Бронювання по-новому: чому запевнення уряду не зняли занепокоєння бізнесу та парламенту
Київ • УНН
Кабмін доопрацьовує зміни до правил бронювання працівників критичних підприємств, попри застереження бізнесу та народних депутатів щодо ризиків для обороноздатності й економіки. Водночас НАЗК виявило в урядовій ініціативі низку корупційних ризиків.

Урядова постанова про скорочення лімітів бронювання для критичних підприємств викликала хвилю обурення як представників бізнесу, так і громадськості та парламенту. Сьогодні стало відомо, що Кабінет міністрів поки не ухвалив остаточного рішення, однак дискусія навколо запропонованих змін набирає обертів. Попри запевнення Прем'єр-міністра Сергія Корецького, що радикальних змін для оборонної промисловості та енергетики не буде, представники бізнесу та народні депутати продовжують наполягати на необхідності скасування ініціативи та консультацій з представниками бізнесу, пише УНН.
Рішення уряду про обмеження бронювання
13 жовтня Кабінет міністрів України розглянув зміни до постанови №76, яка регулює порядок бронювання військовозобов'язаних працівників. За даними ЗМІ, під час засідання уряд не ухвалив остаточного рішення щодо зменшення лімітів бронювання для критично важливих підприємств.
Проєкт постанови пропонував зменшити відсоткові ліміти на бронювання для підприємств оборонно-промислового комплексу та енергетичного сектору – зі 100% до 85%, а для комунальної сфери – із 75% до 60%. Відповідні зміни планують доопрацювати протягом 5 днів.
З документа вилучили норму про виключення з розрахунку працівників, які мають відстрочку (студентів, багатодітних батьків та інших).
Уряд вирішив створити Координаційний центр за участю СБУ, ГУР, СЗР та Нацполіції з подальшим доопрацюванням відповідного рішення.
Водночас представники бізнесу звернули увагу на те, що запропоновані зміни з ними не обговорювалися і офіційних роз'яснень щодо ухвалених рішень бізнес не отримав. Бізнес-асоціації різко розкритикували урядову ініціативу, зазначивши, що таке рішення призведе до поглиблення кадрового дефіциту у критичних галузях та економічних втрат держави.
Деталі будуть тоді, коли їх оприлюднять
Коментуючи питання скорочення лімітів бронювання для критичних підприємств Премʼєр-міністр Сергій Корецький підтвердив той факт, що уряд не обговорював цю ініціативу з бізнесом.
Постанова ця в процесі опрацювання, вона обов'язково буде доопрацьована і ухвалена, і оприлюднена. Ніякої зради там немає. Усі деталі будуть рівно тоді, коли вони будуть оприлюднені і прийняті всі відповідні рішення. Тому зараз той скепсис, який у суспільстві обговорюється, він не має підстав. Немає жодних офіційних рішень, немає про що критикувати зараз
Водночас Корецький додав, що процес мобілізації потребує вдосконалення.
Немає за що переживати критичним підприємствам, які дійсно є критичними і для оборонного комплексу, і для енергетичного комплексу. Точно можу сказати з великою впевненістю, що для цих людей, для цих підприємств, для цих виробництв ніяких радикальних змін не буде
При цьому Корецький не згадав інші критично важливі галузі, які вже висловили занепокоєння щодо змін до правил бронювання та скорочення лімітів.
На думку Прем'єра, 100%-не бронювання дає можливість для маніпуляцій і підприємства зі статусом критичності можуть безкінечно збільшувати штат і бронювати працівників незалежно від їхньої кваліфікації.
Ця система набула вже великого масштабу, на жаль. Тому це єдина взагалі причина, чому ми дивимось на 100%-й барʼєр, видозміни його, чи все-таки залишити так, як є, бо, на жаль, зловживань багато
Корецький зазначив, що вважає критичними підприємства, які працюють на обороноздатність і життєзабезпечення. При цьому Прем'єр не згадав підприємства супутніх галузей, які в тому числі працюють на забезпечення армії чи виконання держконтрактів.
Як приклад він навів підприємство, яке виконує роботи для "Укренерго", де весь персонал заброньований. За його словами, лише частина працівників працює на підрядах для енергетичного підприємства, решта займається бізнесом.
