Бізнес попереджає, що нові правила бронювання можуть вдарити по оборонці, енергетиці, економіці та продовольчій безпеці
Київ • УНН
Уряд планує переглянути ліміти бронювання працівників критичних підприємств. Бізнес прогнозує втрати кадрів, виробництва та бюджетних надходжень.
Запропоновані урядом зміни до правил бронювання військовозобов’язаних та визначення критично важливих підприємств можуть призвести до втрати кваліфікованих працівників, скорочення виробництва, зриву оборонних замовлень та зменшення податкових надходжень до держбюджету. Представники бізнесу попереджають, що чергове посилення обмежень не гарантує суттєвого збільшення мобілізаційного ресурсу, натомість створює додаткові ризики для економіки та фінансування оборони, пише УНН.
Уряд готує нові обмеження для критично важливих підприємств
13 жовтня Кабінет міністрів України розглянув зміни до постанови №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних працівників. За даними Forbes Україна, під час засідання уряд не ухвалив остаточного рішення щодо зменшення лімітів бронювання для критично важливих підприємств.
Проєкт постанови пропонував зменшити відсоткові ліміти на бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору – зі 100% до 85%, а для комунальної сфери – із 75% до 60%. Відповідні зміни планують доопрацювати протягом 5 днів.
З документа вилучили норму про виключення з розрахунку працівників, які мають відстрочку (студентів, багатодітних батьків та інших).
Уряд вирішив створити Координаційний центр за участю СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції з подальшим доопрацюванням відповідного рішення.
Водночас представники бізнесу звернули увагу на те, що запропоновані зміни з ними не обговорювалися і офіційних роз'яснень щодо ухвалених рішень бізнес не отримав.
Попри те, що остаточні зміни ще не затверджені, сама перспектива чергового перегляду правил викликала занепокоєння підприємців. Адже йдеться не лише про кількість працівників, яких компанії зможуть забронювати, а й про здатність підприємств виконувати контракти, підтримувати виробничі процеси та забезпечувати безперебійну роботу критичної інфраструктури.
Особливо гостро питання постає для оборонної промисловості та супутніх галузей, енергетики та підприємств, які забезпечують базові потреби населення.
Бізнес попереджає про ризики скорочення виробництва та втрату працівників
Спілка українських підприємців (СУП) виступила проти посилення обмежень без попередньої оцінки економічних наслідків від запропонованих змін та повноцінного обговорення з представниками бізнесу.
Спілка українських підприємців виступає проти чергового посилення обмежень у бронюванні без оцінки наслідків та обговорення з бізнесом. Закликаємо Уряд не запроваджувати рішення, які можуть послабити спроможність підприємств виконувати оборонні замовлення, забезпечувати роботу критичної інфраструктури та підтримувати економіку
У СУП наголошують, що підприємства лише нещодавно пройшли процедури підтвердження критичності та повторного бронювання співробітників. Новий перегляд правил ускладнює планування роботи, контрактів та інвестицій, а повторне подання документів створює додаткове навантаження на бізнес і державні органи.
Кваліфікованих фахівців складно оперативно замінити. Для енергетики й комунальних підприємств це особливо важливо напередодні опалювального сезону та в умовах атак на інфраструктуру. Для ОПК втрата працівників може порушити виробничі цикли й виконання контрактів, а їх заміна потребує перевірок і допуску до чутливої інформації
Окреме занепокоєння викликає пропозиція для ОПК фіксувати чисельність працівників на дату визначення критичності підприємства. Такий підхід може створити перешкоди для розширення виробництва та залучення нових спеціалістів, навіть якщо підприємство отримує додаткові оборонні замовлення.
Серед іншого в СУП закликають уряд зберегти можливість бронювання до 100% військовозобов'язаного персоналу оборонних, енергетичних та інших критично важливих підприємств за наявності обґрунтованої виробничої потреби, а також провести відповідні консультації з бізнесом.
Сильна армія потребує сильної економіки. Завдання держави та бізнесу — поєднати мобілізаційні потреби зі збереженням спроможності підприємств виробляти, відновлювати інфраструктуру та забезпечувати економічну стійкість України
Обмеження бронювання може призвести до загроз продовольчій безпеці
Всеукраїнська асоціація пекарів (ВАП) в коментарі УНН попереджає про загрози продовольчій безпеці, повʼязані з обмеженням бронювання.
