Зберегти історичне обличчя столиці: які архітектурні пам'ятки Києва вдалося відстояти й повернути громаді
Київ • УНН
Прокуратура та активісти відстояли садиби Терещенків і Дмитрієва, Будинок Родіна та "Квіти України". Їх намагалися знищити або забудувати.

Боротьба за збереження історичної забудови Києва триває роками. На місці старовинних садиб і модерністських будівель забудовники бачать офісні центри та висотки, а активісти виходять на протести. Попри це, багато справ закінчуються на користь міста. УНН розповідає про пам'ятки, які вдалося врятувати від повного знищення.
Садиба Терещенків
Садиба мецената Івана Терещенка розташована на бульварі Тараса Шевченка в Києві. Це цілісний архітектурний ансамбль у стилі венеціанської готики, зведений у другій половині XIX століття. Він має статус пам'ятки архітектури.
Особняк збудували на замовлення Феліції Адамівни, дружини чиновника юстиції, колезького асесора Модзелевського. Після смерті чоловіка в 1875 році вона продала садибу цукропромисловцю Івану Терещенку. У 1917–1918 роках родина Терещенків віддала частину приміщень під генеральне секретарство шляхів сполучення Української Центральної Ради, а згодом під Міністерство шляхів сполучення УНР. У ніч на 14 листопада 1918 року саме в цьому будинку Директорія ухвалила рішення про початок війни з більшовицькою росією.
Коли прийшли більшовики, садибу, де зберігалася велика колекція творів мистецтва, розграбували. Частину полотен просто знищили, а сам особняк націоналізували. За радянських часів тут розміщувалися різні державні установи. У 1986 році садибу визнали пам'яткою архітектури.
У 2006–2008 роках садибу разом із флігелем через низку правочинів, попри законодавчу заборону на відчуження, зареєстрували у власність приватної структури, ПАТ "Центрелеватормлинбуд". Компанія мала повністю відреставрувати будівлю, але повноцінна реставрація так і не почалася. Фірма проводила лише окремі роботи й заявляла, що шукає інвесторів.
У 2016 році столичне управління охорони культурної спадщини змусило тодішніх власників підписати охоронний договір, тобто взяти зобов'язання відреставрувати будівлю. На той час вона вже була в незадовільному стані.
У 2020 році КМДА затвердила проєкт реконструкції об'єкта. Згодом з'ясувалося, що йдеться про перетворення садиби на офісний центр.
Київська міська прокуратура роками відстоювала право громади на цю пам'ятку. У 2023 році Верховний Суд за позовом столичної прокуратури повернув із приватної власності особняк загальною площею понад 1 тис. кв. м. Наступного року прокуратура подала до господарського суду позов про скасування державної реєстрації права власності товариства на нежитлові приміщення у флігелі та їх повернення територіальній громаді Києва. Суд позов задовольнив, а Північний апеляційний господарський суд це рішення підтвердив.
У травні 2026 року з ініціативи міської влади в садибі провели толоку. Учасники виконали першочергові роботи для збереження будівлі та її території. Зокрема, вони закрили пошкоджені віконні прорізи OSB-плитами, щоб захистити будинок від опадів, проникнення сторонніх і подальшого руйнування.
Будинок Осипа Родіна
Ще одна історична пам'ятка столиці — Будинок Осипа Родіна на вулиці Олеся Гончара, кам'яна садиба 1882 року. У вересні 2020 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс її до переліку щойно виявлених об'єктів. Однак у 2021 році ТОВ "Арікс" домоглося через суд скасування цього статусу. Окружний адмінсуд Києва спирався на експертний висновок Українського товариства охорони пам'яток історії та культури. За цим висновком будинок не має історико-архітектурної цінності, тож "об'єкт можна віднести до рядової історичної будівлі". Також там зазначено, що будівля дуже зношена (приблизно на 70%) і має значні пошкодження аварійного характеру.
Щойно з будинку зняли охоронний статус, на сусідній ділянці майже одразу почалося будівництво. Тут мали звести ЖК Franklin Concept House заввишки 5 + 19 поверхів. І це попри те, що територія належить до Центральної планувальної зони столиці, де діє обмеження висоти: не вище 27 метрів (до 9 поверхів).
За даними медіа, будувати ЖК мала Perfect Group нардепа від ОПЗЖ Дмитра Ісаєнка разом із Saga Development ексчиновника КМДА Андрія Вавриша та Kyivproject Development. Замовником будівництва виступала "Концепт Плаза", 25% якої належить "Спецбудінвесту-17" з групи Ісаєнка. Згодом з'явилася інформація про плани звести офісно-готельний комплекс, що загрожувало знесенням і самому історичному будинку.
Цього року Офісу Генпрокурора вдалося через суд захистити пам'ятку від знищення.
"Квіти України"
Модерністська споруда 1985 року (архітектор Микола Левчук) стоїть на вулиці Січових Стрільців у Києві. У 2021 році забудовник намагався її зруйнувати. Компанія Rockwill Group планувала реконструювати будівлю й перетворити її на офісний центр із надбудовою та підземним паркінгом.
На захист будівлі активно виступили кияни. Боротьба активістів навіть лягла в основу документального фільму режисерки Ангеліни Борець.
У серпні 2021 року Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс "Квіти України" до переліку об'єктів культурної спадщини Києва. Майже одночасно Мінкульт вніс будівлю до Державного реєстру нерухомих пам'яток. Але вже 2 грудня 2022 року Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов забудовника. Суд скасував приписи Мінкульту про заборону будівництва і рішення про охоронний статус "Квітів".
У 2023 році компанія виставила будівлю на продаж, хоча в цей час тривали суди про її повернення громаді.
У 2026 році суд за скаргою Київської міської прокуратури заборонив відновлювати демонтаж фасаду, який комерційна структура розпочала незаконно. Суд також не допустив, щоб будівлю виключили з переліку об'єктів культурної спадщини та з Державного реєстру нерухомих пам'яток.
Садиба купця Дмитрієва
Садиба купця Дмитрієва — комплекс пам'яток архітектури 1830–1895 років на Подолі. Ще у 2010 році КП "Поділ-ІнвестРеконструкція" уклало з ПП "Конвалія-Нерухомість" інвестиційний договір на реконструкцію 8 будівель XIX століття площею близько 3,1 тис. кв. м. Фірму зареєстрували 27 серпня 2010 року, за два місяці до конкурсу, на якому її обрали інвестором. Реконструкцію так і не почали, проте у 2017 році фірма зареєструвала будівлі на себе.
Компанія планувала звести на місці історичної забудови офісно-громадський комплекс із торговими приміщеннями й підземним паркінгом. Крім того, вона через суд намагалася позбавити будинки статусу пам'ятки.
Медіа пов'язували "Конвалію-Нерухомість" з колишнім головою ЦВК Михайлом Охендовським.
У 2019 році активісти протестували проти передачі землі.
У листопаді 2021 року суд скасував реєстрацію права власності за "Конвалією-Нерухомість", яку фактично оформили на підставі невиконаної інвестиційної угоди. 17 травня 2024 року в межах кримінального провадження на 6 із 8 будівель наклали арешт. Оскаржити статус пам'ятки фірма не змогла: 6 жовтня 2025 року касаційний суд їй відмовив. Зрештою прокуратурі вдалося відстояти право громади столиці на ці будівлі.