Без відтермінування для тиловиків та повернення для СБУ та ГУР - як Зеленський пропонує змінити правила декларування
Київ • УНН
Зеленський запропонував повернути е-декларування для СБУ та військових у тилу. Для бійців на передовій передбачено відтермінування.
Після викриття масштабної злочинної організації за участю високопосадовців спецслужб Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про повернення обов'язкового е-декларування для співробітників СБУ, а також військових, які перебувають у тилу. Проєкт закону передбачає відновлення контролю за статками військових, водночас залишаючи відтермінування лише для військовослужбовців на передовій, пише УНН.
Деталі
У понеділок, 9 листопада, Президент України Володимир Зеленський вніс до Верховної Ради законопроєкт про повернення обов'язкового декларування для співробітників Служби безпеки України, який був анонсований після того, як Національне бюро розслідувань та Спеціалізована антикорупційна прокуратура повідомили, що "викрили злочинну організацію, учасники якої забезпечували функціонування шахрайських колцентрів, розповсюдження наркотичних засобів, вчинення злочинів у сфері економіки, а також проти життя і здоров’я людей".
За даними слідства, "незаконна діяльність здійснювалася за сприяння та прикриття з боку окремих високопосадовців СБУ, Національної поліції та ОГП, яким систематично надавали неправомірну вигоду".
Проте для початку варто повернутися до квітня 2022 року.
Декларування під час війни
У квітні 2022 року, після початку повномасштабного вторгнення рф в Україну, Верховна Рада ухвалила закон, який дозволив держслужбовцям не подавати декларації до завершення воєнного стану, з метою створити правові механізми захисту інтересів суб’єктів подання звітності у період дії воєнного стану або стану війни.
Проте вже за рік Рада ухвалила закон, який повертає декларування доходів, проте з деякими винятками. Обов'язок подавати електронні декларації тимчасово відтерміновано для категорій посадовців, чия діяльність безпосередньо пов'язана з обороною країни, перебуванням у зоні ризику або обмеженнями за станом здоров'я:
- бійці ЗСУ, НГУ, ДПСУ, СБУ, ГУР, УДО, Держспецзв'язку, а також поліції особливого призначення, залучені до бойових дій;
- осіб, які виконують свої обов'язки в зоні активних бойових дій або на тимчасово окупованих
територіях;
- військовослужбовців й посадовців, які перебувають у полоні/заручниках, на стаціонарному лікуванні
або реабілітації після поранень, контузій чи каліцтв;
- службовці, чиї деталі проходження служби є державною таємницею.
Якщо сам посадовець належить до перерахованих вище груп, обов'язок подання звітності відтерміновується і для членів його родини.
Що пропонує Зеленський у новому законопроєкті
У своєму законопроєкті, Зеленський пропонує встановити, що особи, які проходять службу, зокрема, у розвідувальних органах, тобто Служба безпеки України та Головне управління розвідки, мають подавати декларацію.
Якщо військовослужбовець бере безпосередню участь у бойових діях на момент, коли треба подавати декларацію, він може цього не робити.
Таким особам планується надавати відтермінування впродовж 90 днів за однією з обставин:
- припинення або скасування воєнного стану;
- припинення безпосередньої участі у бойових діях;
- звільнення з
військової служби.
Тобто людей, які знаходяться безпосередньо в окопах чи на бойових завданнях, звільняють від подачі декларації.
Однак, для військових, які проходять службу на посадах, зокрема, керівника Офісу Президента, секретаря РНБО та його заступників, нардепів, суддів, прокурорів, члени Ради прокурорів і Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів, керівники правоохоронних органів і їх територіальних підрозділів, начальники військових адміністрацій, держслужбовців, залишаються завжди відкритими, і вони мають подавати декларації.
Також у відкритому доступі не відображаються документи військових, які підпадають під спеціальний порядок (крім високих посадовців і тих, хто не бере участь у боях).
Право ініціювати вилучення отримує також начальник (заступник) Генерального штабу ЗСУ щодо військовослужбовців ЗСУ.
Документи високих посадовців (міністри, керівники правоохоронних органів, судді, прокурори тощо) не підлягають вилученню з Реєстру декларацій.
Військовослужбовці, які після 2021 року не подали декларації, зобов’язані зробити це впродовж 90 днів з дня набрання чинності законом (з урахуванням винятків для тих, хто підпадає під спеціальний порядок).
Чому Зеленський хоче повернути декларування
Потреба у поверненні обов'язкового декларування для тилових силовиків і правоохоронців виникла через низку суспільних, антикорупційних та законодавчих факторів. Зокрема, Президент ще у вересні обіцяв повернути декларування для правоохоронців та військових, які не на війні, в такому обсязі, який гарантовано дозволить дійсно реально контролювати майновий стан і спосіб життя правоохоронців, проте, як видно, спромігся лише у листопаді після справи "Карфаген".
Варто зазначити, що проти планів Зеленського близько двох тижнів тому виступив Кабінет міністрів, який схвалив та подав до парламенту законопроєкт №15574, який пропонує відкривати декларації осіб, які виконують завдання в інтересах національної безпеки і оборони України, через рік після скасування воєнного стану.
Відповідно до законопроєкту, у відкритому доступі не відображаються декларації, подані військовими Державної прикордонної служби України, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України, Управління державної охорони України, Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, а також поліцейських поліції особливого призначення, які під час дії воєнного стану залучені до ведення бойових дій.
Коли Рада може розглянути законопроєкт
Відповідно до регламенту, головний комітет (у даному випадку Комітет Верховної Ради України з питань антикорупційної політики) має розглянути новий законопроєкт протягом 30 днів з дня отримання. Проте документ визначений президентом як невідкладний, а тому цей термін може бути скорочено до 21 дня. Окрім того, за регламентом, передбачається 14-денний термін подачі альтернативних проєктів законів, однак у даному випадку цей термін може бути скорочено до 7 днів.
На своєму засіданні, Рада має ще проголосувати про включення документу до порядку денного, і вже після його включення він має розглядатися першочергово.