Подвійні стандарти НАБУ: чому пошкоджені телефони Дуки стали публічним аргументом, а історія Магамедрасулова — ні
Київ • УНН
Пошкоджені телефони стали одним із публічних аргументів НАБУ і САП у справі щодо генерала СБУ Сергія Дуки. Водночас поза увагою залишився схожий епізод у справі колишнього детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова.
Пошкоджені мобільні телефони стали одним із публічних аргументів у справі генерала СБУ, колишнього першого заступника начальника Департаменту захисту національної державності Сергія Дуки. Національне антикорупційне бюро України оприлюднило фотографії пристроїв, а представники обвинувачення в суді заявили, що генерал намагався знищити їх під час обшуку. Водночас самі співробітники НАБУ теж не гребують методами знищення телефонів під час обшуку - свідченням тому є справа вже колишнього детектива Руслана Магамедрасулова, пише УНН.
Телефон як "аргумент" у кримінальному провадженні
Під час засідання Вищого антикорупційного суду щодо обрання запобіжного заходу Сергію Дуці прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Микола Карась розповів про обставини обшуку в його будинку. За словами прокурора, поки детективи намагалися потрапити до приміщення, Дука розбивав мобільні телефони, а також пошкодив жорсткий диск.
Цей пакет, в якому містяться телефони мобільні. От що з ними сталося, зараз ми дослідимо відео обшуку і подивимось яким чином, хто там представлявся, яким чином реалізовувався цей ризик і що це взагалі таке
Пізніше НАБУ зробило окремий пост у своїх соцмережах, де оприлюднило фото пошкоджених пристроїв начебто з обшуків у Дуки.
Сторона захисту поставила під сумнів твердження слідства. Адвокат Дуки Юрій Сухов зазначив, що необхідно ще встановити, кому саме належали телефони та які докази містяться в тих пристроях. Адже сам факт пошкодження пристрою не доводить, що на ньому були матеріали важливі для кримінального провадження.
Я не знаю (що це за залишки - ред.). Я так в суді і сказав. Вони кажуть, що це мобільні телефони. Я не фахівець, я міг що завгодно теж принести в якомусь пакеті і сказати: "Бачте тут розбиті мобільні телефони"... Кримінальний процес не дає можливості припускати, прокурор має доводити. Тут же проблема не в тому чи це телефон і чиї це телефони. Проблема у тому, що прокурор зазначає, що були знищені докази. А звідки він знає, що там були докази на телефоні. Якщо навіть припустити, що це телефон. Звідки він про це знає?
Це інше або як Магамедрасулов знищував телефони
Таким чином, НАБУ і САП побудували частину інформаційної кампанії в справі проти Дуки на розбитих телефонах під час затримання генерал-майора.
Водночас подібна ситуація сталася під час обшуку, який проходив у вже колишнього детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого затримали в липні 2025 року. Пізніше в інтервʼю він виправдовувався, що "просто склав його навпіл".
Телефон я не розбив… Мій телефон - складова моєї роботи. Там багато оперативних контактів, комунікації з людьми, які нам сприяють. Відкриття цієї інформації насамперед є загрозою для них, їхнього життя та здоров'я. На жаль, у подальшому це підтвердилось. Тому, так, (із мого боку - ред.) були певні дії. Але це було не на початку слідчої дії, а коли я вже зрозумів, що відбувається, яка їхня справжня мета… Я просто склав його навпіл і все
Фото пошкодженого телефону з обшуків у Руслана Магамедрасулова
Склав колишній детектив НАБУ телефон чи розбив його це вже нюанси, все одно пристрій було пошкоджено. Тим не менше, публічний супровід цих епізодів суттєво відрізняється. У випадку Сергія Дуки НАБУ вивело в окрему лінію комунікації епізод з пошкодженими телефонами, навіть не знаючи, яка інформація на них зберігається. Тоді як історія Магамедрасулова стала відомою переважно з його власних пояснень у медіа.
