Санкції Трампа проти "лукойлу" та "роснефти" можуть змінити світову нафтову карту - Reuters
Київ • УНН
Санкції США проти російських нафтових гігантів "лукойл" та "роснефть", що набули чинності 21 листопада, можуть спричинити структурну перебудову глобального нафтового сектору. Це призведе до вимушеного продажу активів та перерозподілу власності на родовища та НПЗ по всьому світу.
Санкції США проти російських нафтогігантів "Лукойл" та "Роснефть") можуть спричинити структурну перебудову глобального нафтового сектору протягом наступного року, зруйнувавши багаторічні зусилля москви розширити свій міжнародний вплив через енергетичні інвестиції. Про це повідомляє Reuters, пише УНН.
Деталі
ЯІк зазначає видання коли президент Дональд Трамп у жовтні наклав санкції на "Роснефть" і "Лукойл", які разом прямо чи опосередковано забезпечують близько двох третин російського експорту нафти, США завдали удару по самому осердю доходів кремля. Заходи офіційно набули чинності 21 листопада.
Нафтогазові доходи росії, що становлять близько чверті федеральних надходжень, за оцінками Reuters, у листопаді впали приблизно на третину в річному вимірі.
Прибутки росії від викопних енергоносіїв, другого за величиною у світі експортера нафти, зараз перебувають на найнижчому рівні з моменту запровадження міжнародних санкцій після вторгнення Москви в Україну у 2022 році
Туреччина, Індія та Бразилія вже скоротили закупівлі російської нафти, а трейдери зіткнулися з труднощами у розміщенні вантажів, що призвело до рекордних обсягів російської нафти, яка "плаває" на морі. Китай, ймовірно, поглине частину цих обсягів, але Москві, можливо, доведеться продавати з ще більшим дисконтом.
Попередні заходи — цінові обмеження, дипломатичний тиск і морські обмеження — мали лише частковий ефект на фінанси Москви, оскільки вони були спрямовані на логістику й фінансування, а не безпосередньо на корпоративне ядро російського нафтового сектору. Вашингтон суттєво підвищив ставки, показавши, що найбільші російські нафтові компанії більше не є "занадто великими для санкцій".
Від лідерства до вимушеного продажу
Вимушений продаж активів "Лукойлу" та "Роснефти" по всій Європі, Близькому Сходу, Африці та Латинській Америці тепер може перерозподілити власність на великі родовища та нафтопереробні заводи, а також змінити маршрути глобальних ланцюгів постачання. Важливо, що постійна втрата російської корпоративної присутності у ключових центрах змінить довгострокові інвестиційні моделі та торговельні відносини, а не лише короткострокові потоки.
Поспішні спроби "Лукойлу" розпродати свій міжнародний портфель вартістю $22 млрд до закінчення тимчасового дозволу США 13 грудня можуть відкрити шлях для американських нафтових гігантів та західних інвесторів, щоб відновити стратегічні позиції, втрачені Москвою.
Найбільший інтерес зосереджений на найприбутковіших видобувних активах "Лукойлу": родовище Західна Курна-2 в Іраку; частки у казахстанських родовищах Карачаганак і Тенгіз; азербайджанське родовище Шах-Деніз; а також активи від Мексики та Гани до Нігерії та Єгипту.
У сегменті переробки зрушення не менш значущі. НПЗ "Лукойлу" в Болгарії, Румунії та Нідерландах — основа російського енергетичного впливу в Європі — доведеться продати, якщо санкції залишатимуться чинними.
У Фінляндії дочірня компанія "Лукойлу" вже планує закрити понад 400 автозаправних станцій після того, як уряд відмовився шукати винятки.
Хоча "Лукойл" отримав дозвіл продовжувати роботу сотень АЗС у США, Бельгії, Нідерландах і на Західних Балканах, його частка на цих ринках і так обмежена.
Російський вплив у Східній Європі стрімко слабшає
Найдраматичніші зміни відбуваються у Східній Європі.
У Болгарії, де інтегрована система переробки та продажу "Лукойлу" забезпечувала москві значний комерційний вплив, уряд призначив державного керівника і розпочав процес продажу активів, який має завершитися до 29 квітня.
Румунія вирішила повністю дотримуватися санкцій, прискоривши продаж НПЗ "Петротел", тоді як Молдова взяла під контроль інфраструктуру "Лукойлу" з авіаційного пального для забезпечення стабільності поставок.
Угорщина і Словаччина, куди "Лукойл" довгий час постачав майже весь імпорт сирої нафти через трубопровід "Дружба", наразі є єдиними державами ЄС, що продовжують імпорт російської нафти за спеціальним винятком.
Однак у них є альтернативи. Недозавантажений нафтопровід Адріа з Хорватії може поставляти близько 480 000 барелів на добу неросійської нафти — цього достатньо, щоб покрити весь попит регіону.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан отримав тимчасовий дозвіл США, що дозволяє компанії MOL (MOLB.BU) продовжувати закупівлі, але виняток обмежений одним роком. Якщо Угорщина відмовиться припинити ці закупівлі, вона, імовірно, стане останнім значущим плацдармом Росії на ринку нафти ЄС.
Повернення стратегічного простору
Нові санкції можуть також змінити ринки нафтопродуктів, де "Лукойл" і "Роснефть" відіграють ключову роль.
З припиненням з січня "лазейки для переробки" в ЄС великі хаби, які імпортували російську нафту для подальшого реекспорту пального назад у Європу, будуть змушені скорочувати діяльність. Санкції ЄС також торкнулися індійського НПЗ Nayara, головним акціонером якого є "Роснефть".
Але прогалини залишаються. Забезпечення дотримання обмежень на нафтопродукти буде складним завданням. І органам ЄС досі бракує системного контролю за тим, чи вироблені товари з великих експортерів нафти, таких як Єгипет та ОАЕ, походять із російської сировини.
Крім того, до цього моменту світовий енергетичний ринок адаптувався, щоб підтримувати потік російської нафти, зокрема через розвиток великого "тіньового флоту" — танкерів, які працюють поза західними фінансовими системами.