Політика Трампа на тлі його "повороту у бік москви" підштовхує союзників до думок про власний ядерний щит - FT
Київ • УНН
Зближення Трампа з москвою та критика НАТО змушують Німеччину, Польщу, Корею та Японію розглядати власний ядерний щит.
Під час холодної війни США і Радянський Союз змогли дійти згоди принаймні в одному: розповсюдження ядерної зброї було поганим для всіх. Але в умовах президентства Дональда Трампа у США, його зближення з москвою та критичне ставлення до НАТО змушують таких давніх союзників, як Німеччина, Польща, Південна Корея та Японія, замислюватися над можливістю створення власних ядерних щитів, повідомляє Financial Times, пише УНН.
Тепер, за Дональда Трампа, ця впевненість ніколи не здавалася слабкішою. Поворот президента США у бік москви і різке ігнорування НАТО спонукали старих союзників - від Берліна і Варшави до Сеула та Токіо - зіткнутися з тим, що здавалося немислимим: як підготуватися до потенційного відведення США свого ядерного щита
Ризики для міжнародної стабільності
Анкіт Панда, аналітик Carnegie Endowment та автор книги "Нова ядерна епоха", зазначає, що розхитування глобального консенсусу щодо нерозповсюдження ядерної зброї є цілком реальним. "Феномен Трампа став потужним прискорювачем для голосів у державах-союзниках США, які тепер бачать у своїх руках ядерну зброю як фундаментальне вирішення проблеми, породженої ненадійністю Америки", – говорить він.
За умовами ДНЯЗ, лише п’ять держав – США, росія, Китай, Франція та Велика Британія – мають право на володіння ядерною зброєю. Водночас Індія, Ізраїль та Пакистан, які не підписали договір, також розробили ядерну зброю, а Північна Корея стала першою країною, яка офіційно вийшла з ДНЯЗ, пише видання.
Європа та можливість ядерної автономії
Фрідріх Мерц, кандидат на посаду канцлера Німеччини, нещодавно заявив, що Європа повинна розглянути варіант ядерного стримування за участі Великої Британії та Франції. Ця пропозиція викликала резонанс у німецькому суспільстві, оскільки країна завжди позиціонувала себе як прихильниця миру.
У Польщі тема набуває ще більшої актуальності. Прем’єр-міністр Дональд Туск вперше відкрито заговорив про можливість отримання ядерної зброї або хоча б укладення угоди про ядерне партнерство з Францією. Водночас президент Анджей Дуда висловив думку про розміщення американських боєголовок у Польщі.
"Несподівано з’явилося багато слів і різних думок про те, що робити, але всі вони показують, що Польща вірить у посилення ядерного стримування росії", - сказав Марцін Ідзік, директор правління PGZ, польського державного виробника оборонної продукції.
Азія: зростання ядерних амбіцій
У Південній Кореї стрімке розширення ядерної програми Північної Кореї та її співпраця з москвою посилюють занепокоєння. Дедалі більше політиків виступають за підготовку до можливого створення власного ядерного потенціалу.
Японія, яка має значні запаси збройового плутонію серед неядерних держав, технічно здатна створити ядерну зброю впродовж кількох місяців. Однак політичний і моральний бар’єр для цього залишається надзвичайно високим, зважаючи на її історичний досвід ядерних бомбардувань.
Новий виток глобальної нестабільності
Розвиток подій, спричинений політикою Трампа, може стати каталізатором для перегляду ядерних стратегій у різних куточках світу. Якщо глобальна система нерозповсюдження ядерної зброї з ДНЯЗ розвалиться, світ може зіткнутися з реальністю, передбаченою ще президентом США Джоном Ф. Кеннеді у 1960-х роках - появою 15-25 ядерних держав і "з більшим ризиком катаклізмів ядерної війни", зауважує видання.
