Європейська рада
Європейська комісія вивчає занепокоєння лідерів ЄС щодо "репараційного кредиту" для України, зокрема ті, що висловив прем'єр-міністр Бельгії. Це стосується використання заморожених російських активів для підтримки України.
Єврокомісія пропонуватиме інші варіанти підтримки України після того, як саміт ЄС не зміг узгодити "репараційний кредит". Основна увага залишається на заморожених російських активах, повідомила речниця Єврокомісії Паула Піньо.
Європейський Союз розглядає план залучення десятків мільярдів євро спільного боргу, щоб підтримати Україну. Це відбувається після того, як Бельгія заблокувала використання заморожених російських активів для фінансової допомоги Києву.
Прем'єр-міністр Словаччини Роберт Фіцо заявив, що його уряд ніколи не підпише гарантії кредиту для України на військові витрати. Словаччина не витратить жодного цента з власного бюджету на ці цілі, але готова допомагати Україні в гуманітарних питаннях.
Країни-члени ЄС підтримали ідею запровадження мінімального віку для доступу до соціальних мереж. Європейська комісія працює над технічними основами для впровадження вікових обмежень.
Голова Європейської ради Антоніу Кошта повідомив, що рішення щодо фінансування України ЄС ухвалить у грудні 2025 року, підтвердивши тривалу підтримку.
Команда президента Європейської Ради Антоніо Кошти змінює висновки, щоб переконати Бельгію підтримати позику Україні в розмірі 140 мільярдів євро. Лідери ЄС обговорюють нове формулювання, яке стосується червоних ліній прем'єр-міністра Бельгії Барта Де Вевера.
Президент України Зеленський провів ряд зустрічей із європейськими лідерами під час Саміту ЄС у Брюсселі.
Європейська рада готує рішення про фінансування потреб України у 2026–2027 роках, включно із закупівлею військової техніки. Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що підтримка триватиме "стільки, скільки буде потрібно", а Президент Володимир Зеленський наголосив на необхідності посилення тиску на путіна.
Президент Володимир Зеленський, як очікується, візьме участь у засіданні Європейської ради, де обговорять подальшу підтримку України та тиск на росію. Лідери ЄС також розглянуть фінансову допомогу, включаючи використання заморожених російських активів.
Міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто спростував повідомлення про можливе перенесення саміту президента США Дональда Трампа та російського лідера володимира путіна в Будапешті. Він назвав їх неправдивими, вказавши на очікувані "вкиди" перед подіями, що впливають на вибір між війною і миром.
Кіпр зосередиться на скороченні бюрократії під час свого головування в Раді ЄС, яке розпочнеться 1 січня 2026 року. Країна прагне сприяти більш сприятливому для бізнесу середовищу, підвищуючи конкурентоспроможність та стійкість ЄС.
Володимир Зеленський та європейські лідери, включаючи Мерца, Макрона та Стармера, виступили за негайне припинення вогню. Вони пропонують розглядати поточну лінію зіткнення як відправну точку для переговорів, підтримуючи позицію Трампа.
Союзники України прагнуть зміцнити її позицію напередодні переговорів Трампа та путіна, побоюючись невдалої угоди. Вони готують пакет підтримки, що включає фінансування, озброєння та нові санкції проти росії, а також планують залучити Зеленського до будь-яких переговорів.
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з прем'єркою Данії Метте Фредеріксен. Він анонсував численні зустрічі та переговори в Європі цього тижня.
Прем'єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що солідарність Європи з Україною проти агресії росії важливіша, ніж будь-коли раніше. Це стало зрозуміло після переговорів Президента Зеленського у Білому домі та з європейськими лідерами.
Європейські лідери, включаючи президента Фінляндії Александра Стубба та президента Європейської ради Антоніу Кошту, висловили повну підтримку Президенту України Володимиру Зеленському після його розмови з Дональдом Трампом. Вони підтвердили військову, фінансову та дипломатичну допомогу, а також гарантії безпеки для України.
Європейська комісія представила дорожню карту "Preserving Peace - Defence Readiness Roadmap 2030" для зміцнення європейських оборонних спроможностей. Вона включає чотири флагманські напрямки та визначає цілі для досягнення повної оборонної готовності до 2030 року.
Рада ЄС обговорила майбутню дорожню карту оборонної готовності, яка визначить цілі та завдання до 2030 року. Документ буде ухвалено 16 жовтня та представлено 23 жовтня 2025 року.
З 12 жовтня в ЄС поступово впроваджується біометрична система реєстрації EES, яка замінить штампи в паспортах. Українці з тимчасовим захистом або посвідкою на проживання не підлягають реєстрації, але для інших час перетину кордону може збільшитись.
Станом на кінець серпня 2025 року 4,37 мільйона українців мали тимчасовий захист у ЄС, що на 30 980 осіб більше, ніж на кінець липня. Найбільший приріст зафіксовано в Німеччині, Чехії та Румунії.
В ЄС пропонують закон, що зобов'язує компанії сканувати повідомлення в месенджерах до шифрування. Але багато експертів застерігають, що це підірве конфіденційність та безпеку користувачів.
Польські та балтійські чиновники різко відреагували на заяви екс-канцлера Німеччини Ангели Меркель, яка, на їхню думку, частково звинуватила їх у вторгненні рф в Україну. Меркель зазначила відмову країн Східної Європи від прямих переговорів з путіним у 2021 році.
Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив про підтримку використання заморожених активів рф для кредиту Україні, попри фінансові та юридичні ризики. Він наголосив на необхідності розподілу ризиків для швидких дій.
Прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схооф заявив, що країна не підтримує прискорення переговорів щодо вступу України до ЄС шляхом скасування принципу одностайності. Нідерланди наполягають на дотриманні Копенгагенських критеріїв та принципу одностайності, вважаючи, що зміна правил не є шляхом для вступу України та Молдови до ЄС.
На саміті в Копенгагені лідери ЄС обговорили використання заморожених російських активів для фінансування допомоги Україні. Рішення очікується на засіданні Європейської Ради 23–24 жовтня.
Президент України Володимир Зеленський зустрівся з Президенткою Єврокомісії, Президентом Євроради та Прем'єр-міністеркою Данії. Обговорювалися євроінтеграція, ініціатива "Стіна дронів" та 19-й пакет санкцій ЄС проти рф.
Прем'єр-міністр Данії Метте Фредеріксен попередила, що Росія не зупиниться, доки її не змусять це зробити. Вона наголосила, що війна в Україні стосується всієї Європи та її цінностей.
Президент Європейської Ради Антоніу Кошта заявив, що засідання Ради 23-24 жовтня буде "днем рішень". На ньому продовжать обговорення використання російських активів для підтримки України.
Президент України Володимир Зеленський наголосив на необхідності згуртованих дій Європи проти гібридних атак росії, які переростають у більші загрози. Він закликав до створення "Стіни дронів" та активізації оборонного виробництва, адже Україна має значний досвід захисту від дронів і ракет.