Укриття, підземні школи та дистанційка: як українські школярі навчаються під ракетами та дронами у 2026 році

П’ятий навчальний рік від початку повномасштабної війни українські школи розпочинають із безпекових питань, які стали однією з головних умов організації очного навчання. Для батьків зараз важливо, чи відповідає укриття встановленим вимогам, скільки дітей воно може одночасно прийняти, як організовується перехід до безпечного місця та що відбувається з уроками під час затяжної повітряної тривоги.

Скільки шкіл 1 вересня виявилися готовими прийняти учнів на "традиційне" очне навчання та як минув перший навчальний тиждень маленьких українців в умовах, коли рф постійно атакує міста дронами та ракетами, дізнавався УНН.  

У 2026 році система безпеки в освіті продовжує розвиватися. Окрім традиційних об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, держава запровадила механізм створення у школах так званих захищених просторів. Це тимчасове рішення для закладів, які поки не мають повноцінного укриття, але повинні забезпечити фізичний захист дітей і працівників під час повітряної тривоги.

У Києві 97% шкіл працюють у змішаному форматі: у КМДА розповіли про особливості навчального року 2026/2027

Щоб дізнатися, як минув перший тиждень нового навчального року для педагогів та учнів, УНН звернувся за інформацією до Департаменту освіти і науки Київської міської державної адміністрації (КМДА). Там у відповідь на запит повідомили, що в столичній мережі закладів загальної середньої освіти комунальної власності, що складається з 412 шкіл, ліцеїв, шкіл-інтернатів тощо, навчальний процес із 1 вересня організували за різними формами залежно від безпекової ситуації.

У змішаному форматі розпочали роботу 97% столичних шкіл, тоді як виключно дистанційно працюють лише 3%.

"Це переважно заклади, які не мають власних укриттів і з різних причин не мають змоги облаштувати їх на своїй території", — пояснили у профільному Департаменті.

Загалом, як вдалося дізнатися журналістам, у столичних закладах освіти наразі навчаються понад 248 тисяч учнів. Більшість дітей відвідують заняття очно.  

"Наразі у ЗЗСО навчаються понад 248 тисяч учнів, з яких понад 45% навчалися очно в укриттях (переважно учні початкових класів), майже 30% — у змішаному форматі, понад 17% — дистанційно, ще 8% — за індивідуальною формою", — підтвердила директорка Департаменту Олена Фіданян.

При цьому в КМДА наголосили, що після першого тижня навчального року столичні заклади освіти поступово повертають учнів до очного навчання з урахуванням безпекової ситуації. 

Які вимоги ставлять до шкільних укриттів у 2026 році

Повноцінні укриття в закладах освіти облаштовують відповідно до вимог законодавства у сфері цивільного захисту, зокрема ДБН В.2.2-5:2023 "Захисні споруди цивільного захисту" та вимог МВС щодо утримання й експлуатації захисних споруд. Держава продовжує фінансувати будівництво нових споруд, а також реконструкцію та капітальний ремонт наявних приміщень із можливістю їх подальшого використання як протирадіаційних укриттів, сховищ або споруд подвійного призначення. Так, у 2026 році на облаштування шкільних укриттів у державному та регіональних кошторисах передбачили 5 млрд грн.

При цьому необхідно розуміти, що в Україні немає правила, за яким кожна школа автоматично повинна мати саме протирадіаційне укриття. Конкретний тип захисної споруди залежить від об’єкта, його проєкту та встановлених нормативних вимог.

Окремо у 2026 році почали діяти правила щодо захищених просторів. Їх можна облаштовувати, зокрема, в підвальних, цокольних або перших поверхах. Такі приміщення повинні зменшувати вплив ударної хвилі та уламків, мати електроживлення й штучне освітлення, перебувати у належному санітарному та протипожежному стані, мати необхідні евакуаційні виходи та бути доступними для маломобільних груп населення. 

Водночас захищений простір не прирівнюється до повноцінної захисної споруди цивільного захисту й розглядається як тимчасове рішення.

Закцентуємо також на тому, що вимоги до захисних споруд у закладах освіти суттєво еволюціонували. Якщо на початку повномасштабного вторгнення більшість закладів користувалася найпростішими укриттями, то у 2026 році базовим стандартом стали повноцінні протирадіаційні укриття (ПРУ) або спеціалізовані підземні освітні простори, збудовані за оновленими будівельними нормами.

