Українська авіаційна галузь, яка навіть в умовах повномасштабної війни продовжує сплачувати сотні мільйонів гривень податків та зберігати висококваліфіковані кадри, опинилася під тиском і постає питання про її виживання. Якщо практика кримінального переслідування авіакомпаній та спроби додаткового фіскального навантаження продовжиться, частина бізнесу може остаточно вийти з українського ринку. Наслідком стане не лише втрата значних вливань до бюджету, а й ослаблення однієї з галузей, яка здатна стати драйвером повоєнного відновлення економіки України, пише УНН.
Рекордні податки попри закрите небо
З початку повномасштабного вторгнення росії українське небо для цивільної авіації залишається закритим. Проте авіакомпанії змогли адаптуватися до нових умов роботи - більшість операторів були змушені релокувати свою діяльність за кордон, переорієнтуватися на міжнародні ринки, виконання спеціалізованих авіаційних робіт, здійснення гуманітарних місій, вантажних перевезень та інші напрямки діяльності.
При цьому галузь продовжила працювати в українській юрисдикції та сплачувати податки до бюджету. За даними Державної податкової служби України, у 2025 році підприємства авіаційної галузі перерахували до бюджету понад 702 млн грн податків. Це найбільший показник за останні вісім років. Що цікаво, найбільше податкових надходжень було від компаній, які здійснюють пасажирські перевезення, що вчергове доводить, що галузь цивільної авіації жива, хоча літаки поки що й не літають над Україною.
В умовах значного навантаження на державні фінанси у звʼязку з витратами на оборону майже мільярд гривень податків має особливе значення. Втрата навіть частини цих коштів стане додатковим ударом по бюджету, який працює в режимі постійного дефіциту, а Уряд шукає додаткові джерела фінансування і просить допомогу у міжнародних партнерів.
Галузь втрачає рентабельність
Високі податкові надходження не означають, що авіакомпанії переживають успішний період. Навпаки, фінансові показники 16 українських авіаперевізників за останні 5 років, свідчать про поступове погіршення ситуації в секторі.
Аналіз фінансової звітності учасників ринку показує, що значна частина компаній працює зі збитками вже четвертий рік поспіль. Навіть ті авіаперевізники, яким вдається поки що залишатися прибутковими, демонструють стрімке скорочення рентабельності та маржі.
Причини падіння очевидні: закриття українського повітряного простору, необхідність релокації персоналу та флоту, зростання операційних витрат, складнощі роботи на міжнародних ринках та загальна економічна нестабільність.
Попри це компанії продовжують утримувати персонал, зберігати льотний та технічний склад, підтримувати сертифікацію та виконувати свої зобов’язання перед державою. До того ж в Україні залишилися працювати приватні авіабудівні підприємства, які наразі сконцентровані на ремонті військової техніки. Їх вдається утримувати коштом державних контрактів, а також фінансовими вливаннями авіакомпаній.
Саме тому будь-який додатковий тиск на галузь, як фіскальний, так і кримінальний сьогодні є значно небезпечнішим, ніж кілька років тому. Якщо раніше підприємства могли компенсувати такі ризики завдяки прибутковості, то зараз багато хто працює із мінімальним запасом фінансової міцності.
Тиск з боку БЕБ посилює ризики
Окреме занепокоєння викликає ситуація навколо кримінальних проваджень, відкритих щодо низки українських авіакомпаній, які користуються міжнародним лізингом повітряних суден.
Під тиском опинилися компанії, які працюють за механізмами, що десятиліттями використовуються в глобальній авіаційній індустрії. Бюро економічної безпеки намагається трактувати платежі за лізинг літаків у нерезидентів України як роялті, що стало підставою для відкриття кримінальних справ. Від такого підходу правоохоронного органу до трактування оренди транспорту як користування інтелектуальною власністю постраждали щонайменше 5 авіакомпаній, зокрема яких МАУ, "Авіакомпанія Константа", "Урга", Н3Operations та "Скайлайн".
Опитані УНН юристи, податкові консультанти та адвокати неодноразово наголошували, що така позиція суперечить міжнародним конвенціям про уникнення подвійного оподаткування, положенням Податкового кодексу та сформованій судовій практиці. Окрім того, той факт, що українське податкове законодавство в частині лізингу повітряних суден не змінювалося останні 30 років, наштовхує на висновки свідомого тиску на бізнес з боку Бюро економічної безпеки. Адже претензії до діяльності відразу низки авіакомпаній у правоохоронців виникли лише після 2024 року, хоча в діяльності підприємств нічого не змінилося.
На думку експертів, проблема виходить далеко за межі окремих кримінальних проваджень. Для бізнесу, який уже пʼятий рік працює в надзвичайних умовах, додаткові кримінальні ризики можуть стати останнім аргументом на користь повного перенесення діяльності до інших юрисдикцій.
Втрата авіації призведе гальмуватиме економічне зростання
Подальший тиск на авіаційну галузь може коштувати державі значно дорожче, ніж здається на перший погляд. У разі виходу авіакомпаній з української юрисдикції бюджет втратить сотні мільйонів гривень податкових надходжень, проте це навіть не найнебезпечніший наслідок. Україна ризикує втратити тисячі висококваліфікованих фахівців: пілотів, інженерів, техніків, конструкторів та інших спеціалістів, підготовка яких потребує багатьох років і значних ресурсів.
Разом з авіаперевізниками під ударом опиняться суміжні напрями – авіаремонт, технічне обслуговування повітряних суден, логістика, підготовка кадрів та інші сегменти, які формують єдину авіаційну екосистему. Втрата таких компетенцій особливо небезпечна з огляду на те, що саме цивільна авіація розглядається економічними експертами як один із найбільших драйверів повоєнного відновлення України, після агро-промислового комплексу.
Авіаційна сфера – це одна зі сфер, де Україна може відновити і далі розвивати свої провідні позиції в глобальній економіці. Якщо так сказати образно, то в принципі ключові напрямки, ключові сфери розвитку української економіки чітко відображені на українському державному прапорі. Тобто блакитний колір – це небо, а що таке небо – це авіакосмічна сфера, а що таке пшеничне поле – це аграрна сфера
Авіаційна галузь має потужний мультиплікативний ефект для економіки, стимулюючи розвиток туризму, міжнародної торгівлі, транспортної інфраструктури, сервісних послуг та високотехнологічного виробництва. Відновлення роботи українських аеропортів після завершення війни стане одним із ключових сигналів для міжнародних інвесторів про повернення країни до нормального економічного життя.
Тиск замість права: чому БЕБ має припинити переслідування авіакомпаній за лізинг26.05.26, 17:01