Скорочення бронювання працівників ОПК може зірвати постачання зброї на фронт - виробники закликали уряд переглянути рішення
Київ • УНН
Уряд планує зменшити бронювання працівників ОПК зі 100% до 85%. Виробники попереджають про зрив контрактів і втрату оборонних спроможностей.
Запропоноване урядом скорочення лімітів бронювання працівників оборонно-промислового комплексу зі 100% до 85% може призвести до зупинки виробничих ліній, зриву оборонних контрактів та затримок постачання озброєння військовим. Про це попереджають представники українських виробників озброєння. За їхніми словами, можливий мобілізаційний ефект від таких обмежень може виявитися неспіввісним із ризиками для обороноздатності країни, пише УНН.
Уряд планує обмежити ліміти бронювання
13 жовтня Кабінет міністрів України розглянув зміни до постанови №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних працівників. За даними ЗМІ, під час засідання уряд не ухвалив остаточного рішення щодо зменшення лімітів бронювання для критично важливих підприємств.
Проєкт постанови пропонував зменшити відсоткові ліміти на бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору - зі 100% до 85%, а для комунальної сфери - із 75% до 60%. Відповідні зміни планують доопрацювати протягом 5 днів.
З документа вилучили норму про виключення з розрахунку працівників, які мають відстрочку (студентів, багатодітних батьків та інших).
Уряд вирішив створити Координаційний центр за участю СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції з подальшим доопрацюванням відповідного рішення.
Водночас представники бізнесу звернули увагу на те, що запропоновані зміни з ними не обговорювалися і офіційних роз'яснень щодо ухвалених рішень бізнес не отримав.
Питання бронювання напряму повʼязане із забезпеченням боєздатності армії
Представники оборонної промисловості розкритикували урядову ініціативу, нагадавши, що зараз перед компаніями стоїть завдання із нарощення виробництва озброєння і його вдосконалення.
Ми категорично проти. І не підтримуємо зменшення ліміту ні до 85%, ні до 90%, ні до 95%. Мені складно зрозуміти логіку такого рішення. Держава вимагає від українських виробників дедалі більше нарощувати виробництво, швидко вдосконалювати озброєння відповідно до змін на полі бою, створювати нові розробки, підвищувати якість, локалізувати комплектуючі, розвивати власні технології та зменшувати залежність від імпорту. І водночас хоче скоротити людей, які мають усе це забезпечувати
За її словами, оборонна промисловість має не просто підтримувати наявні обсяги виробництва, а постійно зростати. Розширення потужностей, освоєння нових технологій та розробка озброєння потребують додаткових кваліфікованих працівників.
Ведровська, яка раніше служила оператором БПЛА та командиром екіпажу, наголосила, що не з чуток знає, наскільки критичною для військових є наявність достатнього озброєння.
Я була оператором БПЛА, командиром екіпажу. І добре пам'ятаю, як ми могли по два-три тижні сидіти без роботи просто тому, що не було бортів. Або борти були, ми могли знайти ціль, але в артилерії не було снарядів, щоб її уразити - розповіла вона, наголосивши, що, питання бронювання працівників ОПК безпосередньо пов'язане з боєздатністю української армії.Не можна вимагати від військових результату, не забезпечивши їх зброєю та військовою технікою. І так само не можна вимагати від виробників більше зброї, забираючи людей, які її виготовляють
Втрата кількох працівників може зупинити цілу виробничу лінію
Генеральний директор Ліги оборонних підприємств Андрій Демченко зазначає, що підприємства вже стикаються з труднощами під час виконання державних контрактів через постійні повітряні тривоги та вимушені перерви у виробничих процесах. Частина компаній змушена працювати у вихідні, щоб встигати виконувати замовлення.
Я дуже критично ставлюся до пропозиції уряду скоротити ліміт бронювання працівників підприємств оборонно-промислового комплексу зі 100% до 85%. По-перше, державні контракти й без того виконуються з великими труднощами. Через постійні повітряні тривоги підприємства практично не встигають виконувати замовлення в установлені терміни. Якщо до цього додасться скорочення кількості заброньованих працівників на 15%, ситуація може стати катастрофічною
Демченко пояснив, що виробництво озброєння складається з послідовних технологічних етапів, кожен із яких залежить від роботи конкретних фахівців. Наприклад, під час виготовлення бронетехніки спочатку виконуються роботи з бронею, після чого відбувається складання машини, встановлення обладнання та приладів. Втрата працівників на одному з цих етапів може заблокувати весь подальший процес.
Якщо скоротити кількість заброньованих людей уже на першій ланці виробництва, це вплине на весь подальший процес. У результаті підприємство може не виконати державний контракт у визначені строки
Аналогічної думки й Валентина Ведровська. За її словами, скорочення кількості працівників не означає пропорційного зменшення обсягів виробництва, адже окремі технологічні процеси залежать від невеликої кількості вузькопрофільних спеціалістів.
Тут важливо розуміти, що виробництво озброєння не працює за принципом - забрали 15% людей, отже, виробництво скоротилося на 15%. Наслідки можуть бути значно серйознішими. Іноді втрата одного-двох ключових спеціалістів здатна зупинити цілу виробничу лінію або затримати виконання контракту
Мобілізаційний ефект не співмірний з ризиками для обороноздатності
Представники оборонного сектору зазначають, що урядова ініціатива зі скорочення лімітів бронювання не вирішить проблем із мобілізацією.
