Без медосвіти, але з "інтересом": як депутат Кузьміних без профільної освіти реформує фармринок

У Верховній Раді України часом трапляються кадрові парадокси, які в нормальній європейській практиці викликають щонайменше здивування. Один з таких випадків - діяльність народного депутата Сергія Кузьміних, який очолює підкомітет з питань з питань фармації та фармацевтичної діяльності у комітеті ВР з питань здоровʼя нації. На перший погляд, звичайне призначення, але є одна деталь - за освітою Кузьміних інженер-системотехнік, а не лікар чи фармацевт, пише УНН.

Як розповідав раніше УНН, Сергій Кузьміних вищу освіту отримав у Житомирському військовому інституті ім. С. П. Корольова. Тож за законодавство у сфері фармації відповідає людина без медичної освіти. Кузьміних потрапив до парламенту разом із партією "Слуга народу", та після того, як Національне антикорупційне бюро України викрило нардепа на хабарництві, він вийшов зі складу фракції, однак працювати у комітеті залишився.

У 2022 році НАБУ спіймало Кузьміних "на живця" — депутат отримував понад пів мільйона гривень хабаря за сприяння у підписанні контрактів на постачання медичного обладнання в лікарню на Житомирщині. Попри це, парламентар досі формує політику в чутливій для громадян сфері — доступності ліків.

Однією з ключових тем, яку просуває нардеп Сергій Кузьміних, є повна заборона укладання маркетингових договорів між виробниками ліків та аптеками. На його думку, це єдиний шлях до зниження цін на ліки для пацієнтів. Проте результати такої ініціативи виявилися протилежними - за чотири місяці заборони на маркетингові договори значна кількість препаратів подорожчала, особливо це стосується імпортних ліків.

Це викликає логічне запитання: чи може депутат без профільної освіти якісно оцінити наслідки своїх рішень у сфері, де немає компетенції?

Особливо, якщо врахувати, Сергій Кузьміних уже не вперше демонструє непоінформованість у темі, якою займається. Наприклад, під час обговорення постанови про обмеження маркетингу на фармацевтичному ринку, нардеп кілька разів публічно плутався в базових цифрах. Він стверджував, що "кожна четверта перевірка аптек виявляє порушення у ціноутворенні на ліки", а далі у тому ж дописі говорив вже про кожну третю перевірку. То яка ж цифра правильна? Мабуть, це не важливо, а головне тут - створити "тривожну картинку".

До того ж як демонструє практика, й інженер-системотехнік з Сергія Кузьміних не дуже "хороший". Раніше він оконфузився, бо… переплутав геолокацію зі змовою.

Суддя Вищого адміністративного суду у відставці, адвокат Олександр Ситников у коментарі УНН зазначив, що відсутність профільної освіти - це системна проблема української політики.

"Знаєте, у нас судову реформу роблять ті, які навіть поріг суду не переступали жодного разу. Річ у тім, що у нас же є боги - 450 депутатів, які на себе не розповсюджують абсолютно ніяке законодавство. Тому це залежить тільки від них, як захочуть - так і зроблять, кого захочуть - того і поставлять. Прикро і найгірше те, що фактично вплинути на цей процес не можна. Можна звісно зобовʼязати їх це робити шляхом написання відповідного закону. Але чи приймуть вони ці норми? Вони самі не бажають мати чіткі критерії, за якими обирають голів чи підголів комітетів", - зазначив він.

На його думку, така ситуація є неприпустимою.

"Це неприпустимо і неправильно. Але, говорячи юридичною мовою,  це залежить тільки від Верховної Ради. Члени комітету - ну куди не йшло, але голова комітету, заступники або голови підкомітетів обов'язково повинні мати профільну освіту. Це має бути прописано у законі про регламент Верховної Ради України", - вважає Олександр Ситніков.

Відсутність профільної освіти у нардепів робить їх більш вразливими до маніпуляцій і впливу великих гравців бізнесу. Адже такі парламентарі не розуміють глибини рішень і покладаються на поради тих, хто зацікавлений у певному результаті. Це створює поле для лобізму, особливо у сферах з великими грошовими потоками — як от фармацевтичний ринок.

Журналісти неодноразово фіксували звʼязки нардепа Сергія Кузьміних з заводом-виробником ліків "Дарниця". Саме ця компанія також активно і публічно підтримує, наприклад, заборону маркетингових договорів між виробниками і аптеками. Це наштовхує на думку, що така політична "синергія" має конкретну бізнесову мету, а не є звичайним співпадінням.

Це не єдиний приклад, коли нардеп демонструє "прихильність" до заяв і інтересів фармвиробників. Нещодавно Сергій Кузьміних опублікував заяву, у якій спробував поставити під сумнів прозорість аптечного ринку, звинувачуючи його у "мінімізації податків" через ФОПи. При цьому сам депутат не згадує, що робота через ФОП є цілком законною формою господарської діяльності в Україні, передбаченою Податковим кодексом. Ба більше, значна частина таких виплат — це офіційна орендна плата за приміщення, в яких працюють аптеки. При цьому депутат навмисно порівнював доходи підприємців із зарплатами найманих працівників, ігноруючи базову економічну різницю між ними. Аналітики ринку вважають це черговою маніпуляцією і способом тиску на легальний бізнес. 

Таким чином, призначення непрофільних політиків на чутливі напрямки - це не лише загроза просування неефективних рішень, а й потенційна корупційна вразливість. Коли рішення у сфері охорони здоров’я ухвалюють люди, які навряд чи відрізняють дію парацетамолу від ібупрофену, відповідальність за результат лягає не лише на них, а й на парламент, який дозволяє такі призначення. І на кожного з нас — бо саме ми оплачуємо цю некомпетентність з власної кишені в аптеках.