Ключові критерії, без яких комісія ДСНС не дає дозвіл на очне навчання:

• товщина перекриттів, розрахована на пряме чи уламкове навантаження, наявність щонайменше двох розосереджених евакуаційних виходів, герметичні двері;
• наявність системи фільтровентиляції, здатної очищувати повітря в автономному режимі у разі хімічної чи пилової загрози;
• підключення генераторів або промислових акумуляторних систем із гарантованим резервом роботи від 48 годин. Обов'язкова наявність стабільного інтернет-зв'язку (Wi-Fi на базі супутникових або оптоволоконних ліній);
• безбар'єрний доступ (пандуси, підіймачі, спеціально обладнані санітарні вузли, тактильна навігація для дітей з особливими освітніми потребами);
• стаціонарні санвузли, запас питної та технічної води з розрахунку щонайменше на дві доби, базові аптечки тактичного та загального зразка, герметичні контейнери із сухими пайками. 

Для шкіл також важлива доступність укриття. Хоча, в окремих випадках допускають використання об’єктів фонду захисних споруд, розташованих поза школою, зокрема на відстані до 500 метрів від закладу. Крім того, велику роль відіграє місткість того чи іншого укриття. Йдеться про можливість одночасно вмістити усіх педагогів та учнів, які відвідують школу чи ліцей очно.  

Якщо говорити про забезпеченість укриттями столичних шкіл, то за інформацією районних держадміністрацій Києва на сьогодні 95% закладів освіти обладнані найпростішими шелтерами.  

"У разі відсутності найпростішого укриття заклади освіти використовують укриття сусідніх об'єктів господарювання, які територіально наближені до них та мають укриття з достатньою кількістю місць", — підкреслила у відповідь на інформаційний запит УНН директорка Департаменту освіти і науки КМДА Олена Фіданян. 

Як організовано навчання під час повітряної тривоги 

Організація уроків безпосередньо залежить від технічних можливостей конкретного укриття. Застосовують два основні підходи: повноцінне продовження уроків під землею та адаптивний формат. 

Алгоритм у школі має бути визначений заздалегідь. У разі повітряної тривоги освітній процес припиняють, а діти та вчителі організовано переходять до укриття. МОН окремо наголошує на необхідності чіткого алгоритму дій та недопущенні скупчень людей під час масових заходів.

Формат подальшої роботи залежить від тривалості тривоги, обладнання укриття та рішення конкретного закладу. Якщо безпечний простір дозволяє продовжувати освітній процес, учитель може працювати з дітьми безпосередньо там. В інших випадках час у сховищі використовують для повторення матеріалу, самостійної роботи, читання, консультацій або інших занять, які можна проводити в умовах обмеженого простору.

У школах із частими сигналами небезпеки  та затяжними тривогами (на сьогодні це прифронтові регіони та українська столиця) можуть змінювати розклад, вводити змішане навчання або "міксувати" очний і дистанційний формати. У профільному міністерстві  наголошують окремо, що форма організації освітнього процесу залежить від безпекової ситуації в конкретному населеному пункті.

У 2026 році це особливо важливо через відмінності між громадами. Формат навчання визначають обласні та Київська міська військова адміністрація спільно із засновниками шкіл з урахуванням безпекової ситуації. Навчальний рік 2026/2027 триватиме з 1 вересня 2026 року до 30 червня 2027 року.

Досвід шкіл у прифронтових та тилових регіонах

Єдиного сценарію для очного навчання у школах по всій країні досі немає. Українські громади класифікуються за рівнем ризику безпеки в системі освіти, а цей показник враховується під час ухвалення рішень щодо організації навчання, створення укриттів та відновлення очного формату.

Прифронтові регіони (Харківщина, Запоріжжя, Дніпропетровщина, Миколаївщина)

Тут час підльоту ракет, керованих авіабомб (КАБ) чи балістики вимірюється хвилинами чи навіть десятками секунд. Тому тут особливого значення набувають дистанційне та змішане навчання, а також будівництво нових захисних споруд. Саме тому в прифронтових містах з’являються масштабні підземні освітні простори. Це автономні навчальні містечка на глибині від трьох до шести метрів під землею, розраховані на 500–1000 учнів. Діти навчаються у дві зміни, проводячи весь навчальний день у безпечному підземному просторі без потреби постійно бігати сходами вгору-вниз. Решта закладів, де немає підземних фортифікацій, продовжує працювати виключно або переважно в дистанційному форматі.

Тилові області (Центральна та Західна Україна)

У центральних і західних регіонах тривоги найчастіше пов’язані зі злетом носіїв ракет чи атаками ударних дронів, що дає значно більший запас часу для організованого переходу в укриття.

