Норвегія фіксує зростання ризиків диверсій і кібератак проти НАТО та підтримки України - розвідка
Київ • УНН
Норвезькі спецслужби оприлюднили оцінку безпекового середовища на 2026 рік, в якій росія названа головною загрозою. Зростає ймовірність диверсій проти підтримки України та активізація розвідувальної діяльності рф.
Норвезька розвідувальна служба (E-tjeneste), Служба безпеки поліції Норвегії (PST) та Норвезьке управління національної безпеки (NSM) оприлюднили спільну оцінку безпекового середовища на 2026 рік - "Nasjonal trusselvurdering for 2026". Про це повідомляє Служба зовнішньої розвідки України, пише УНН.
Деталі
Під час презентації міністр оборони Норвегії Т. О. Сандвік назвав росію головною загрозою безпеці країни та її союзників.
У документі наголошується на зростанні гібридних загроз з боку РФ, Китаю та Ірану. За оцінкою норвезьких спецслужб, ці держави дедалі активніше поєднують розвідувальні та кібероперації, операції впливу, диверсії, вербування та економічний тиск.
Такий підхід має системний характер і спрямований на тривалий підрив стійкості державних інституцій.
Окремо фіксується активізація розвідувально-диверсійної діяльності рф проти Норвегії та її союзників. Російські спецслужби зосереджуватимуться на спостереженні за військовими об’єктами та навчаннями НАТО, зборі даних про підтримку України та ситуацію в Арктиці, а також на впливі на енергетичну інфраструктуру
Водночас зростає ймовірність диверсій як інструменту перешкоджання військовій і політичній підтримці України.
Оцінка вказує на зростання стратегічних ризиків в Арктиці та спробу перегляду статус-кво в регіоні. Норвезькі спецслужби попереджають, що будь-які зміни регіонального балансу, зокрема навколо Гренландії, матимуть прямий вплив на дії рф і Китаю у північних широтах.
У рекомендаційній частині E-tjeneste закликає державні органи та приватний сектор перейти від реактивного до проактивного управління ризиками.
Серед пріоритетів - посилення захисту від шпигунства, диверсій і кібератак, підготовка планів безперервності діяльності на випадок криз або війни, а також системне використання оцінок спецслужб у стратегічному плануванні. Такий підхід відображає сприйняття загроз як довготривалих і структурних.