Зернова пастка для України: куди подіти врожай 2026 року та чим обернеться тривале блокування експорту
Київ • УНН
Атаки рф і проблеми з логістикою скоротили експорт зерна в Україні. Надлишки можуть знизити доходи фермерів і врожай 2027 року.
Україна збирає непоганий урожай зернових, однак продавати його дедалі складніше через російські удари по портах, залізниці та інших логістичних маршрутах. Наразі існує велика ймовірність, що зерно може залишитися на складах замість того, щоб принести аграріям кошти на наступну посівну.
Найбільше ризикують господарства, які не мають власних сховищ і змушені продавати продукцію посередникам за зниженими цінами. Якими можуть бути масштаби накопичення зерна та наслідки для врожаю 2027 року, УНН пояснив генеральний директор Української аграрної конфедерації (УАК) Павло Коваль.
Урожай зерна у 2026 році - скільки вже зібрала Україна та які обсяги необхідно експортувати
Станом на 13 жовтня українські аграрії намолотили 37,14 млн тонн зернових і зернобобових, обробивши 65,2% запланованих площ. За оцінкою Павла Коваля, на 15 жовтня з полів вдалося зібрати до 38 млн тонн. Окремо, за даними Мінагрополітики, зібрано близько 13,9 млн тонн олійних культур, зокрема соняшнику, ріпаку та сої. Тут зауважимо, що попередній державний прогноз передбачав урожай зернових на рівні близько 60,4 млн тонн.
Павло Коваль пояснює, що розбіжності виникли через кукурудзу: її валовий збір може досягти 30-31 млн тонн, але на середину жовтня зібрали лише близько 3,5 млн тонн. Тому остаточні цифри, які підсумують цьогорічний урожай зернових, з'являться тоді, коли аграрії зберуть цей злак. І якраз тут починаються великі проблеми.
"Через дощі та високу вологість зерна частина врожаю може залишитися в полях до зими. Адже сушіння потребує додаткових коштів, яких вистачає не кожному господарству", — застеріг експерт.
Говорячи про урожай пшениці, гендиректор УАК оцінив його в 26,2 млн тонн, з яких близько 12 млн тонн планують експортувати. (Для кукурудзи орієнтир становить 22 млн тонн експорту з очікуваних 30 млн тонн виробництва). Однак ці обсяги — експортний потенціал, адже продати зерно за кордон мало, його потрібно ще й фізично доставити покупцеві.
Морський експорт під загрозою - скільки українського зерна може залишитися в країні через обмеження постачання
За даними Держмитслужби, станом на 16 жовтня від початку 2026/27 маркетингового року Україна експортувала 5,929 млн тонн зернових і зернобобових. Це на 24,9% менше, ніж за відповідний період попереднього сезону.
Коваль підраховує, що поточні відвантаження становлять приблизно половину необхідного темпу з огляду на обсяги врожаю. За його словами, лише щодо пшениці наприкінці сезону можуть утворитися додаткові залишки на рівні 5 – 6 млн тонн. Якщо ж суттєві обмеження логістики збережуться і під час масового надходження кукурудзи, ризик накопичення зерна різко зросте.
"Особливе занепокоєння викликає Дунайський напрямок. У 2022 році він давав змогу перевозити до 2,5 млн тонн вантажів на місяць і частково компенсував обмеження роботи великих морських портів. Тепер на нього впливають обстріли терміналів, проблеми з інфраструктурою та судноплавством. Лише в районі Сулінського каналу (середня з трьох великих проток дельти Дунаю і головна судноплавна протока гирла Дунаю в Румунії – ред.) накопичилося близько 150 суден із зерном", — розповів експерт.
Залізничні переходи з ЄС та автомобільні маршрути також не можуть безперешкодно замінити морські перевезення: їхня пропускна спроможність обмежена, а перевезення дорожчі. Відтак навіть за наявності покупців аграрії не завжди можуть своєчасно відвантажити продукцію.
