ЄС збирається створити новий розвідувальний підрозділ під керівництвом фон дер Ляєн - FT
Київ • УНН
Європейська комісія розпочала створення нового розвідувального органу для покращення використання інформації національних розвідувальних служб. Підрозділ, що формується при генеральному секретаріаті Єврокомісії, найматиме співробітників розвідувальної спільноти ЄС.
Європейська комісія розпочала створення нового розвідувального органу під керівництвом президента Урсули фон дер Ляєн у спробі покращити використання інформації, яку збирають національні розвідувальні служби, повідомляє Financial Times, пише УНН.
Деталі
Підрозділ, який буде сформований при генеральному секретаріаті Єврокомісії, планує наймати співробітників розвідувальної спільноти ЄС та збирати розвіддані для спільних цілей, повідомили чотири джерела, ознайомлені з планами.
Повномасштабне вторгнення росії в Україну та попередження президента США Дональда Трампа про скорочення американської безпекової підтримки Європи спонукали ЄС переосмислити свої внутрішні можливості у сфері безпеки та розпочати найбільшу з часів холодної війни кампанію з переозброєння, пише видання.
Одне з джерел сказало: "Розвідувальні служби держав-членів ЄС багато знають. Єврокомісія багато знає. Нам потрібен найкращий спосіб поєднати все це воєдино, щоб бути ефективними та корисними для партнерів. У розвідці треба щось віддати, щоби щось отримати".
Проти цього кроку виступають високопоставлені представники дипломатичної служби ЄС, які курирують Центр розвідки та ситуаційного аналізу (Intcen) блоку, які побоюються, що це дублюватиме функції підрозділу та поставить під загрозу його майбутнє, додали джерела. План офіційно не був доведений до всіх 27 держав-членів ЄС, але організація має намір залучати співробітників національних розвідувальних служб, зауважує видання.
Представник Єврокомісії повідомив Financial Times, що Єврокомісія "вивчає способи зміцнення своїх можливостей у сфері безпеки та розвідки. У межах цього підходу розглядається можливість створення спеціальної групи у [генеральному секретаріаті]".
"Концепція розробляється, ведуться обговорення. Конкретних термінів поки що не встановлено", - заявили вони, додавши, що "вона спиратиметься на існуючий досвід Єврокомісії і… тісно співпрацюватиме з відповідними службами Європейської служби зовнішніх справ (EEAS)".
Обмін розвідданими давно є делікатною темою для країн-членів ЄС. Такі великі держави, як Франція, що мають великі шпигунські можливості, побоювалися ділитися конфіденційною інформацією з партнерами. Поява проросійських урядів у таких країнах, як Угорщина, ще більше ускладнила співпрацю.
Очікується, що столиці ЄС чинитимуть опір зусиллям Єврокомісії зі створення нових розвідувальних повноважень для Брюсселя, повідомили два джерела. Проте, вони додали, що ефективність Intcen давно викликає побоювання, особливо в умовах реакції Європи на гібридну війну росії.
"Єврокомісія не відправлятиме агентів на місця подій", - сказало друге джерело.
Припущення Трампа про можливе скорочення підтримки США Європи, а також його тимчасове зупинення розвідувальної підтримки України цієї весни підкреслили залежність континенту від Вашингтона у певних областях.
Створення нового підрозділу послідувало за рішенням фон дер Ляєн створити спеціальну "безпекову колегію", де її члени отримуватимуть інформацію з питань безпеки та розвідки. Вона також вжила заходів щодо фінансування закупівель зброї для України та запуску супутникового проекту Iris².
Доповнення
Обмін розвідувальною інформацією у ЄС бере свій початок із терористичних атак 11 вересня 2001 року на США, які спонукали розвідувальні служби Франції, Німеччини, Італії, Нідерландів, Іспанії, Швеції та Великої Британії почати об'єднувати секретні оцінки безпеки.
Згодом цей процес став більш інституціоналізованим, поширився на інші держави-члени і в 2011 році був переданий у відання дипломатичної служби ЄС.