Імітація реформи та затягування: чому ціни на ліки в Україні досі не знизились

Заборона надання аптеками маркетингових послуг виробниками ліків, яку в березні 2025 року запровадили нібито тимчасово, перетворилася на для накопичення прибутків фармгігантами. Попри те, що Міністерство охорони здоровʼя визнало, що ціни на ліки не знизились, а пацієнти відчувають це на власній кишені, проблему продовжують забалакувати. Профільний парламентський підкомітет під керівництвом Сергія Кузьміних обіцяє напрацювати нову модель, але ризики "затягування" процесу лише зростають, пише УНН.

Після стрімкого зростання цін на ліки у 2024 році держава вирішила взятися за врегулювання роботи фармацевтичного ринку, що мало призвести до здешевшання препаратів. За ініціативою одного з найбільших виробників було запроваджено заборону на маркетингові послуги аптек з 1 березня 2025 року. В ході обговорення необхідність цього кроку аргументували тим, що змушені віддавати ритейлу до 60% від ціни препарату, а отже заборона маркетингових платежів здешевить препарати.

Тоді і в Міністерстві охорони здоровʼя, і в уряді дослухалися до цієї тези і маркетинг заборонили. Проте вже через місяць стало зрозуміло, що ефекту від заборони немає.

Виробники зекономили на маркетингових витратах — але чи пішли ці кошти на зниження цін для пацієнта? Чи це просто додатковий прибуток для виробника? Поки відповіді немає 

За оцінками експертів, заборона дозволила виробникам зекономити до 500 млн грн щомісяця. Але вона запроваджена тимчасово — з метою пошуку нової, збалансованої моделі взаємодії між аптеками та виробниками. Паралельно також продовжило працювати обмеження націнок аптек та дистрибʼюторів ліків. Однак збігло вже понад чотири місяці, а жодного позитивного ефекту так і не зʼявилось.

Навпаки, у самому Міністерстві охорони здоров’я вже визнали, що націнка аптек і дистриб’юторів, яку держава чітко обмежила, не є основною причиною високих цін, як і маркетингові послуги, які аптеки надають виробникам. Натомість досі залишаються поза державним контролем відпускні ціни виробників, які, нагадаємо, формують понад 70% кінцевої вартості препарату. І саме вони після скасування маркетингових витрат не лише не зменшились — у деяких випадках навпаках зросли.

Нову спробу врегулювати ситуацію з фармринком вирішили делегувати парламенту, а саме підкомітету ВР з питань фармації та фармацевтичної діяльності, який очолює нардеп Сергій Кузьміних, відомий своєю лояльністю  до фармвиробника "Дарниця". Підкомітет разом із професійними асоціаціями та представниками ринку повинен напрацювати модель маркетингу, зокрема його відсотковий вимір. Перше установче засідання вже відбулося — і очікувано на ньому деякі учасники просували тезу про те, що тимчасову заборону маркетингу треба зробити постійною.

Складається враження, що вся робота з напрацювання нової моделі — це лише зручна ширма. Її реальна мета — затягнути час і дозволити виробникам і надалі накопичувати прибутки за рахунок інших гравців ринку. Про інтереси ж пацієнтів та малого бізнесу в цій ситуації, схоже, давно забули. Малим аптекам все складніше виживати в умовах жорсткого регулювання, а невеликі виробники ліків не можуть конкурувати із фармгігантами. 

Українці тим часом на собі відчувають наслідки цієї "реформи": ліки не подешевшали, а в окремих випадках навіть подорожчали. Тому важливо, щоб профільний підкомітет оперативно напрацював рішення, а не перейшов у режим забалакування проблеми.