За збір дров у лісі українцям загрожує штраф до 1530 грн: що заборонено та як законно заготовити деревину
Київ • УНН
Самовільний збір дров, хмизу й повалених дерев в Україні заборонений. Законно придбати паливо можна через лісництва або офіційних продавців.
Напередодні опалювального сезону, який обіцяє бути складним через значні морози взимку та ймовірні перебої з газопостачанням (результат цілеспрямованих ракетно-дронових атак зс рф), українці все більше задумуються про альтернативні джерела — вугілля та дрова.
Здавалося б, що у селах із заготівлею дров не може виникати жодних труднощів. Варто просто з'їздити до найближчого лісу та забрати повалені стовбури чи гілля, яке залишилося після рубки. Але далеко не все, що є у лісі, можна забрати собі на обійстя, щоб розтопити пічку чи "буржуйку". Адже в Україні за незаконну заготівлю передбачені штрафи, а іноді й кримінальна відповідальність.
Як діяти законно та не залишитися взимку без дров, розповідає УНН.
Штраф до 1530 грн: за що можуть покарати українців у лісі
Лісовий кодекс розрізняє загальне та спеціальне використання ресурсів. Гриби, ягоди та горіхи для себе зазвичай можна збирати без дозволу. А от для заготівлі деревини діють інші правила. За незаконну рубку або пошкодження дерев, перевезення чи зберігання незаконно зрубаної деревини передбачені штрафи.
Зокрема, громадянам загрожує штраф до 1530 гривень за повторне порушення правил, пов'язаних із незаконною рубкою дерев. Причому, заплатити доведеться як за спилювання живих дерев, так і за перевезення чи зберігання незаконно зрубаної деревини.
Відповідно до статті 65 Кодексу України про адміністративні правопорушення, за незаконну порубку або пошкодження дерев і чагарників передбачений штраф від 510 до 1020 гривень. Якщо протягом року особа повторно вчиняє відповідне порушення після накладення адміністративного стягнення, сума штрафу зростає до 1020 – 1530 гривень.
Чи можна збирати сухі гілки та хмиз у лісі без дозволу
В Україні самовільно збирати сухі гілки, хмиз та іншу деревину в лісі для опалення будинку закон забороняє. Як пояснюють у Державній екологічній інспекції (ДЕІ), хмиз також вважається деревиною. Згідно з Інструкцією з ведення електронного обліку деревини, до нього належать тонкі стовбури, верхівки дерев, гілки та сучки діаметром менш як чотири сантиметри й завдовжки до шести метрів.
Також не можна самовільно забирати порубкові рештки, які залишилися після проведення лісогосподарських робіт. Вони належать до лісових ресурсів і підлягають обліку. Винятки передбачені лише для тих територій, де наразі йдуть або велися бойові дії. На них діє спеціальний порядок безоплатного збирання таких гілок.
Фахівці ДЕІ радять українцям перед тим, як назбирати гілок собі для опалення, звернутися до місцевого лісництва та уточнити, чи дозволено це робити на тій або іншій території. Таке звернення допоможе уникнути штрафів, адміністративної відповідальності й дасть змогу заготовити альтернативне паливо законно.
Чому не можна самостійно забирати на дрова повалені дерева
В Україні заборонено самовільно забирати з лісу повалені, засохлі або пошкоджені дерева для використання як дрова. Навіть якщо дерево впало внаслідок сильного вітру, буревію чи снігопаду, воно залишається лісовим ресурсом. Тому використовувати його для власних потреб закон не дозволяє.
Як пояснюють у ДЕІ, сухостійні та повалені дерева не вважаються безхазяйними. Рішення про їх видалення, проведення санітарних рубок та подальше використання деревини ухвалюють власники лісів або постійні лісокористувачі. Навіть, якщо дерево впало на лісову дорогу, перекрило прохід або становить небезпеку для людей, це також не дає права самостійно його розпилювати. У такому випадку необхідно повідомити відповідне лісництво або іншу уповноважену службу.
Які штрафи діють в Україні за незаконну заготівлю деревини в 2026 році
У 2026 році в Україні за незаконну заготівлю деревини передбачена адміністративна, а в окремих випадках і кримінальна відповідальність. Розмір покарання залежить від характеру порушення, його повторності та шкоди, завданої лісовому господарству.
Зокрема, за порушення правил заготівлі деревини можна отримати такі штрафи:
- від 510 до 1020 гривень — для громадян за перше порушення;
- від 1020 до 1530 гривень — за повторне порушення протягом року, якщо особу вже притягували до адміністративної відповідальності за відповідні дії;
- від 2550 до 5100 гривень — для посадових осіб за перше порушення;
- від 10 200 до 15 300 гривень — для посадових осіб за повторне порушення.