Вибірковість чи упередженість
Юрист Олександр Бабіков у коментарі УНН зазначив, що різниця в підходах до висвітлення подібних обставин може свідчити про вибірковість правоохоронного органу.
Якщо в одному випадку інформація про знищення телефону фігурантом активно поширюється, а в іншому аналогічний епізод за участю колишнього детектива НАБУ фактично залишається поза публічною комунікацією, то це, безумовно, свідчить про вибірковість. Більше того, це може бути свідомим наміром сформувати в суспільства заздалегідь певну думку про нібито існування в особи наміру уникнути відповідальності або знищити докази. Якщо йдеться про власних працівників, можна утриматися від коментарів або взагалі не привертати до цього уваги. Якщо ж це стосується інших осіб, інформацію не просто публічно поширюють, а й використовують у клопотаннях про застосування запобіжного заходу
За його словами, правоохоронці часто інтерпретують факт пошкодження телефона як знищення доказів у конкретному кримінальному провадженні. Однак, він наголосив, що для висновку про знищення саме доказової інформації необхідно встановити, які дані містилися на пристрої та чи мали вони стосунок до конкретного кримінального провадження.
Кожен власник має право самостійно вирішувати долю свого майна. Тим більше, що в мобільному телефоні може міститися особиста інформація, яку людина не хоче розголошувати: певні знайомства, фотографії чи інші приватні дані, які вона не бажає передавати до сторонніх рук. Для того, щоб стверджувати, що таким чином були знищені докази, необхідно спочатку розблокувати телефон, отримати доступ до інформації та встановити, чи містилися там узагалі дані, які мають стосунок до цього кримінального провадження
На думку Бабікова, така вибірковість у висвітленні окремих обставин може свідчити про можливу упередженість органу або його представників, адже демонстрація лише окремих обставин може впливати на суспільне сприйняття фігурантів кримінальних проваджень ще до того, як суд встановить їхню винуватість.
Досить часто можна спостерігати ситуації, коли під час обшуків вилучають коштовності або гроші, які жодним чином не стосуються розслідування конкретного кримінального провадження. Іноді навіть використовують фотографії з інших кримінальних справ. Така практика притаманна не лише НАБУ і САП, а й іншим правоохоронним органам. На жаль, складається враження, що спочатку правоохоронці знищують репутацію публічної особи, повністю її дискредитують, а вже потім суспільство втрачає інтерес до того, чи справді був злочин і чи встановив суд її винуватість після дослідження доказів. У цьому конкретному провадженні також можна спостерігати досить показову ситуацію. Створюється певне уявлення про нібито причетність особи до якихось кримінальних діянь, але при цьому бракує конкретики. Я особисто не почув жодного чіткого факту, у вчиненні якого підозрюється ця особа
Нагадаємо
4 листопада НАБУ та САП оголосили про викриття ймовірної злочинної організації, учасників якої підозрюють у систематичному наданні неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів за безперешкодну діяльність шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів.
Одним із фігурантів операції "Карфаген" став генерал-майор СБУ Сергій Дука. Йому інкримінують участь у злочинній організації. Сам генерал свою провину заперечує.
Раніше адвокат Юрій Сухов опублікував відкритий лист Сергія Дуки із СІЗО. У зверненні генерал заявив, що присвятив службі Україні 26 років, значну частину яких займався організацією та проведенням спеціальних операцій.
Крім того, Дука зазначив, що вбачає у діях окремих представників антикорупційних органів спробу зведення особистих рахунків. Він закликає оцінювати його діяльність на підставі доказів, а не гучних заголовків.
У пʼятницю, 13 листопада, стало відомо, що за генерал-майора Сергія Дуку, внесли заставу в повному обсязі - 65 мільйонів гривень. До збору коштів долучилися колеги Дуки зі спецслужби та його побратими. У цей же день генерал вийшов із СІЗО.