При цьому Корецький вочевидь свідомо ігнорує той факт, що приватним підприємствам для того, щоб мати змогу працювати, потрібно в тому числі мати кошти на утримання персоналу.
У парламенті планують скасувати рішення уряду
Тільки що в парламенті була зареєстрована постанова 16160, автором якої є я і ще 62 народних депутатів від всіх фракцій і груп. (…) Я не буду ставити на голосування питання ухвалення цієї постанови, бо розумію, що її треба підготувати, але у мене звернення і прохання до Прем'єр-міністра, до членів Кабінету міністрів. Це не тільки позиція народних депутатів, це позиція бізнесу, аналітичних центрів, місцевого самоврядування і головне енергетиків та оборонно-промислового комплексу – зупиніть це рішення, проведіть консультації і після цього приймайте фінальний документ
Член комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз повідомила, що комітет розглянув питання щодо зміни системи бронювання, анонсовані урядом.
З доповіді представників Мінекономіки та Міністерства оборони України станом на зараз маємо те, що остаточного тексту Постанови КМ ще не існує. Він ще на погодженні, доопрацюванні та очікуванні політичного рішення….
За її словами, парламентарі під час обговорення вказали на те, що урядовці не аргументували необхідність зниження відсотків бронювання для критичних підприємств по окремих галузях, не надали методичних обрахунків та моделювання наслідків такого рішення.
Вона нагадала, що Міноборони виступило проти зниження лімітів бронювання в ОПК зі 100% до 85%. Окрім того, за її словами, члени комітету не отримали вичерпних аргументів від урядовців щодо доцільності створення Координаційного центру, його функціоналу та повноважень. У рішенні комітету вказано на необґрунтованість та ризики зниження квот для ОПК.
Маю підкреслити, що запропоноване урядом зниження квот бронювання до 85% для оборонних та енергетичних підприємств і до 60% для підприємств тепло- та водопостачання й інших комунальних служб створює ризики для стабільної роботи як підприємств оборонної промисловості, так і критичної інфраструктури
Вона додала, що мобілізаційні потреби держави та спроможність оборонної промисловості і критичної інфраструктури мають бути збалансовані.
Уряд має нарешті зрозуміти, що без людей, які виробляють зброю, відновлюють енергосистему та забезпечують життєдіяльність країни, неможливо гарантувати стійкість держави під час війни. Саме тому потрібно розробляти та ухвалювати зміни виключно на підставі аудиту по галузях, аналізу на відповідність критеріям критичності, відповідальності і невідворотності покарання за корупційні оборудки на бронюванні
НАЗК застерігає: рішення уряду має корупційні ризики
У розпорядженні редакції УНН є рішення Національного агентства з питань запобігання корупції, у якому є зауваження до урядової постанови.
Зокрема НАЗК рекомендувало прибрати норму, за якою працівників з відстрочкою уряд пропонував не включати в розрахунки лімітів, що значно зменшувало розрахункову базу. У цій частині Кабмін зауваження врахував і, як вже згадувалося, норма була виключена.
Окрім того, Агентство вказало на те, що створення Координаційного центру в тій редакції, яку пропонує КМУ – без уточнення правил роботи, строків надання підприємствам статусу критично важливого та підстав для відмови, - "створює передумови для корупційних практик".
Відповідно до урядової постанови, Координаційний центр надаватиме рекомендації, а кінцеве рішення щодо критичного статусу ухвалюватиметься міністерством. До цієї норми у НАЗК також є зауваження, в Агентстві вважають, що за таких умов рекомендації мають бути обов'язковими до виконання, щоб виключити можливості для зловживань.
Таким чином, попри запевнення уряду про відсутність радикальних змін для критично важливих підприємств, запропоновані зміни до правил бронювання досі викликають низку запитань. Відсутність економічних розрахунків, належних консультацій із бізнесом та зауваження НАЗК щодо корупційних ризиків свідчать про необхідність додаткового опрацювання документа. Уряд не змоделював наслідки змін ані для секторів ОПК та енергетики, ані для супутніх критично важливих галузей. Очевидно, що боротьба зі зловживаннями у сфері бронювання необхідна, але вона не повинна створювати нових ризиків для підприємств, від яких залежить стійкість держави під час війни.





