США ведуть переговори про збільшення закупівель вибухівки у Туреччини на тлі дефіциту боєприпасів в Україні - Bloomberg

США ведуть переговори про збільшення закупівель вибухівки у Туреччини, щоб збільшити виробництво артилерійських снарядів, оскільки союзники намагаються доставити Україні вкрай необхідні боєприпаси, передає УНН із посиланням на Bloomberg.

Видання зауважує, що турецькі поставки тринітротолуолу, відомого як тротил, і нітрогуанідину, який використовується як паливо, будуть мати вирішальне значення у виробництві боєприпасів калібру 155 мм за стандартом НАТО. За словами офіційних осіб, знайомих з обговореннями, потенційно виробництво може зрости утричі. Туреччина вже на шляху до того, щоб стати найбільшим продавцем артилерійських снарядів до США ще цього року.

Дворічна війна росії в Україні спровокувала сплеск глобального попиту на боєприпаси, а західні союзники намагаються постачати Києву, навіть коли вони поповнюють власні вичерпані запаси. За словами офіційних осіб на умовах анонімності, різке зростання попиту призвело до відставання в глобальних замовленнях і створило навантаження на ланцюги поставок оборонних засобів, зокрема на такі компоненти, як тротил.

Угода з Анкарою також оголює тонкий баланс між союзниками з Організації Північноатлантичного договору, чиї стосунки були напруженими через вторгнення росії та багатомісячну блокаду Туреччини вступу Швеції до військового альянсу.

За інформацією ЗМІ, президент Реджеп Таїп Ердоган планує відвідати Білий дім 9 травня вперше після того, як президент Джо Байден вступив на посаду, оскільки двоє згладили військові відносини. Схвалення Туреччиною членства Швеції в НАТО цього року розчистило шлях для Вашингтона, щоб підписати продаж Анкарі бойових літаків F-16 американського виробництва, ракет і бомб на суму 23 мільярди доларів.

На цьому базуватиметься партнерство з виробництва боєприпасів. Наприкінці лютого Пентагон заявив, що уклав контракт з компанією General Dynamics Ordnance and Tactical Systems на будівництво трьох ліній виробництва металевих частин для 155-мм снарядів у Техасі, в тому числі з турецькими субпідрядниками. Завод у Мескіті, штат Техас, планується запустити у виробництво в червні, повідомила компанія.

Додамо

За даними Bloomberg, очікується, що до 2025 року виробничі лінії турецької оборонної фірми Repkon вироблятимуть близько 30% усіх вироблених у США 155-мм артилерійських снарядів. Крім того, Міністерство оборони придбало 116 000 бойових боєприпасів у турецької компанії Arca Defense для доставки цього року, а наступного року очікуються додаткові закупівлі.

У заяві про техаські інвестиції та турецьку промисловість Пентагон заявив, що співпраця з союзниками "є ключовою для створення глобальної оборонної промислової бази". Міністерство оборони Туреччини та агентство оборонних закупівель не відповіли на запит про коментарі.

У матеріалі зазначено, що зусилля США та Європи є частиною гонки за тим, щоб наздогнати москву, військова машина якої дозволила їй виготовити або закупити — за деякими оцінками — 4 мільйони патронів цього року, включаючи поставки з Північної Кореї. Натомість Європейський Союз очікує потроїти виробництво артилерійських снарядів цього року приблизно до 1,4 мільйона одиниць.

Оскільки великі оборонні компанії та менші постачальники починають нарощувати виробництво, очікується, що наступного та наступного року виробництво боєприпасів у США та Європі значно зросте, кажуть західні чиновники.

Але це частково залежить від того, чи Конгрес США схвалить понад 60 мільярдів доларів, призначених для України, що зараз заблоковано республіканцями Палати представників, які вимагають поступок щодо міграції. Армія США планує виробляти 100 000 155-мм снарядів на місяць до кінця 2025 року, що буде неможливо без коштів.

Партнерство США з Туреччиною у виробництві боєприпасів також виявляє розбіжності в стратегії з ЄС. Протягом кількох місяців блок утримувався від використання коштів для закупівель у Туреччині через опір Франції, Греції та Кіпру — навіть тому, що йому довелося відкласти свою мету відправити Україні 1 мільйон снарядів до березня до кінця року. відставання виробництва.