Не потрібно руйнувати те, що працює: Аерокосмічна асоціація попереджає про ризики для авіагалузі через зміни до правил бронювання
Київ • УНН
Зміни до правил бронювання можуть позбавити авіагалузь ключових фахівців і зірвати оборонні замовлення. Бізнес закликає зберегти чинні правила.
Запропоновані урядом зміни до правил бронювання військовозобов'язаних та визначення критично важливих підприємств можуть призвести до втрати кваліфікованих фахівців, скорочення виробництва та зриву виконання оборонних замовлень. Особливо небезпечними такі рішення можуть стати для авіаційної та аерокосмічної галузей, які вже працюють в умовах закритого неба, кадрового дефіциту, обмеженого фінансування через повномасштабну війну. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив генеральний директор Аерокосмічної асоціації України Володимир Семенов.
Обмеження для критично важливих підприємств
13 жовтня Кабінет міністрів України розглянув зміни до постанови №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних працівників. За даними ЗМІ, під час засідання уряд не ухвалив остаточного рішення щодо зменшення лімітів бронювання для критично важливих підприємств.
Проєкт постанови пропонував зменшити відсоткові ліміти на бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору – зі 100% до 85%, а для комунальної сфери – із 75% до 60%. Відповідні зміни планують доопрацювати протягом 5 днів.
З документа вилучили норму про виключення з розрахунку працівників, які мають відстрочку (студентів, багатодітних батьків та інших).
Уряд вирішив створити Координаційний центр за участю СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції з подальшим доопрацюванням відповідного рішення.
Водночас представники бізнесу звернули увагу на те, що запропоновані зміни з ними не обговорювалися і офіційних роз'яснень щодо ухвалених рішень бізнес не отримав.
Авіаційна галузь ризикує втратити фахівців, яких неможливо швидко замінити
За словами генерального директора Аерокосмічної асоціації України Володимира Семенова, постійні зміни порядку бронювання вже стали серйозною проблемою для підприємств, які змушені витрачати ресурси не на розвиток виробництва, а на збереження кадрового потенціалу.
Зміна правил бронювання негативно вплине не лише на авіаційну галузь, а й на весь оборонно-промисловий комплекс України. Підприємствам і без того складно утримувати людей, а постійні зміни правил бронювання створюють додаткові проблеми. Умовно кажучи, кожні три місяці відбуваються чергові зміни в порядку бронювання працівників
Він наголосив, що для авіаційних підприємств кадрове особливо болюче. Підготовка кваліфікованих вузькопрофільних спеціалістів у в авіаційній та аерокосмічній галузях потребує років, а замінити досвідченого інженера чи конструктора в короткі строки практично неможливо.
Неможливо просто клацнути пальцями й знайти нового кваліфікованого інженера, конструктора чи іншого вузькопрофільного спеціаліста. Таких фахівців і без того залишилося дуже мало, а їхня підготовка потребує років
За його словами, необхідно зберегти чинні відсотки бронювання залежно від категорії підприємства. Сьогодні критичні підприємства вже розподілені за відповідними критеріями, і для них визначені конкретні умови роботи. В Аерокосмічній асоціації не бачать необхідності змінювати правила таким чином, що це призведе до втрати підприємствами можливості утримувати необхідних фахівців.
Тому наше головне прохання просте - не потрібно руйнувати те, що вже працює. Це один із базових принципів техніки й управління. Якщо система дозволяє підприємствам підтверджувати свою критичність і бронювати необхідних працівників, потрібно вдосконалювати її там, де це справді необхідно, а не створювати нові проблеми для галузі
При цьому галузь уже зіткнулася зі скороченням обсягів цивільних авіаперевезень, складнощами у виробництві та дефіцитом кваліфікованого персоналу через війну. Авіакомпанії змушені були релокувати свою діяльність за кордон і продовжують наповнювати український бюджет.
Якщо говорити конкретно про авіаційну галузь, то ситуація і без того складна. Літаки практично не літають або літають дуже мало, виробництво залишається надзвичайно складним процесом, бракує кваліфікованих фахівців. І на тлі всіх цих проблем підприємства знову змушені пристосовуватися до нових правил
На його думку, чергове посилення обмежень може поглибити кадрову кризу та поставити під питання здатність окремих підприємств продовжувати роботу.
Особливо чутливими до таких змін є авіаційні та аерокосмічні підприємства, залучені до виконання оборонних замовлень. Втрата навіть невеликої кількості ключових спеціалістів може порушити виробничі процеси, затримати виконання контрактів і вплинути на постачання необхідної продукції для потреб оборони, попереджає гендиректор Аерокосмічної асоціації.
Окреме занепокоєння представників галузі викликають й стислі строки, які обговорюються для перегляду галузевих критеріїв критичності.
За словами Семенова, підприємства можуть опинитися в ситуації, коли через затримки з проходженням нових процедур виникне ризик втрати бронювання працівників.
Семенов попереджає, що для авіаційної галузі, де значна частина виробничих процесів залежить від вузькопрофільних спеціалістів, навіть тимчасова невизначеність із бронюванням може мати довгострокові наслідки.
