Міеріня обговорили стан енергосистеми України та протидію планам агресора. Латвія виділить 0,25% ВВП на потреби України.
Президент Чехії Павел заявив у Львові, що Україні потрібна наполегливість та пряма підтримка, а не співчуття. Він наголосив, що зимовий період посилює наслідки війни, а країна майже чотири роки протистоїть агресії.
З початку доби 15 січня зафіксовано 161 бойове зіткнення на фронті. Ворог застосував авіацію, скинувши 160 керованих авіабомб, та здійснив майже 5000 ударів дронами-камікадзе.
Освітній омбудсмен Надія Лещик запропонувала відпрацювати заняття подовжених зимових канікул шляхом скасування весняних канікул або продовження навчання у червні 2026 року. Це пов'язано з нестабільним електропостачанням та неможливістю ефективного онлайн-навчання.
Кабінет міністрів запровадив комплекс заходів у зв’язку з надзвичайною ситуацією в енергетиці, спричиненою масованими російськими обстрілами. Зокрема, Міносвіти і КМДА мають продовжити або встановити зимові канікули до 1 лютого 2026 року.
Прем'єр-міністр Юлія Свириденко повідомила про послаблення комендантської години в регіонах з енергетичною кризою. Дозволено перебування на вулицях та рух транспорту без перепусток.
Внаслідок російського удару по Харкову понад 400 тисяч людей залишилися без світла та тепла, повідомив Президент Зеленський.
Постійна рада ОБСЄ у Відні розглянула масовані ракетні та безпілотні атаки росії проти України. Засідання скликали на вимогу України, подякувавши партнерам за засудження терору москви.
Журналіст Юрій Ніколов вважає, що призначення Кирила Буданова керівником Офісу президента змінить підхід до управління. Буданов здатен чинити спротив системі та брати на себе відповідальність.
Вищий кримінальний суд Німеччини залишив під вартою підозрюваного у диверсії на "Північному потоці", вперше публічно звинувативши Україну. Суд заявив, що вибухи були скоєні "за дорученням іноземної держави", маючи на увазі Україну.
Генеральний секретар НАТО Марк Рютте провів розмову з Президентом України Володимиром Зеленським, обговоривши енергетичну ситуацію та зусилля для припинення війни. Рютте наголосив на підтримці України для захисту та забезпечення тривалого миру.
Президент Зеленський зустрівся з Крісталіною Георгієвою, директоркою МВФ. Вони обговорили нову програму фінансування для України, що передбачає підтримку до 2029 року.
Начальник Миколаївської ОВА Віталій Кім запропонував посилити державну підтримку ВПО, розглядаючи їх як стратегічний людський капітал. Він акцентував на проблемах житла, роботи та психологічної підтримки, пропонуючи комплексні рішення.
В Укренерго повідомили про застосування графіків погодинних відключень та обмеження потужності 16 січня по всій Україні. Причиною є наслідки російських атак на енергооб'єкти.
15 січня визначено фіналістів конкурсу на здобуття Національної премії України імені Тараса Шевченка 2026 року. Загалом 36 учасників змагатимуться за перемогу у 13 номінаціях.
Президент України зустрівся з міністеркою з питань Європи та закордонних справ Албанії Елісою Спіропалі. Обговорювалися оборонне виробництво, інтеграція до ЄС та можливе приєднання Албанії до програми PURL цього року.
Президент України Володимир Зеленський провів зустріч з послом України у Великій Британії Валерієм Залужним. Вони обговорили актуальні дипломатичні завдання, спрямовані на посилення України та її стійкості.
Прем'єрка Юлія Свириденко зустрілася з главою МВФ Крісталіною Георгієвою, оглянувши наслідки ворожих ударів по енергооб'єкту Києва. Вони обговорили підготовку до ухвалення програми підтримки МВФ для України.
росія посилює атаки на українські міста, зокрема Київ, Одесу та Дніпро, щоб вивести з ладу системи опалення та електропостачання. Мета цих дій - підірвати моральний дух населення та змусити Україну піти на поступки в мирних переговорах.