Чи вистачить Україні потужностей для зберігання врожаю та що буде з надлишками
На кінець 2025 року сукупні елеваторні потужності України оцінювали в 52,67 млн тонн одночасного зберігання. Проте варто розуміти, що частина сховищ уже зайнята, частина розташована далеко від виробників, а переміщення зерна та послуги елеваторів коштують грошей. Тому за найскладнішого сценарію, за припущенням співрозмовника УНН, за збереження нинішніх темпів експорту й накопичення кукурудзи перехідні залишки можуть сягнути 30-35 млн тонн. У результаті зерно може чекати продажу, а його утримання весь цей час потребуватиме від аграрія складських площ і фінансування.
"Наявність зерна в коморі ще не гарантує грошей на рахунку", — наголосив Павло Коваль.
За його словами, малі та середні господарства часто мають лише три варіанти:
- оплатити зберігання на елеваторі;
- продавати прямо з поля за невигідною ціною;
- залишати продукцію у власних непристосованих приміщеннях.
Кожен із них несе свої витрати та ризики.
Додатково надлишок пропозиції всередині країни тиснутиме на закупівельні ціни. Навіть якщо зерно на світовому ринку дорожчатиме, український виробник не обов'язково отримає вигоду, адже дорожча логістика та ризики перевезень можуть поглинути різницю.
Експортні обмеження та збитки аграріїв - як зернова криза вплине на посівні площі й виробництво зерна у 2027 році
Наслідки нинішніх труднощів український фермер уже відчув під час осінньої посівної. Павло Коваль в ексклюзивному коментарі УНН повідомив, що до середини жовтня вдалося засіяти приблизно 3,5 млн гектарів озимої пшениці. Якщо до завершення кампанії площа досягне 4 млн гектарів, він вважатиме це прийнятним результатом. Гірша ситуація з озимим ячменем: за оцінкою експерта, його посіяно близько 280 тис. гектарів проти приблизно 500 тис. гектарів запланованих.
"За складної реалізації зерна виробники можуть скорочувати витрати на добрива, засоби захисту та технологічні операції, що позначиться на врожайності наступного року. Частина господарств також переглядатиме структуру посівів на користь культур, які мають вищу маржу та потребують менше логістичних потужностей", — спрогнозував гендиректор УАК.
Серед таких варіантів він назвав ріпак і соняшник. Проте, за його словами, зміна "посівної карти" не розв'яже проблему руйнування експортних маршрутів.
Ситуація досить складна. Я не хочу сказати, що вона катастрофічна, але вона досить непроста
Він закцентував, що найвразливішими залишаються невеликі виробники без власного транспорту та запасу коштів. Для них затримка продажу зерна може обернутися зниженням прибутку та ризиком не профінансувати наступну посівну. Тому, якщо експортні обмеження затягнуться, українська економіка може отримати подвійний удар: менші валютні надходження зараз і слабший потенціал виробництва зерна у 2027 році.
Як російські атаки загрожують експорту України та чи є альтернативні маршрути
Російські атаки на чорноморські порти загрожують накопиченням зерна і збитками аграріїв. Чи є альтернатива морському експорту та що буде за тривалих обмежень, УНН в ексклюзивному коментарі розповів власник і директор логістичної компанії TEUS Дмитро Казанін.
За оцінкою експерта, Україні потрібно експортувати близько 5 млн тонн зерна щомісяця, щоб не накопичувати надлишкові запаси.
"За необхідності відвантажувати близько п'яти мільйонів тонн на місяць ми відвантажуємо приблизно два з половиною мільйони", — зазначив Казанін.
Натомість нинішні обсяги відвантажень він оцінює лише у 2,5 млн тонн: розрив становить майже половину потреби.
Загальна статистика також вказує на сповільнення експорту. За даними Держмитслужби, станом на 16 жовтня Україна з початку 2026/27 маркетингового року вивезла 5,929 млн тонн зернових і зернобобових, що на 24,9% менше, ніж за відповідний період попереднього сезону. Причина криється в тому, що через дорожчі перевезення аграріям доводиться обирати між збитковим продажем і зберіганням урожаю.