Ті буквально декілька тисяч людей, які будуть розброньовані внаслідок таких дій, точно не вирішать проблеми мобілізації до Сил Оборони, але однозначно підірвуть наші спроможності по постачанню зброї та боєприпасів до війська. І однозначно ударять не тільки по обороноздатності, але і по економіці України
За даними NAUDI, українська оборонна промисловість щороку постачає Силам оборони озброєння та військову техніку на суму понад 10 млрд доларів, а приватні виробники забезпечують понад половину потреб армії.
Водночас, за оцінками представників галузі, працівники ОПК становлять не більше 10% від загальної кількості заброньованих військовозобов'язаних в Україні.
В Асоціації вважають, що можливий мобілізаційний ефект від скорочення бронювання буде неспівмірним із ризиками втрати виробничих спроможностей.
Підприємства ризикують отримати штрафні санкції через невиконані контракти
Оборонні підприємства укладають державні контракти, розраховуючи виробничі потужності та строки постачання відповідно до наявної кількості працівників. Якщо після підписання договору частина персоналу втратить бронювання і відбудеться відтік кадрів, компанія може опинитися в ситуації, коли виконати взяті на себе зобов'язання перед державою буде неможливо.
Зміна кадрових можливостей підприємства вже після укладення держконтракту створює ризик порушення строків постачання продукції, а отже, і застосування передбачених договором санкцій. Тож підприємства можуть опинитися перед подвійною проблемою: з одного боку, держава очікує своєчасного виконання оборонних замовлень, а з іншого - пропонує обмеження, які можуть позбавити виробників необхідного для цього кадрового ресурсу.
Валентина Ведровська зазначає, що підготовка інженерів, конструкторів, технологів та операторів спеціалізованого обладнання може тривати місяцями, а іноді й роками.
Ситуацію ускладнює й уже наявний гострий дефіцит робітничих спеціальностей.
За словами гендиректора Ліги оборонних підприємств, компаніям уже зараз бракує слюсарів, зварювальників, електриків та інших досвідчених фахівців. Вони конкурують за таких працівників, оскільки знайти їм заміну на сьогодні надзвичайно складно.
При цьому активніше залучення жінок до оборонної промисловості, на думку представників галузі, є необхідним, але не може миттєво вирішити кадрову проблему.
Нам потрібні жінки не замість чоловіків, а разом із ними. Ми маємо збільшувати кількість кваліфікованих працівників, а не скорочувати її
Обговорень урядової ініціативи з бізнесом не було
Окрім того, представники галузі вказують на відсутність зрозумілих розрахунків, які пояснювали б необхідність скорочення лімітів бронювання саме на 15%. За словами Валентини Ведровської, у матеріалах до проєкту урядової постанови Українська рада зброярів не побачила оцінки можливих наслідків для виробництва та виконання оборонних контрактів.
Де розрахунки? Де оцінка наслідків для виробництва та виконання оборонних контрактів? Ми не можемо дозволити собі експерименти з обороноздатністю держави, особливо, коли незрозуміло на чому ґрунтуються запропоновані рішення
За словами Ведровської, Українська рада зброярів дізналася про ініціативу вже після направлення проєкту постанови на міжвідомче погодження. При цьому, за її інформацією, Міністерство економіки запропонувало погодити документ протягом одного дня.
Це вже третя подібна ініціатива уряду за останні два роки. За словами Андрія Демченка через постійний перегляд правил підприємства змушені повторно проходити перевірки, подавати документи та підтверджувати свою критичність. Хоча лише в липні компанії пройшли відповідні процедури. Тоді, за даними Української ради зброярів, 14% підприємств не підтвердили статус критичності.
Додаткове занепокоєння викликає запропоноване створення Координаційного центру, який братиме участь у визначенні критичності підприємств та погодженні обсягів бронювання. На думку Демченка, це може створити зайвий рівень бюрократії, адже Міністерство оборони вже взаємодіє з підприємствами ОПК, має інформацію про державні контракти та розуміє специфіку їхнього виробництва.
Галузь закликає зберегти 100% бронювання та посилити адресний контроль
Представники оборонної промисловості наголошують, що не заперечують необхідності перевірок та протидії зловживанням у сфері бронювання. Однак вважають, що контроль має стосуватися конкретних підприємств, а не призводити до обмежень для всієї галузі.
Українська рада зброярів уже направила офіційні звернення до Міністерства економіки, Міністерства оборони, РНБО, прем'єр-міністра та Президента України з вимогою зберегти 100%-ве бронювання працівників ОПК.
Представники Ліги оборонних підприємств також порушували це питання під час зустрічей із Міністерством оборони, зокрема із заступницею міністра Ганною Гвоздяр. NAUDI зі свого боку закликала уряд провести нараду за участю профільних асоціацій.
Позиція виробників полягає у збереженні чинних лімітів бронювання, проведенні адресних перевірок та обов'язковому залученні представників галузі до підготовки рішень, які впливають на роботу підприємств.
Додамо
Про негативні наслідки від скорочення лімітів бронювання заявили й представники інших галузей, які мають статус критичних. Зокрема, бізнес попереджає, що зміна правил може вдарити не лише по оборонці, а й по енергетиці, сфері житлово-комунальних послуг, продовольчій безпеці та авіагалузі.
Наше головне прохання просте - не потрібно руйнувати те, що вже працює. Це один із базових принципів техніки й управління. Якщо система дозволяє підприємствам підтверджувати свою критичність і бронювати необхідних працівників, потрібно вдосконалювати її там, де це справді необхідно, а не створювати нові проблеми для галузі
Він нагадав, що в авіагалузі, як і в оборонці, працюють вузькопрофільні спеціалісти – інженери, конструктори, яких, після відтоку кадрів через зменшення лімітів бронювання, замінити буде практично неможливо.