Андрій Пишний

Голова НБУ Андрій Пишний запропонував замінити назву "копійка" на "шаг". 50 учасників конференції "Money & Banking" підписали відкритий лист на підтримку цієї ініціативи.

Андрій Пишний закликав оцінювати повторне оподаткування банків з точки зору ефективності та ризиків. НБУ сподівається, що банки зроблять вирішальний внесок у фінансування дефіциту без емісійних джерел.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомив про очікуване помірне зростання інфляції через збільшення попиту та витрат. Однак виважена політика НБУ сприятиме поступовому сповільненню інфляції до цілі 5% у наступні роки.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомив, що міжнародні резерви України на початок вересня перевищили 42 млрд доларів. Досягнення угоди з МВФ стало позитивним сигналом для макрофінансової стабільності країни.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомив про зростання обсягів гривневого кредитування. У роздрібному сегменті зростання склало 10% порівняно з 24 лютого 2022 року, у корпоративному – також 10%.

Тимчасова слідча комісія ВР розглядає рішення для боротьби з "дропами", включаючи посилення фінмоніторингу та обмеження обороту. За оцінками, через "дропів" проходить близько 200 млрд грн на рік.

У липні 2024 року споживчі ціни в Україні не змінилися порівняно з червнем, але зросли на 4,3% з початку року. Базова інфляція в липні становила 0,7%, а з початку року - 4,1%.

За два місяці банки отримали понад 7,3 тис. заявок на кредитування проєктів з відновлення енергетичної інфраструктури. Схвалено заявки на суму майже 4 млрд грн, з яких 607 млн грн вже використовуються бізнесом.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив, що Україна не лише покладається на міжнародну допомогу для фінансування дефіциту бюджету. Планується розширення внутрішньої ресурсної бази для зменшення дефіциту до 10,3% у 2026 році.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив про збереження стійкості на валютному ринку завдяки достатнім міжнародним резервам. Прогнозується зростання резервів до 41 млрд доларів у 2024 році.

Едуард Багіров вважає, що Олександр Зима підриває довіру до банківської системи. Правозахисник закликає голову НБУ звільнити посадовців, які порушують закон, для відновлення довіри міжнародних партнерів.

Банки не можуть самостійно конвертувати валютні кредити в гривні через заборону НБУ. Експерт вважає, що це питання може вирішити лише Національний банк України.

Експерт вважає, що НБУ в межах валютної лібералізації має пом'якшити заборону на конвертування валютних кредитів для бізнесу.

Голова НБУ Андрій Пишний повідомив про очікуване збільшення валютних надходжень в Україну. Це пов'язано з продажем нового врожаю та очікуваними $3,9 млрд від США наступного тижня.

Національний банк України прогнозує наступне зниження облікової ставки на початку 2025 року. НБУ зберігатиме активну присутність на валютному ринку для контролю інфляції та підтримки курсу гривні.

Міжнародна фінансова підтримка дозволить уряду профінансувати дефіцит бюджету та підтримати резерви НБУ. Очікується, що партнери нададуть Україні близько 38 млрд дол. США у 2024 році та 31 млрд дол. США у 2025 році.

Голова НБУ Андрій Пишний заявив про продовження економічного відновлення України, незважаючи на війну та пошкодження енергосистеми. Прогноз зростання ВВП на 2024 рік покращено до 3,7%, а на 2025-2026 роки очікується прискорення до 4-5%.

Національний банк України обговорює можливість введення обмежень на перекази з картки на картку та встановлення ліміту в 100 000 гривень для таких операцій, але налаштований знайти рішення, яке б враховувало занепокоєння волонтерів та громадськості.

Національний банк України повідомляє про стійку тенденцію здешевлення кредитів: з червня минулого року кредитні ставки знизилися на 4%, що свідчить про поступове відновлення кредитної активності в різних секторах, включаючи корпорації, малий та середній бізнес, а також роздрібне кредитування.

Попри війну, в Україні вдалося переломити тенденцію до зменшення строкових депозитів населення: у 2023 році вони зросли на 37%, а частка таких депозитів збільшилася з 30% до 35%.

Україна може отримати черговий транш від МВФ обсягом понад $2,2 млрд після успішного четвертого перегляду програми розширеного фінансування, що збільшить загальний обсяг отриманого фінансування до $7,6 млрд.

Національний банк України планує обмежити кількість щомісячних переказів з P2P-карток до 30 і загальною сумою до 100 000 гривень, але ці обмеження не торкнуться 98% українців, а ліміти можна буде збільшити, надавши в банк документи про доходи.

Національний банк України підвищив курс долара до гривні до історичного максимуму - 40,1153 гривні за долар та 43,491 гривні за євро.

Національний банк України планує обмежити карткові перекази і ввести ліміти в 100 000 гривень і 30 транзакцій на місяць для вихідних P2P-переказів, але це жодним чином не вплине на волонтерів, і регулятор обговорить всі аспекти з волонтерами і внесе поправки в разі потреби.

Національний банк України очікує, що валютна лібералізація коштуватиме Україні близько 5-5,5 мільярдів доларів, але вважає її продуктивною інвестицією для сприяння потокам капіталу та економічному відновленню.

НБУ очікує, що бізнес буде відповідально використовувати можливості валютної лібералізації, повертаючи експортну виручку в Україну, а не зберігаючи її за кордоном.

Ситуація на валютному ринку наразі контрольована, а Україна успішно перейшла до режиму керованого плаваючого валютного курсу без шоків, зазначив голова НБУ Андрій Пишний. Невизначеність, яка є, за словами керівника Нацбанку пов'язана з безпековими ризиками, війна – ключовий фактор, який генерує ризики.

Україні потрібні правові підстави та політична воля для доступу до заморожених російських активів на суму 300 мільярдів доларів для фінансування своєї оборони та відновлення після російського вторгнення.

Національний банк України готує низку кроків для валютної лібералізації в найближчі тижні, зберігаючи міжнародні резерви на поточному рівні, в рамках своєї стратегії послаблення валютних обмежень та повернення до інфляційного таргетування.

Національний банк України продає долари зі своїх резервів, щоб компенсувати структурний дефіцит валюти під час війни, запобігти девальвації гривні та підтримати макрофінансову стабільність.