Медичні помилки та компенсація шкоди пацієнтам: чому юристи та депутати критикують законопроєкт №16110

У Верховній Раді пропонують змінити правила розгляду судових спорів між пацієнтами та медзакладами. Зокрема, покласти на лікарів і клініки обов'язок доводити відсутність порушень під час лікування та деталізувати правила відшкодування моральної шкоди. Відповідні зміни передбачає законопроєкт №16110 "Про відшкодування моральної шкоди за медичну помилку при визначенні розумного розміру компенсації", який зареєстрував народний депутат Валерій Гнатенко. Утім, у комітеті Верховної Ради України з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування до запропонованих змін поставилися неоднозначно. Детальніше читайте у матеріалі УНН.

Зараз стаття 80 Основ законодавства України про охорону здоров’я передбачає лише загальну норму про цивільну, адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення законодавства у сфері охорони здоров’я. Автор законопроєкту №16110 пропонує доповнити її положеннями, які конкретизують відповідальність медзакладів перед пацієнтами. Зокрема, ідеться про випадки, коли людина вимагає компенсації за шкоду, завдану внаслідок неналежного надання медичної допомоги.

Законопроєкт уже викликав дискусію в юридичному середовищі. Адвокати звертають увагу, що окремі формулювання документа допускають неоднозначне тлумачення: у проєкті не розмежовано, у яких випадках обов'язок доказування покладається на медзаклад, а в яких - безпосередньо на лікаря. Окрім того, серед запропонованих критеріїв визначення моральної шкоди не згадується ступінь вини, а положення про тягар доказування можуть трактуватися надто широко.

Що про законопроєкт думають у профільному комітеті ВР

Народна депутатка України, член комітету Верховної Ради з питань здоров'я нації, медичної допомоги та медичного страхування Оксана Дмитрієва у коментарі УНН висловила сумніви щодо доцільності запровадження окремих правил відшкодування моральної шкоди саме у сфері медицини.  

Я розумію прагнення посилити захист пацієнтів, але не переконана, що для цього потрібно встановлювати окремі правила відшкодування моральної шкоди саме у сфері охорони здоров’я. Право на таку компенсацію вже передбачене Цивільним кодексом, як і відповідальність роботодавця за шкоду, завдану працівником під час виконання обов’язків. Тобто тут даний законопроєкт фактично дублює норми Цивільного кодексу, які наразі чинні. Я не заперечую права пацієнта на відшкодування моральної шкоди. Але вважаю, що загальні правила мають працювати для всіх

Водночас вона підтримує принцип, за яким пацієнт не повинен володіти спеціальними медичними знаннями, щоб захистити свої права в суді. Саме на цьому ґрунтується запропонована законопроєктом зміна правил доказування. Однак, як наголосила Дмитрієва, такий підхід уже сформульований Верховним Судом. Зокрема, у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №344/3764/21 суд визначив, що пацієнту достатньо вказати на можливе порушення, після чого тягар доказування покладається на медзаклад або лікаря.

На думку депутатки, законодавче закріплення цього принципу потребує додаткового обґрунтування, адже необхідність спеціальних професійних знань виникає далеко не лише у медичних спорах.

Спеціальні знання потрібні в багатьох сферах. Не лише в медицині. Клієнт автосервісу не зобов’язаний знати, як ремонтувати автомобіль, а неналежно відремонтовані гальма можуть загрожувати життю. Те саме стосується усіх галузей – скрізь є своя вузька специфіка, яку людина, яка прагне відшкодування моральної шкоди, не може знати, бо не є спеціалістом у цій сфері. Тому сама складність послуги чи серйозність можливих наслідків не мають автоматично створювати окремий режим відповідальності для однієї професійної сфери

Ще одне зауваження депутатки стосується поняття "медична помилка", яке використовується в назві законопроєкту, але не має визначення в його тексті. На переконання Дмитрієвої, таке формулювання може створювати враження, що факт порушення та вина лікаря вже встановлені, хоча насправді це має з'ясовувати суд.

Нардепка наголосила - якщо пацієнти на практиці стикаються з труднощами в отриманні медичної документації або проведенні експертиз, законодавчі зміни мають насамперед усувати саме ці перешкоди.

Справа Odrex: коли боротьба за справедливість триває роками

Проблеми, на які звернула увагу депутат, підтверджують резонансні справи про обставини лікування та смерті пацієнтів в одеській клініці Odrex. Родини померлих роками намагаються домогтися справедливості, стикаючись із затягуванням судових процесів, труднощами в отриманні медичної документації та проведенні експертиз.

Уже майже рік у суді розглядають резонансну кримінальну справу про медичну недбалість лікарів Odrex Віталія Русакова та Марини Бєлоцерковської. За версією слідства, їхні дії або бездіяльність могли призвести до смерті одеського бізнесмена Аднана Ківана. Судовий процес супроводжується регулярними перенесеннями засідань, зокрема через неявки та клопотання адвокатів обвинувачених.

Лише у вересні із 13 призначених засідань сім були перенесені або не відбулися. Через регулярні неявки захисників Русакова суддя Віктор Чаплицький визнав причини їхньої відсутності неповажними та звернувся до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. 

Із труднощами іншого характеру зіткнулася Світлана Гук, чоловік якої помер після операції в Odrex у 2019 році. Родина заплатила за лікування 42,5 тисячі доларів, однак після смерті пацієнта клініка вимагала через суд ще близько 900 тисяч гривень. Гук також подала позов до клініки про відшкодування матеріальної та моральної шкоди. Паралельно триває кримінальне провадження, проте за сім років жінка так і не змогла домогтися проведення повноцінної судово-медичної експертизи. Експертні установи неодноразово відмовляли в дослідженні, зокрема через проблеми з медичною документацією клініки Odrex.

Ольга Мелай, чоловік якої помер після встановлення порту в Odrex, також намагається встановити обставини його лікування, за яке родина заплатила понад 2,5 млн грн. Вдова ініціювала перевірку медичної документації Odrex на підробку. Однак Департамент охорони здоров'я Одеської ОВА відмовив у проведенні клініко-експертної оцінки, оскільки Odrex не надала документи, пославшись на їх вилучення правоохоронцями.  

Ще одна постраждала, Христина Тоткайло, домагається розслідування обставин смерті батька, який також проходив лікування в Odrex. За словами жінки, після хіміотерапії та встановлення гастростоми стан чоловіка різко погіршився, а згодом він помер. У межах кримінального провадження змінили слідчого, а медичні документи направили на експертизу. Однак остаточних відповідей про обставини лікування родина досі не отримала.

Детальніше про ці історії родини померлих пацієнтів розповідали УНН у матеріалі до річниці виходу документального фільму "Осине гніздо".