Тут переважає змішана або повністю очна модель із плаваючими змінами. Оскільки місткість укриття в багатьох старих школах менша за загальну кількість учнів, школи запроваджують позмінне навчання (тиждень очно — тиждень дистанційно) або розподіл на першу та другу зміни. Основний акцент у тилу робиться на психологічній стійкості: діти стикаються з перериванням сну через тривалі нічні тривоги, тому школи часто коригують час початку першого уроку або знижують навантаження на перших парах занять.

Однак й тут розклад навчання можуть коригувати через повітряні тривоги, енергетичні проблеми або інші обставини воєнного часу. Наприклад, у січні 2026 року МОН рекомендувало регіонам визначати формат навчання з урахуванням ситуації в енергосистемі та погодних умов.

Тому в одній школі учні можуть більшість часу навчатися очно, в іншій — чергувати очні та дистанційні дні, а в третій значна частина навчання проходитиме онлайн.

Місто Київ

У профільному Департаменті КМДА у відповідь на запит про те, як організували перший тиждень навчання для маленьких українців у столиці нагадали, що держава гарантує закладам освіти автономію. Керівник закладу здійснює безпосереднє управління та несе особисту відповідальність за освітню діяльність.

"Педагогічна рада закладу освіти схвалює освітню програму та самостійно приймає рішення щодо структури та тривалості навчального року, режиму роботи, форм організації навчання, розкладу навчального тижня, тривалості навчального дня, графіку занять та перерв", – підсумувала директорка Департаменту. 

Що мають знати діти про поведінку в укритті

Дитина повинна знати, що робити після сигналу тривоги: припинити заняття, виконувати вказівки педагогів, організовано рухатися визначеним маршрутом і не повертатися до класу за речами.

Дисципліна та слідування чітким алгоритмам під час повітряної тривоги в школах зменшують ризик паніки та травматизму серед школярів. Батькам важливо періодично проговорювати з дитиною прості базові правила:

• миттєва реакція: сигнал тривоги в школі — це команда без затримок узяти особистий рюкзак, шикуватися за вказівкою класного керівника і рухатися визначеним маршрутом;
• маршрутна дисципліна: рухатися сходами потрібно спокійно, без штовханини, тримаючись за поручні. Усі потоки розведені заздалегідь, кожен клас має своє закріплене місце в підвалі;
• правила поведінки всередині укриття: не залишати свій клас і сектор без дозволу вчителя, не чіпати технічні вузли, кабелі чи вентиляційні решітки;
• повага до чужого особистого простору: у шелтерах потрібно не кричати, поважати сусідів, користуватися навушниками за потреби. Якщо стало зле або страшно, — негайно сказати про це вчителю або черговому психологу.

МОН також використовують навчальні програми, присвячені безпечному освітньому середовищу та діям працівників і дітей у надзвичайних ситуаціях. У межах такої підготовки педагоги мають відпрацьовувати алгоритми реагування на загрози, а не обмежуватися разовою інструкцією на початку навчального року.

Батькам своєю чергою варто заздалегідь з’ясувати, де саме розташоване шкільне укриття, скільки людей воно вміщує та яким є порядок дій під час тривоги. Корисно також домовитися з дитиною про простий сімейний алгоритм зв’язку на випадок, якщо мобільна мережа працюватиме нестабільно.

Крім того, споряджаючи дитину до школи, варто подбати про "тривожний наплічник", який завжди буде з нею. У такому рюкзаку повинні бути: 

• пляшка чистої негазованої води;
• поживний перекус, що не псується (енергетичні або злакові батончики, горіхи, сухофрукти);
• записку або бейдж із ПІБ дитини, контактами батьків, адресою та групою крові й інформацією про алергію чи (та) хронічні хвороби;
• призначені лікарем ліки із чіткою інструкцією прийому;
• заряджений павербанк із кабелем; 
• вологі й сухі серветки.

Чому шелтер стає частиною самої школи у 2026 році 

Українська школа у 2026 році дедалі більше проєктується з урахуванням воєнних ризиків. Державні програми фінансують не лише косметичне облаштування підвалів, а й будівництво нових захисних споруд, реконструкцію наявних приміщень та створення умов для очного навчання.

Водночас безпека не має перетворюватися на формальність. Наявність таблички "Укриття" на дверях ще не означає, що простір готовий прийняти сотні дітей у реальній надзвичайній ситуації. Важливі його місткість, стан, доступність, освітлення, вентиляція, евакуаційні маршрути та здатність персоналу діяти за чітким планом.

Нагадаємо 

Раніше ми писали про те, що київські школи поступово повертаються до очного навчання.