Служба безпеки та розвідки Данії (PET) попередила про ймовірне втручання росії та США у парламентські вибори 24 березня 2026 року. Напруженість між Копенгагеном і Вашингтоном посилилася після заяв Трампа щодо Гренландії.
Трамп оголосив про відправку госпітального судна USNS Mercy до Гренландії для надання медичної допомоги місцевим жителям. Ця ініціатива реалізується у партнерстві з губернатором Луїзіани Джеффом Лендрі.
Німеччина висунула генерального інспектора Бундесверу Карстена Броєра на посаду голови Військового комітету НАТО. Новий голова вступить на посаду влітку 2027 року.
Близько 10 тисяч ветеранів у Копенгагені протестували проти слів Дональда Трампа щодо ролі союзників у війні в Афганістані. Вони пройшли до посольства США, встановивши прапори на честь загиблих.
США, Данія та Гренландія провели переговори у Вашингтоні щодо нової безпекової угоди в Арктиці. Це стало відповіддю на тиск Трампа, який раніше погрожував анексією острова.
Опитування показало, що 61% німців сприймають Трампа як загрозу для Німеччини. 52% виступають за рішучий курс Німеччини щодо президента США.
Кампанія президента США Дональда Трампа щодо взяття Гренландії під контроль викликала різку критику з боку законодавців-республіканців. Конгрес може спробувати стримати територіальні амбіції президента.
Президент США Дональд Трамп закликав країни НАТО підвищити оборонні витрати до 5% ВВП. Він наголосив, що США несуть несправедливий фінансовий тягар в Альянсі.
Червоні кепки з іронічними гаслами, що пародіюють слоган Дональда Трампа, стали символом протестів у Гренландії та Данії проти можливої купівлі Гренландії США. Аксесуари, створені магазином у Копенгагені, розійшлися тисячами, об'єднавши протестувальників.
На початку 2026 року Дональд Трамп знову порушив тему придбання Гренландії, що призвело до загострення відносин зі США та європейськими союзниками. Відмова Гренландії та Данії призвела до запровадження торгових мит проти європейських країн.
У 2025 році США намагалися отримати інформацію про критичну військову інфраструктуру Гренландії, оминаючи данські відомства. Документи свідчать про занепокоєння Данії щодо цих дій, які можуть бути пов'язані з планами нападу.
Законодавці-республіканці протистоять намірам президента Трампа щодо Гренландії, побоюючись загрози НАТО. Вони вживають заходів для запобігання конфлікту з Данією.
Тисячі людей у Копенгагені та Нууку протестували проти вимог Трампа передати Гренландію під контроль США. Учасники акцій наголосили, що острів має право самостійно визначати своє майбутнє.
Сенаторка Ліза Мурковскі заявила, що Конгрес США готовий використати "владу гаманця" для блокування спроб Трампа анексувати Гренландію. Демократи готують законопроєкт, що обмежить односторонні дії президента щодо територій країн-членів НАТО.
Німеччина терміново відправляє до Гренландії розвідувальну групу Бундесверу. Ця операція є відповіддю Європи на амбіції США щодо острова.
Переговори у Вашингтоні між США та Данією щодо Гренландії завершилися без згоди. Данія відхилила претензії США на контроль, заявляючи, що острів залишиться у складі Королівства.
У Вашингтоні відбулася зустріч віцепрезидента США з міністрами закордонних справ Данії та Гренландії. Обговорювалися вимоги Дональда Трампа щодо встановлення американського контролю над автономною територією Данії.
Дональд Трамп знову виявляє інтерес до Гренландії, називаючи її "великою угодою з нерухомістю" та питанням стратегічної безпеки США. Це викликало занепокоєння Данії та європейських лідерів, які вбачають у цьому загрозу суверенітету та цілісності НАТО.
Прем'єр-міністр Гренландії Єнс-Фредерік Нільсен заявив, що Гренландія обирає союз з Данією, відкидаючи приєднання до США. Це відбувається на тлі погроз Трампа анексувати острів, які Нільсен назвав недоречними.
Прем'єр Швеції Ульф Крістерссон розкритикував погрози США на адресу Данії щодо Гренландії. Він заявив, що Трамп має дякувати Копенгагену за вірність, а не погрожувати захопленням територій.
Штормові вітри та сильні морози в Європі призвели до загибелі майже 15 людей за тиждень. У Великій Британії чоловік загинув через падіння дерева, а у Шотландії закрито близько 250 шкіл через снігопад.
Данія зафіксувала історичний мінімум за кількістю наданих притулків у 2025 році, задовольнивши лише 839 прохань до кінця листопада. Це є результатом суворої імміграційної політики країни, спрямованої на обмеження припливу біженців.
Французькі правоохоронці затримали чоловіка, який 2 січня викрав меч з бронзової скульптури Жанни д'Арк у Парижі. Зловмисник відламав меч з кінної статуї на площі Сен-Огюстен та втік, але був зупинений патрульними поліцейськими.
Данська поштова служба PostNord припинила доставку листів через різке скорочення їх використання. Кількість листів, що надсилаються поштою в країні, скоротилася більш ніж на 90 відсотків з 2000 року.
Новий посланник президента Трампа у Гренландії, губернатор Луїзіани Джефф Лендрі, заявив про намір розпочати діалог з мешканцями острова щодо його розвитку. Це суперечить попереднім заявам Трампа про необхідність контролю США над Гренландією.
22 грудня 2025 року біля Українського дому в Копенгагені вандал знищив скульптури з виставки "My Body Is a Battlefield. Copenhagen" української художниці Марії Куликівської. Український дім засуджує цей акт ненависті та розцінює його як напад на історії, гідність та сенси, які втілювали роботи.
Служба військової розвідки Данії звинувачує росію у кібератаках на данську водопровідну компанію у 2024 році та DDoS-атаках на веб-сайти. Внаслідок атаки водопровідної компанії будинки тимчасово залишилися без води через прорив труб.
Ексклюзивний магнум шампанського Dom Pérignon Vintage 1961 з весілля принца Чарльза та леді Діани Спенсер не був проданий на аукціоні в Данії. Ставки виявилися недостатньо високими, не досягнувши очікуваних 600 000 датських крон (близько 81 000 євро).
Президент України Володимир Зеленський провів розмову з канцлером Німеччини Мерцом, обговоривши ситуацію на фронті та ключові кроки для захисту. Також вони скоординували позиції щодо відкриття експортного офісу для української зброї в Берліні.
Європейська комісія представила план з'єднання всіх столиць Європи високошвидкісними залізничними лініями до 2040 року. Це передбачає розширення існуючих ліній та створення нових, що дозволить потягам розвивати швидкість понад 250 км/год.
