Не лише дистанційка - які сценарії організації освітнього процесу запропонували школам під час тривог

Міністерство освіти і науки України рекомендує школам завчасно визначати кілька сценаріїв організації навчання залежно від безпекової ситуації, зокрема очний, змішаний та дистанційний формати. Про це повідомляє пресслужба МОН, передає УНН. 

Умови, в яких школи організовують освітній процес, суттєво відрізняються залежно від безпекової ситуації, особливостей місцевості та спроможності конкретного закладу. Тому єдиної моделі, яка однаково працюватиме для всіх шкіл, не може бути. Кожен заклад освіти має визначати формат навчання з урахуванням власних умов та можливостей, наявності та місткості укриття, інфраструктури й готовності організувати дистанційне навчання. Водночас школа має заздалегідь затвердити можливі сценарії та алгоритм переходу між ними залежно від зміни безпекової ситуації. Щоб допомогти школам організувати цей процес, Міністерство освіти і науки України розробило методичні рекомендації щодо організації освітнього процесу в закладах загальної середньої освіти в умовах воєнного стану 

Документ містить спільні підходи, за якими школи можуть оцінити власну спроможність і заздалегідь підготувати кілька сценаріїв організації освітнього процесу залежно від зміни безпекової ситуації. 

Організація навчального процесу

Засновник або уповноважений ним орган має забезпечити необхідні умови для організації освітнього процесу та оцінити спроможність закладу. Керівник школи організовує освітній процес, визначає базову та альтернативні моделі й затверджує практичний алгоритм переходу між ними.

Такий алгоритм має бути підготовлений завчасно. Він має враховувати сценарії зміни безпекової ситуації, тривалих тривог, проблем з електропостачанням або зв’язком, а також інші обставини, які можуть впливати на можливість навчатися очно.

Школа має оцінити власну спроможність. Перший крок - визначити можливість забезпечення безпечного та безперервного очного навчання, зокрема, оцінити:

• місткість і можливості укриття;
• кількість учнів і працівників, яких школа може безпечно розмістити;
• можливість тривалого перебування в укритті;
• наявність електроенергії, тепла, води та інших необхідних комунікацій;
• резервні джерела живлення;
• доступ до інтернету та зв’язку;
• готовність педагогів і учнів до дистанційного навчання;
• можливість організувати навчання із залученням інших освітніх просторів громади.

Водночас загальна кількість людей, які одночасно перебувають у школі, не може перевищувати можливості укриття. Якщо укриття використовується не лише для перебування під час тривоги, а й як простір для навчання, школа також має враховувати фактичну кількість облаштованих навчальних місць.

Кілька сценаріїв навчання

На основі оцінки власної спроможності школа визначає базову модель навчання та альтернативні сценарії, між якими можна переходити залежно від безпекової ситуації.

Серед можливих моделей:

Очне навчання з переходом до укриття під час тривоги. Оптимальна модель для ситуацій, коли тривоги є короткими або поодинокими. Після відбою тривоги учні та вчителі можуть повернутися до занять.

Очне навчання з використанням укриття як освітнього простору. Якщо тривоги часті або тривалі, укриття може бути підготовлене для продовження навчання: із місцями для учнів, робочим місцем учителя, освітленням, електроживленням та, за можливості, інтернетом.

Поєднання очного та дистанційного навчання. Якщо школа не може безпечно прийняти всіх учнів одночасно, навчання можна організовувати за ротацією - для різних груп у різні дні, тижні, зміни або за іншим графіком.

Дистанційне навчання. Такий формат застосовується, якщо безпечне прибуття або перебування учнів у школі неможливе або якщо цього вимагає безпекова ситуація.

"При цьому перехід до іншого формату не має відбуватися спонтанно. Школа заздалегідь визначає, за яких умов відбувається перехід, хто ухвалює рішення, як змінюється розклад, як працюють педагоги та як комунікують з учнями й батьками. За можливості, уроки варто розпочинати одразу в безпечних місцях", - повідомили в МОН.  

Як зазначили в МОН, повітряна тривога не означає автоматичне припинення освітнього процесу. Якщо перебування в укритті є безпечним і там є відповідні умови, навчання може продовжуватися у формах, які відповідають ситуації. Це може бути продовження уроку, самостійна робота, читання, консультації, виконання проєктних чи дослідницьких завдань, повторення матеріалу або інші педагогічно доцільні активності. 

Водночас якщо тривоги стають систематичними або сумарно тривають понад дві години протягом навчального дня кілька днів поспіль, школі рекомендовано переходити до заздалегідь підготовленої моделі навчання в укритті або дистанційного формату.

Окремо школа має визначити, як працювати з різними предметами. Не всі навчальні активності однаково легко перевести в укриття чи онлайн. Тому під час планування школа має вирішити, які заняття потребують безпосередньої взаємодії вчителя та учнів, спеціального обладнання, лабораторій чи майстерень, які можуть проводитися в укритті, а які навчальні результати можуть бути досягнуті через самостійну, проєктну або дослідницьку роботу. Якщо частина учнів не має вдома безпечних умов або технічної можливості для дистанційного навчання, школа може організувати для них безпечні навчальні зони чи групи.

Водночас у межах одного уроку один учитель не має одночасно проводити заняття для частини учнів очно, а для іншої частини - синхронно онлайн. Натомість протягом дня або тижня різні групи можуть навчатися в різних форматах відповідно до визначеного школою графіка.

Нагадаємо 

У Києві напередодні початку нового навчального року і на тлі затяжних повітряних тривог через триваючі атаки рф на столичний регіон у тому числі реактивними дронами підготували різні формати навчання залежно від безпекової ситуації.