Рада схвалила два рішення для розблокування €4 млрд від ЄС - на черзі податок на посилки до 150 євро

Верховна Рада ухвалила у другому читанні проєкт закону про оновлення системи оцінки майна в Україні, а також розблокувала конкурс до Рахункової палати. Документи є одними із чотирьох рішень, необхідних для розблокування макрофінансової допомоги ЄС за програмою Ukraine Support Loan. На черзі ще два законопроєкти - про оподаткування посилок, які мають розглянути у четвер, 15 жовтня, пише УНН. 

Деталі 

Законопроєкт №13435 "Про оцінку майна" у другому читанні та в цілому ухвалили голосами 271 народного депутата. 

Документ регулює суспільні відносини, що виникають у процесі здійснення оцінки майна, рецензування звітів про оцінку майна, професійної підготовки та підвищення кваліфікації оцінювачів, регулювання та професійного самоврядування у сфері оцінки майна, а також встановлює правила визначення розміру майнової шкоди, у тому числі шкоди, завданої пошкодженням, знищенням чи втратою майна або іншими порушеннями щодо такого майна внаслідок воєнного конфлікту. 

Оцінку майна здійснюватиме єдина професійна організація оцінювачів, яка займеться навчанням фахівців, контролем якості та захистом їхніх інтересів, з метою формування професійного судження про вартість майна (визначення вартості) або розрахунку вартості майна. 

Видами вартості майна, що визначаються шляхом здійснення оцінки майна, є: 

• ринкова вартість;
• справедлива вартість;
• інвестиційна вартість;
• інші види вартості, передбачені міжнародними стандартами оцінки, іншими нормативно-правовими актами у сфері оцінки майна. 

"Майнова шкода, завдана пошкодженням, знищенням чи втратою майна або іншими порушеннями щодо майна, у тому числі внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених воєнним конфліктом, а також розмір витрат на відновлення майна визначаються шляхом здійснення незалежної оцінки майна, а у випадках, встановлених законодавством України, - стандартизованої оцінки майна", - йдеться у документі. 

Як розповіла голова комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, замість жорсткого державного контролю й бюрократичних процедур, законопроєкт посилює роль професійного самоврядування. Більше повноважень і відповідальності отримають самі оцінювачі та їхні професійні об'єднання.

Шуляк додала, що для звичайних громадян і бізнесу оцінка квартири, будинку чи підприємства стане об'єктивнішою і зрозумілішою. Результати українських оцінювачів почнуть визнавати міжнародні інвестори та іноземні банки.

Зв'язок з вимогами ЄС

Вказаний законопроєкт входить до переліку умов програми EU MFA (European Union Macro-Financial Assistance) - макрофінансової допомоги від Європейського Союзу, а також є одним із структурних маяків програми Міжнародного валютного фонду. 

Зазначимо, що відповідно до кредитної угоди і меморандуму з Європейським Союзом для залучення 90 мільярдів євро кредиту, Україна має виконати декілька умов, серед яких: 

• ухвалення Радою законодавства, що встановлює систему оцінки майна, що визначає інституційні ролі та обов'язки щодо оцінки майна;
• затвердження Радою призначення трьох відсутніх експертів до складу комісії з відбору членів правління Рахункової палати України;
• ухвалення Радою закону щодо скасування звільнення від оподаткування міжнародних посилок, за винятком товарів, призначених для цілей безпеки та оборони;
• ухвалення Радою законодавчих змін щодо запровадження оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи.

Рада ратифікувала залучення 90 мільярдів євро кредиту від ЄС28.05.26, 11:15 • 20296 переглядiв

Що ще схвалив парламент

На засіданні у середу, 14 жовтня, Рада ухвалила постанову про утворення дорадчої групи експертів для здійснення попереднього відбору кандидатів на посади членів Рахункової палати.

До неї увійшли три представники від представників міжнародних та іноземних організацій, кандидатури яких раніше були затверджені розпорядженням Кабміну, зокрема: 

• Лі Саммерфілд – директор департаменту Національного аудиторського офісу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії (NAO);
• Ігорс Лудборжс – колишній член і декан Європейського суду аудиторів (ECA);
• Паскаль Муньє – почесний магістрат Cour des comptes (Суд аудиторів, Вищий контрольний орган Французької Республіки). 

Також до дорадчої групи увійшли троє представників від України, які набрали найбільшу кількість голосів:

• Микола Марченко (перший заступник керівника секретаріату депутатської фракції політичної партії "Слуга народу") – 265;
• Гліб Вишлінський (виконавчий директор громадської організації "Центр економічної стратегії") – 204;
• Мирослава Масляк (старша викладачка Харківського національного економічного університету) – 202.

Як повідомила голова комітету Верховної Ради з питань бюджету Роксолана Підласа, утворення дорадчої групи експертів є умовою Ukraine Support Loan (макрофінансової частини) від ЄС із дедлайном у серпні 2026 року, а призначення повного складу Рахункової палати з попередньо відібраних групою експертів - кандидатів структурним маяком програми співпраці з МВФ, який має бути виконаний до грудня 2026 року. Кошти цих програм спрямовуються на фінансування дефіциту державного бюджету і надходять траншами за умови виконання прийнятих зобов'язань.

