Зовнішній вплив, маніпуляції з експертизами і не тільки: аудитори НАБУ хочуть почути від громадськості про проблеми антикорупціонерів
Київ • УНН
8 жовтня відбудеться закрита зустріч міжнародних аудиторів НАБУ з представниками громадськості. Останнім часом виникло багато питань щодо незалежності та ефективності роботи антикорупційних органів в Україні.
Міжнародні аудитори діяльності Національного антикорупційного бюро України 8 жовтня проведуть зустріч у Києві з представниками громадських організацій та іншими представниками громадськості, які працюють у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Про це повідомляється на сайті Кабміну.
Члени комісії з зовнішнього незалежного оцінювання діяльності НАБУ хочуть почути думку громадськості щодо роботи антикорупціонерів. Зустріч буде закрита, на неї потрібно обов’язково зареєструватися. Учасники зможуть поділитися баченням проблематики та звернути увагу членів комісії на важливі на їх думку питання. Однак, всіх, кого зареєструють на зустріч, просять дотримуватися принципу off the record (тобто не під запис) задля нібито "відкритої та незаангажованої розмови.
Варто зазначити, що останнім часом у громадськості назбиралося багато запитань щодо роботи детективів Національного антикорупційного бюро України.
Зокрема, останнім часом нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Зокрема, про це заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону. Серед осіб та інституцій, які, на його думку, чинили цей тиск були названі активісти Центру протидії корупції (ЦПК) та голова Комітету ВР з питань антикорупційної політики, яка, як зазначив Углава, працювала раніше в ЦПК.
Углава неодноразово підкреслював, що дії проти нього свідчать про серйозні проблеми в процесі розслідування НАБУ, які орієнтовані на досягнення зовнішніх цілей, а не на встановлення істини.
Таку ж думку підтримують і адвокати, які також неодноразово заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.
До того ж адвокатська спільнота бʼє на сполох через ідею директора НАБУ Семена Кривоноса про створення своєї судової експертизи при бюро, адже "свої" експерти при слідстві не мають нічого спільного з незалежним розслідуванням.
Окрім того, нещодавно в Раді громадського контролю (РГК) НАБУ заявили про низьку ефективність детективів у розслідуванні корупції у сфері оборони. За словами Катерини Даценко, дружини військового та представниці РГК у кадровій комісії, з початком повномасштабної війни очікувалося значне зростання кількості справ про корупцію в оборонній сфері. Проте на сьогодні ведеться лише 48 кримінальних проваджень, у яких підозри повідомлено лише 7 особам.
Громадськість неодноразово звертала увагу на те, що НАБУ витрачає державні ресурси та час на справи, які не є критично важливими та мають сумнівну судову перспективу. Наочним прикладом є справа проти ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Майже три роки було витрачено на розслідування цієї справи, в якій врешті ВАКС постановив виправдувальний вирок. До слова, жодних публічних вибачень перед Омеляном та покарання за незаконне притягнення його до кримінальної відповідальності ані детективи НАБУ, ані прокурори САП не понесли.
Схожа історія може повторитися зараз з ексміністром Миколою Сольським, якого НАБУ та САП у травні публічно звинуватили у привласненні землі. Мова йде не про те, що сам Сольський заволодів землею, мова про те, що він допомагав бійцям АТО оформлювати земельні ділянки, які на думку детективів, мали б дістатися іншим особам, зокрема бути виставленими на аукціони Фонду держмайна з продажу землі. Цій історії вже вісім років, розумні терміни слідства давно вичерпані, проте детективи вирішили оголосити підозри цьогоріч. В найближчих планах ще - допит майже півтори тисячі бійців АТО. До того ж НАБУ намагалося злити експертизу по справі проти Сольського, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про його невинуватість.
Як показує практика, створені "одним задумом" антикорупційні органи закривають очі на порушення один одного. Наприклад, нещодавно колишній заступник голови Офісу Президента Андрій Смирнов заявив, що деякі детективи НАБУ та прокурори САП обзавелися елітними активами, які записали на своїх матерів. Водночас НАЗК не стало перевіряти ані детективів НАБУ, ані прокурорів САП - аргументували це тим, що озвучена Смирновим інформація "не містить фактичних даних, які могли бути перевірені в межах прав та повноважень" агентства.