Ми вже четвертий рік працюємо в умовах війни, і підприємства знову й знову змушені доводити свою критичність. Скільки ще потрібно підтверджувати те, що вже давно мало б бути очевидним? Галузь потребує стабільних правил, а не постійного перегляду процедур, які вже працюють. Тому наша позиція як Аерокосмічної асоціації цілком конкретна. По-перше, необхідно зберегти чинний порядок підтвердження критичності підприємств і бронювання працівників. Якщо механізм працює, не потрібно створювати додаткові перешкоди та ускладнювати його
Авіапідприємства можуть припинити роботу
На думку Володимира Семенова, проблема бронювання не може розглядатися окремо від інших труднощів, із якими стикається авіаційна галузь. Однією з найгостріших наразі залишається нестача фінансування. За його словами, кошти, передбачені для виконання відповідних виробничих завдань, не завжди надходять вчасно або в необхідних обсягах.
У результаті підприємства змушені одночасно вирішувати кілька проблем: забезпечувати виконання замовлень, шукати обігові кошти, утримувати персонал та проходити нові адміністративні процедури для збереження бронювання працівників.
Нам можуть обіцяти фінансування, наприклад, у грудні, але як підприємство має виробляти продукцію до того часу? Як виконувати замовлення, якщо немає достатніх обігових коштів? Без фінансування неможливо стабільно організувати виробництво, закуповувати необхідні матеріали та забезпечувати роботу фахівців
Поєднання фінансових труднощів із ризиком втрати кваліфікованих працівників може поставити під загрозу подальшу діяльність окремих підприємств.
Якщо вони не зможуть зберегти ключових працівників, забезпечити виробництво та отримати необхідне фінансування, то постане питання про те, як узагалі продовжувати роботу. У найгіршому випадку підприємства можуть бути змушені скорочувати діяльність або взагалі припиняти роботу
Водночас наслідки такого розвитку подій вийдуть далеко за межі окремих компаній. Скорочення діяльності підприємств авіагалузі означатиме втрату робочих місць, виробничих компетенцій, а держава при цьому втратить податкові надходження. Для підприємств, залучених до оборонного виробництва, додатковим ризиком стане порушення строків виконання держзамовлень.
Крім того, додатковий тиск на українські авіапідприємства ускладнить відновлення цивільної авіації після відкриття повітряного простору. Адже для повернення до повноцінної роботи галузі необхідно зберегти не лише повітряні судна та виробничі потужності, а й фахівців, здатних забезпечувати їх експлуатацію, технічне обслуговування та ремонт.
Уряд запроваджує додатковий рівень погодження
Володимир Семенов критично оцінює ініціативу створення додаткового органу погодження – Координаційного центру – повноваження та відповідальність якого, на його думку, залишаються недостатньо визначеними.
Фактично з’являється ще один рівень погоджень, від якого залежатиме можливість підприємств зберігати бронювання працівників. При цьому виникає питання: хто відповідатиме за наслідки, якщо через затримки з погодженнями підприємство втратить бронювання для своїх спеціалістів?
Він пояснив, що Аерокосмічна асоціація вже бере участь у комунікації з Міністерством оборони. Зокрема, під керівництвом заступниці міністра оборони Ганни Гвоздяр діє майданчик для регулярних зустрічей із представниками галузевих об'єднань, який виконує роль координаційного центру.
Такі зустрічі відбуваються щотижня, і ми намагаємося доносити свою позицію до державних органів. Але проблема полягає в тому, що навіть регулярні зустрічі не гарантують, що всі пропозиції бізнесу будуть почуті та враховані. Одній асоціації дуже складно самостійно домогтися необхідних змін. Потрібен системний діалог між державою, підприємствами та галузевими об’єднаннями, у межах якого бізнес не просто висловлюватиме свою позицію, а й матиме можливість впливати на рішення
За його словами Аерокосмічна асоціація наполягатиме на участі у консультаціях із владою щодо змін до правил бронювання та визначення критичності. Адже втрата кваліфікованих працівників може стати незворотною для частини підприємств, оскільки відновлення кадрового потенціалу потребуватиме значно більше часу, ніж його скорочення. Це особливо небезпечно в час, коли підприємства намагаються зберегти виробничий потенціал, виконувати оборонні замовлення та підготуватися до майбутнього відновлення цивільних польотів.
В Раді вже готові відреагувати на постанову Кабміну
Перший заступник голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ярослав Железняк повідомив, що планує передати на розгляд Верховної Ради України проєкт постанови про скасування рішення Кабміну.
"Сьогодні зранку всім народним депутатам я направив на підпис проєкт постанови щодо останнього рішення уряду по бронюванню. Проєктом рекомендуємо:
- скасувати рішення Кабміну від 13 жовтня;
- провести консультації з бізнесом;
- включити представників бізнес-асоціацій до Координаційного центру;
залишити цьому Центру виключно дорадчу функцію - без права ухвалювати обов’язкові рішення для підприємств", – повідомив Железняк.
Він зазначив, що парламент навряд встигне розглянути цю ініціативу на поточному пленарному тижні.
Але завтра година запитань до Уряду. І наявність десятків депутатів, які підтримають цю позицію, чітко дасть сигнал Уряду, що рішення треба переглядати