Крім того, стаття 64 КУпАП встановлює відповідальність за порушення визначеного порядку заготівлі та вивезення деревини. За такі дії громадянам загрожує штраф від 102 до 238 гривень, а посадовим особам — від 170 до 272 гривень.
Порушника також можуть зобов'язати відшкодувати завдані лісу збитки. Їхній розмір розраховують окремо залежно від характеру пошкоджень, кількості дерев, їхнього діаметра та інших обставин.
Якщо ж незаконна порубка, перевезення, зберігання чи збут деревини заподіяли істотну шкоду, відповідальність може наставати за статтею 246 Кримінального кодексу України. Зокрема, за частиною першою цієї статті передбачено штраф від 17 000 до 25 500 гривень, пробаційний нагляд на строк до трьох років, обмеження або позбавлення волі на такий самий строк. За обтяжувальних обставин покарання може бути суворішим.
Кому дозволено збирати дрова безоплатно
Під час воєнного стану діє спеціальний порядок для населення територій, де ведуться або велися бойові дії. Постанова Кабміну №861 дозволяє за певних умов безоплатно збирати порубкові рештки для побутових потреб домогосподарств. Зауважимо, що такі умови діятимуть навіть упродовж шести місяців після припинення чи скасування воєнного стану.
Однак, це право не поширюється на всі громади. Ділянки мають бути безпечними, їх перелік, дні та години збору затверджує рада оборони області.
Збирати можна лише порубкові рештки: заборонено відокремлювати стовбур дерева від пня та користуватися бензиновими чи електричними пилами. Самовільно йти до лісу, особливо на потенційно заміновані території, небезпечно.
Як законно заготовити деревину для опалення приватного будинку
Насамперед людям варто звернутися до найближчого лісництва або постійного лісокористувача, щоб з'ясувати, чи передбачена можливість законного збору деревини на конкретній території та які умови для цього встановлені.
Після цього потрібно отримати документ, який дозволяє заготовлювати дрова — лісорубний або лісовий квиток. Однак слід пам'ятати, що він не дає права просто прийти до лісу та спиляти перше-ліпше дерево для власних потреб.
Де українцям легально придбати дрова на зиму
Для мешканців переважної більшості регіонів України найпростішим законним способом забезпечити приватний будинок паливом на зиму залишається купівля готових дров у лісництвах, надлісництвах або через офіційних постачальників.
Так, ДП "Ліси України" продає паливну деревину через надлісництва та офіційний онлайн-магазин ДроваЄ drovae.gov.ua. Для оформлення замовлення безпосередньо у підрозділі зазвичай потрібні паспорт і реєстраційний номер облікової картки платника податків. Покупцеві формують рахунок, після оплати узгоджують отримання деревини. Тут можна купити до 15 кубометрів дров протягом року. Наявність потрібної породи, ціну й умови доставлення слід уточнювати в конкретному надлісництві.
А під час купівлі у приватних продавців варто перевіряти походження деревини та зберігати договір, квитанцію чи інший документ про придбання.
Що робити, якщо людину зупинили із зібраними дровами
Якщо людину зупинили в лісі під час збирання дров або їх перевезення, головне — не панікувати та з'ясувати причину перевірки. Працівники державної лісової охорони мають право перевіряти документи на деревину, оглядати її та зупиняти транспортні засоби в межах своїх повноважень. Якщо дрова куплені законно, варто показати документи, які це підтверджують. Наприклад, квитанцію про оплату, товарно-транспортну накладну або рахунок від продавця.
Може трапитися так, що працівники лісової охорони зроблять висновок, що деревину заготовили незаконно й складуть адміністративний протокол. Перш ніж його підписувати, потрібно уважно прочитати документ. Зокрема, перевірити, чи правильно вони написали особисті дані, місце події, обставини порушення та статтю, за якою хочуть притягнути до відповідальності.
Якщо людина не погоджується зі звинуваченнями, вона може написати про це безпосередньо в протоколі та надати власні пояснення. Можна також відмовитися від підпису, пояснивши причину. Проте така відмова не означає, що справу автоматично закриють.
У ситуації, коли штраф усе ж призначили, але людина вважає його необґрунтованим, постанову можна оскаржити. Зазвичай на це є 10 днів із дня її винесення.
Нагадаємо
Раніше УНН писав про те, хто може отримати субсидію на дрова й вугілля та як її оформити.