У НАЗК прокоментували інформацію про збагачення детективів антикорупційного бюро землями та квартирами в ЄС

Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК) прокоментувало інформацію колишнього заступника голови Офісу Президента Андрія Смирнова щодо збагачення детективів Національного антикорупційного бюро та прокурорів Спеціальної антикорупційної прокуратури, а саме придбання ними елітних  активів, зокрема у Європі, повідомляє УНН з посиланням на відповідь відомства. 

НАЗК, очікувано, не стало перевіряти ані детективів НАБУ, ані прокурорів САП  - аргументували це тим, що озвучена Смирновим інформація "не містить фактичних даних, які могли бути перевірені в межах прав та повноважень" агентства.

Національне агентство не перевіряло інформацію, опубліковану колишнім заступником керівника Офісу президента України Андрієм Смирновим щодо детективів НАБУ та прокурорів САП

В антикорупційному агентстві додали, що загалом за 8 років ( з 2016 року по серпень 2024 року) НАЗК провело 12 повних перевірок декларацій співробітників НАБУ, з них лише 5 - у детективів. Порушень антикорупціонери не виявили. 

Контекст 

Раніше Андрій Смирнов заявив, що деякі детективи НАБУ та прокурори САП обзавелися елітними активами, які записали на своїх матерів. 

".. передаю привіт ключовим прокурорам САП, які офіційно купують квартири в країнах Євросоюзу за 10 тисяч доларів, детективам, які офіційно проживають в елітних апартаментах передмістя Києва, оформленими на родичів за ціною 12 тисяч доларів, іншим детективам НАБУ і прокурорам САП з оформленими на мам сотнями земельних ділянок за безцінь..", - заявив місяць тому Смирнов. 

Додамо

Як показує практика, створені "одним задумом" антикорупційні органи закривають очі на порушення один одного. Наприклад, НАЗК не став перевіряти судові експертизи, які детективи НАБУ замовляють у своїх друзів та колишніх колег. Хоча факт був зафіксований самим НАЗК. 

Маніпуляції з експертизами - звична справа для НАБУ, однак нерідко це грає проти самих же детективів. Наприклад, як було з експертизами у справах "Ротердам+" та ексміністра інфраструктури Володимира Омеляна. Як заявляла адвокат Ірина Одинець, НАБУ програло у суді, бо протягом розслідування детективи у вказаних справах "малювали" судові експертизи у дружніх приватних конторах, а потім ними безуспішно намагалися підтвердити свої звинувачення. Сам Володимир Омелян також зазначав, що детективи залучали "сумнівних експертів" під час розслідування справи проти нього.

До того ж НАБУ намагалося злити експертизу по справі проти ексміністра агрополітики Миколи Сольського, яку самі ж і замовили і яка, вочевидь, мала свідчити про невинуватість Сольського.

Зважаючи на неодноразові факти таких маніпуляцій - ідея очільника НАБУ Семена Кривоноса створити для бюро свою експертну установу виглядає вкрай насторожуючою. В такому випадку "намальованих" експертиз може стати в рази більше, а відтак розслідування НАБУ можуть перетворитися у заангажовані переслідування на кшталт масового політичного терору радянського НКВС.

На цьому наголосили й іноземні експерти, які проводили аудит діяльності НАБУ. Аудитори вважають, що створення кримінальної установи при антикорупційному бюро не розв’яже питання  об’єктивності експертиз у кримінальних провадженнях, які розслідують детективи.

Політолог Руслан Бортник також розкритикував ідею створення окремої експертної установи для НАБУ, наголосивши, що це призведе лише до ще більшого хаосу в державному управлінні.