Для хлібопекарської галузі втрата ключових працівників створює ризики для безперервного виробництва та щоденного забезпечення населення хлібом. Усвідомлюючи пріоритет потреб сил оборони, ВАП наголошує на необхідності зберегти спроможність підприємств, які забезпечують продовольчу безпеку держави
Всеукраїнська асоціація пекарів, як і Спілка українських підприємців, закликає уряд провести обговорення перед ухваленням змін до порядку бронювання та врахувати можливі наслідки для безперервного виробництва хліба й забезпечення продовольчої безпеки України.
Замість посилення мобілізації послаблення економіки
Засновник групи компаній Advanter Group та спільноти Board, співзасновник Центру економічного відновлення Андрій Длігач переконаний, що запропоновані зміни не вирішують системних проблем мобілізації. Натомість вони можуть завдати відчутної шкоди бізнесу.
Ми сприймаємо запропоновані зміни до правил бронювання негативно. По-перше, це не те рішення, яке дозволить суттєво покращити мобілізаційний потенціал держави. Ці зміни стосуватимуться десятків тисяч людей, тоді як, за наявними оцінками, близько півтора мільйона осіб перебувають у розшуку. Тобто масштаби цих явищ неспівмірні
За його словами, проблема полягає також у постійній зміні правил роботи підприємств. Компанії планують виробництво, укладають довгострокові контракти, інвестують у розвиток та наймають працівників, орієнтуючись на чинні правила. І коли держава їх змінює, підприємства втрачають можливість прогнозувати свою діяльність.
Держава фактично знову змінює правила гри заднім числом. Бізнесу, зокрема оборонному й енергетичному, який сьогодні перебуває в центрі забезпечення стійкості держави, потрібні передбачувані умови роботи. Знайти кваліфікованих фахівців уже зараз надзвичайно складно. А такий підхід сигналізує бізнесу, що умови можуть ставати лише гіршими
На його думку, такий підхід призводить до ризику перенесення українськими компаніями виробництв та інженерних команд за кордон. Для держави це означатиме не лише втрату робочих місць. Разом із релокацією за межі України можуть скоротитися податкові надходження до бюджету, інвестиції та додана вартість.
"Ми вже бачили подібні процеси через заборони на експорт озброєння та інші рішення держави", – нагадав Длігач.
Наразі компанії в Україні працюють в умовах постійних російських обстрілів, дефіциту кадрів, високих виробничих витрат та обмеженого доступу до фінансування і додаткова невизначеність із бронюванням негативно вплине на економіку.
Ми неодноразово моделювали наслідки погіршення умов бронювання. Це не обов’язково призводить до збільшення мобілізації, натомість може спричинити скорочення штатів, зниження економічної активності та зменшення надходжень до державного бюджету
Тож держава може втратити частину коштів, які сьогодні спрямовуються на підтримку Збройних сил та функціонування економіки, що особливо небезпечно в умовах дефіцитного бюджету.
На думку Андрія Длігача, держава має зосередитися не на черговому скороченні лімітів, а на створенні системи, яка дозволить одночасно підтримувати мобілізацію та забезпечувати економічну стійкість. Одним із можливих рішень він називає запровадження моделі економічного бронювання критично важливих працівників.
Ще з 2024 року вона могла б забезпечити додаткові ресурси для фінансування оборони завдяки детінізації зарплат. За нашими оцінками, потенційні надходження могли б становити близько 250 мільярдів гривень на рік. Однак відмова від запровадження такої системи, на нашу думку, сприяла збереженню масштабних корупційних ризиків у сфері бронювання
Длігач також пропонує переглянути підходи до використання кадрового ресурсу в державних органах, зокрема оцінити можливості його перерозподілу на користь Збройних сил.
За його словами, представники бізнесу планують комунікацію з міністром економіки та Прем'єр-міністром, а також готують спільну заяву аналітичних центрів і бізнес-спільноти з альтернативними пропозиціями до відповідного наказу.