Міжнародний день демократії: чому це свято актуальне й сьогодні

Щороку 15 вересня у світі відзначають Міжнародний день демократії. Його запровадила Генеральна асамблея ООН у 2007 році, визначивши цю дату нагодою нагадувати про цінність демократичного врядування та необхідність його постійного захисту.

Про історію та значення свята УНН сьогодні розповідає своїм читачам.

Чому ООН заснувала Міжнародний день демократії

Вперше день відзначили у 2008 році. Ініціатива також пов’язана з ухваленою Міжпарламентським союзом у вересні 1997 року Універсальною декларацією про демократію.

ООН виходить із того, що демократія  — універсальна цінність, заснована на вільно вираженій волі людей визначати власний політичний, економічний, соціальний і культурний розвиток. Водночас Організація наголошує: єдиної моделі демократії не існує, однак її основні принципи мають бути спільними – повага до прав людини, верховенство права, участь громадян у прийнятті рішень, підзвітність влади та політичний плюралізм.

Основні принципи демократичного врядування, або Чому демократія не обмежується виборами

Вільні та конкурентні вибори залишаються одним із ключових механізмів демократії. Однак  самі по собі вони не роблять державу демократичною. Адже не менш важливі незалежні суди, поділ влади, свобода слова і медіа, право на мирні зібрання та об’єднання, захист прав меншин, а також можливість громадян контролювати владу та впливати на її рішення.

Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш у зверненні до Міжнародного дня демократії 2026 року окремо наголосив, що демократія — щоденна практика забезпечення прав людини, верховенства права та реальної участі людей у громадському і політичному житті. Цьогоріч у центрі уваги ООН опинилися деліберативні демократичні процеси, тобто залучення громадян із різних груп суспільства до обговорення важливих рішень.

Стан демократії у світі

Міжнародні дослідження останніх років фіксують тривале погіршення демократичних стандартів. За даними Freedom House, у 2025 році глобальна свобода скоротилася двадцятий рік поспіль: погіршення політичних прав і громадянських свобод зафіксували у 54 країнах, тоді як поліпшення – у 35. Лише близько 21% населення світу живе у країнах, які організація відносить до категорії "вільних".

V-Dem у звіті за 2026 рік також констатує, що рівень демократії, яким користується середньостатистичний житель планети, повернувся приблизно до показників 1978 року. Серед причин – поширення авторитарних практик, концентрація влади, тиск на незалежні медіа та громадянське суспільство, ослаблення судової незалежності й виборчих інститутів.

International IDEA, своєю чергою, зазначає, що за п’ять років більш ніж половина досліджених країн погіршила показники хоча б за одним із ключових компонентів демократії. Особливо помітним стало падіння свободи преси: погіршення зафіксували майже у чверті країн.

Україна: демократія в умовах війни

Для України питання демократії має особливий вимір через повномасштабну війну. Після російського вторгнення у 2022 році в країні діє воєнний стан. За цих умов президентські, парламентські та місцеві вибори не проводять, а окремі права і свободи можуть тимчасово обмежуватися з міркувань безпеки.

Freedom House у звіті 2026 року оцінює Україну у 51 бал зі 100 і відносить її до категорії "частково вільних" держав. Організація вказує на негативний вплив війни на політичні права та громадянські свободи, але водночас відзначає продовження реформ, спрямованих на зміцнення демократичних інституцій. Серед проблем залишаються корупція, стан судової системи та забезпечення ефективного контролю над владою.

Європейська комісія у звіті про Україну за 2025 рік своєю чергою зазначала, що загальна правова база залишається придатною для проведення демократичних виборів після скасування воєнного стану, коли це дозволятимуть обставини. Водночас ЄС звертав увагу на необхідність зміцнювати верховенство права та не допускати послаблення незалежності антикорупційної системи.

Які виклики постають перед демократією сьогодні

Сучасні демократії стикаються як  з традиційними загрозами у вигляді авторитаризму чи політичного насильства, так і з  дезінформацією, поляризацією суспільства, маніпуляціями у соціальних мережах, падінням довіри до державних інституцій та спробами політиків послаблювати систему стримувань і противаг. 

Окремим викликом стають нові технології. Штучний інтелект може спрощувати доступ до інформації та участь громадян у політичному житті

Проте одночасно створює нові можливості для масового поширення дезінформації, підробленого аудіо та відео і прихованого впливу на громадську думку.

Для України до цих проблем додаються умови війни: необхідність одночасно забезпечувати оборону держави, зберігати демократичний контроль над владою, свободу медіа, дієздатність парламенту, незалежність антикорупційних інституцій та готувати правила майбутніх повоєнних виборів. При цьому доведеться врахувати участь мільйонів українців за кордоном, військовослужбовців та внутрішньо переміщених осіб.

Однак наразі для України захист демократії безпосередньо пов'язаний із захистом державного суверенітету.