Після утворення групи протягом тижня з моменту голосування в Раді розпочнеться прийом документів від кандидатів, він триватиме 30 днів. Потім дорадча група експертів проведе тестування та співбесіди й рекомендує парламенту щонайменше двох кандидатів на кожну посаду. Остаточне рішення - за Верховною Радою: вона призначить нових членів Рахункової палати з числа рекомендованих. 

Членом Рахункової палати може стати громадянин України віком від 30 років, який володіє українською та англійською або французькою мовами, має щонайменше ступінь магістра, загальний стаж роботи від семи років і не менш як п'ять років стажу у сфері державного контролю (аудиту), економіки, фінансів або права, а також бездоганну ділову репутацію.

Сьогодні також на порядку денного парламенту стояли два законопроєкти щодо скасування пільг на посилок до 150 євро, проте фінальне голосування було вирішено перенести на четвер. 

"Ми зараз будемо заслуховувати правки до законопроєктів про посилки. Сьогодні будуть правки на врахування, а на підтвердження, крім одної, буде завтра, і голосування результативне буде завтра (15 жовтня - ред.)", - сказав під час засідання перший віцеспікер парламенту Олександр Корнієнко. 

Варто зазначити, що у вівторок, 1 вересня, Верховна Рада вкотре провалила голосування за законопроєкти, які скасовують податкову пільгу на посилки до 150 євро. Ідеться про два законопроєкти - №15460 та №15112-д. 

Рада знову провалила податок на посилки до €15001.09.26, 13:40 • 4779 переглядiв

7 вересня Кабінет міністрів схвалив та подав до Верховної Ради два пов’язані проєкти законів щодо оподаткування малих поштових та експрес-відправлень вартістю до 150 євро, замовлених через маркетплейси. Документи передбачають скасувати податкову пільгу на посилки до 150 євро.  

Законопроєкт №15460 вносить зміни до Митного кодексу України (регулює митні процедури, правила оформлення на кордоні та поріг у 150 євро для ввізного мита). 

Відповідно до законопроєкту, передбачається запровадження ПДВ на імпортовані товари, придбані через маркетплейси, починаючи з 0 євро. 

Зараз міжнародні відправлення вартістю до 150 євро не оподатковують імпортним ПДВ та ввізним митом. За запропонованими правилами сам ліміт залишиться, але його дія зміниться: товари до 150 євро звільнять лише від мита. Таким чином, ПДВ за базовою ставкою 20% нараховуватимуть уже з першого євро вартості товару.

Для відправлень дорожче 150 євро зміниться база для розрахунку мита. Його нараховуватимуть за ставкою 10% від усієї фактурної вартості посилки, а не лише від суми, яка перевищує 150 євро. 

Водночас приватні безплатні подарунки вартістю до 45 євро й передбачалося, що і надалі не оподатковуватимуться. Нові правила не поширюватимуться на дистанційний продаж алкоголю та тютюну.

Урядовий законопроєкт №16051, який вносить зміни до Податкового кодексу України, встановлює правила нарахування та сплати ПДВ на електронну торгівлю й посилки, однак, уряд у ньому прописав приведення норм щодо публічних діячів (РЕР) у відповідність до узгодженої з ЄС редакції.

До слова, 9 червня Верховна Рада ухвалила в цілому законопроєкт (№15111-д) про оподаткування цифрових платформ. 11 червня його підписав голова ВР Руслан Стефанчук, а 12 червня він був відправлений на підпис Президенту Володимиру Зеленському, і відтоді документ "завис" у Глави держави. 

Справа в тому, що до документа у другому читанні було подано норму, яка передбачає зміни до системи фінансового моніторингу політично значущих осіб (PEP). Її в проєкт включив профільний комітет, а згодом підтримала сесійна зала.

До PEP належать чинні та колишні топпосадовці: від народних депутатів, міністрів та президента до очільників правоохоронних органів, членів правління НБУ та послів. 

Законопроєкт №16051 передбачає виключити керівників структурних підрозділів центрального апарату Національного банку України та працівників, відповідальних за проведення фінансового моніторингу банку, у статутному капіталі якого більше 50 відсотків акцій належать державі з переліку публічних діячів. 

Відповідно до законодавства, щодо ПЕПів, їхніх близьких родичів та бізнес-партнерів банки та інші фінансові компанії зобов'язані здійснювати посилений фінансовий моніторинг.

Статус PEP – довічний. Водночас посилений фінмоніторинг діє впродовж перебування особи на топпосаді та 12 місяців після її звільнення. Проте банки та інші фінустанови можуть продовжувати посилено перевіряти ПЕПа, якщо вважатимуть, що він залишається ризиковим.

Правки, внесені до законопроєкту, запроваджують покарання для банків, які вирішать продовжувати посилену перевірку операцій ПЕП після 12 місяців з моменту звільнення з топпосади.

За інформацією деяких нардепів, саме через цю правку Зеленський досі і не підписав зазначений законопроєкт. 

Проте під час засідання 16 вересня Рада ухвалила альтернативний законопроєкт - №16051-1, який скасовує норми щодо РЕР, і встановлює, що податки за посилки будуть зараховуватися до спеціального фонду Державного бюджету України та спрямовуватимуться на забезпечення потреб Збройних Сил України. 

Рада підтримала скасування пільг на посилки до 150 євро 16.09.26, 13:02 • 13127 переглядiв

Але вже до другого читання у законопроєкт №16051-1 також включили правки щодо PEP, які мають розблокувати підписання закону №15111-д про оподаткування доходів із цифрових платформ.