Альтернативні маршрути експорту - чи здатні залізниця, автотранспорт і дунайські порти замінити чорноморські
Наразі експорт зернових через західні кордони, залізницею, вантажівками та Дунаєм залишається можливим. Але залишається важливий нюанс: сукупна пропускна здатність цих маршрутів, за оцінкою Казаніна, недостатня, щоб компенсувати те, що Україна втрачає через простій чорноморських портів, які постійно атакують зс рф.
"Це неможливо компенсувати. Наші порти призначені (саме – ред.) для такої роботи. Усі прикордонні переходи й порти Дунаю загалом не можуть цього компенсувати", — пояснив свою думку експерт у сфері логістики.
На залізничному напрямку, яким можна скористатися для вивозу врожаю зернових, за словами Казаніна, виникають затори. На переходах із країнами ЄС не вистачає європейських вагонів для перевантаження зерна з українського рухомого складу. До того ж специфічні правила перевалки на території ЄС додатково ускладнюють рух.
Виникають проблеми і з перевезенням агровантажів Дунаєм.
"Дунайські перевезення стримує низький рівень води. Дивіться, баржа місткістю 2 тис. тонн на мілководних ділянках може завантажити лише близько 1 тис. тонн, щоб пройти маршрутом до румунської Констанци. Обмежені також можливості руху суден із Верхнього Дунаю до Нижнього", — розтлумачив Дмитро Казанін.
Він уточнив, що окремі маршрути все ж таки працюють, та привів за приклад досвід власної компанії. Казанін зазначив, що у вересні TEUS відправила 72 контейнери пшениці до Індонезії через Гданськ. При цьому він одразу закцентував: це не замінить масових відвантажень та суттєвого не вплине на глобальні логістичні проблеми, з якими зіткнулися вітчизняні аграрії цьогоріч.
Дорожча логістика та втрата конкурентоспроможності - як російські атаки впливають на вартість експорту українського зерна
За оцінкою Казаніна, витрати на логістику останнім часом зросли у три-чотири рази. Оскільки українські виробники не визначають світові ціни на зерно, додаткові витрати на його доставляння фактично зменшують суму, яку в результаті за свою працю отримає фермер.
Наш фермер недоотримує прибуток. Йому сьогодні продавати зерно у мінус, тому що логістика подорожчала у три-чотири рази
Як приклад він озвучив собівартість вирощування зерна на рівні 150-160 доларів за тонну, тоді як виторг від продажу для господарства може становити 120-125 доларів. Якщо ситуація не зміниться й надалі, Дмитро Казанін припускає, що експорт зернових може стати ще збитковішим. Причому наслідки від цього Україна відчує вже наступної посівної.
Через нестачу коштів аграрії скорочують закупівлю добрив. Це може знизити врожайність у 2027 році, експортні надходження та доходи бюджету. А через невигідні ціни частина кукурудзи може взагалі залишити зимувати в полі
Загроза накопичення зерна - чи актуальна вона для України та чому
Дмитро Казанін у відповідь на запитання журналістів УНН пояснив: якщо розрив між зібраним врожаєм та його експортом у 2,5 млн тонн на місяць зберігатиметься, за два місяці він арифметично становитиме близько 5 млн тонн, а за три — 7,5 млн тонн. Водночас експерт застеріг від ототожнення затриманого експорту з фізичною втратою зерна. Він підкреслив, що наразі йдеться передусім про неможливість доставити необхідні обсяги покупцям вчасно.
"Тут не про втрату йдеться, а про можливість його (зерно – ред.) вивезти. На сьогодні немає можливості вивозити в тій кількості, в якій потрібно", — закцентував він.
За словами Казаніна, проблеми з експортом врожаю в українського фермера виникають одночасно на всіх напрямках: бракує вагонів і пропускної здатності залізниці, кордон уповільнює перевалка, а Дунай обмежує мілководдя. Тому жоден окремий альтернативний шлях не врятує експорт.
Потрібні одночасне використання доступних коридорів і стабільна робота чорноморських портів. Бо затяжні обмеження можуть вдарити й по врожаю наступного року
Нагадаємо
росія дедалі частіше націлює свої удари на українські коридори експорту зерна в Чорному морі, що підвищує ризики для безпеки всього регіону. Румунія та Болгарія вже просять НАТО посилити захист від дронів зс рф.