Арешти майна, тиск та затягування справ: суддя у відставці назвав ознаки замовних справ
Київ • УНН
Суддя у відставці Денис Нев'ядомський розповів, як розпізнати замовні кримінальні провадження, що використовуються для тиску на бізнес. Він назвав ознаки таких справ, зокрема фокус слідчих на тиску, а не на зборі доказів, арешти майна та затягування розслідування.
Бізнеси часто вдаються до конкурентних війн і залучають до цього правоохоронні органи. За допомогою замовних кримінальних проваджень нечесні гравці знищують конкурентів і захоплюють ринки. УНН розпитав у судді у відставці Дениса Нев'ядомського, як розпізнати замовні кримінальні справи.
За словами Нев'ядомського, досвідчений адвокат може швидко визначити, що кримінальне провадження має замовний характер. Ключовою ознакою є фокус слідчих не на зборі доказів, а на здійсненні системного тиску на компанію та її працівників.
Серед типових інструментів такого тиску Нев'ядомський назвав арешти майна, зокрема техніки, що паралізує роботу компанії.
Окрему увагу юрист звернув на практику частих викликів співробітників на допити, які використовуються для психологічного тиску та створення атмосфери постійної напруги всередині компанії.
Ще однією характерною рисою замовних справ суддя у відставці назвав навмисне затягування розслідування, аби якомога довше слідчі не втрачали контроль над кримінальним провадженням. При цьому часто у замовних справах підозра фігурантам не вручається, що не запускає процесуальні строки розслідування.
Досвідчений адвокат зможе визначити, чи є справа замовною. Основні ознаки: зосередження слідчих на здійсненні тиску, а не зборі доказів; накладення арештів та обрання запобіжного заходу як самоціль, припинення підприємницької діяльності шляхом вилучення обладнання, техніки (замість зняття інформації), часті виклики працівників на допити для збільшення напруги, поширення інформації про кримінальне провадження через ручні ЗМІ, тяганина у справі (якомога довше не направляти справу до суду, щоб не передавати контроль за нею суду), невручення підозри (це не запускає преклюзивні строки розслідування, а у воєнний час справа під підозри може тривати вічно)
У такій ситуації, за словами юриста, власник бізнесу, проти якого розслідується замовне кримінальне провадження, може зрозуміти, з ким у нього конфлікт інтересів.
Замовні справи проти групи авіаційних компаній
Одним із яскравих прикладів замовного переслідування і тиску на бізнес є справа проти низки авіакомпаній. Як писав раніше УНН, наприкінці 2022 року Національна поліція відкрила кримінальне провадження №12022000000001276 щодо групи авіаційних компаній, зокрема – "Авіакомпанії Константа". Формально слідство стосується нібито пособництва державі-агресору та заволодіння майном. Справа була відкрита за заявою голови ГО "Рада ветеранів АТО" Павла Мошковського, яку пов'язують із компанією "Українські вертольоти".
У заяві він розповів про "теорію змови", направлену нібито на послаблення економічної безпеки України та захоплення стратегічних підприємств авіагалузі, зокрема ДП "Антонов", яке, до речі, продовжує перебувати в державній власності. Водночас за майже чотири роки слідства жодних фактів, які б підтвердили ці твердження, встановлено не було.
Попри те, що злочини за статтею 111-2 ККУ належать до підслідності СБУ, провадження до 2025 року розслідувало Головне слідче управління Нацполіції, після чого його передали до СБУ. Паралельно слідчі ініціювали масштабні обшуки, вилучення техніки та арешти рахунків компаній, що фактично паралізувало господарську діяльність і призвело до зриву контрактів, зокрема й для ЗСУ та міжнародних гуманітарних місій.
Варто зауважити, що аналогічні кримінальні провадження, відкриті за тими ж заявами ГО "Рада ветеранів АТО" у СБУ та ДБР, раніше вже були закриті через відсутність складу злочину. Окрім того, за даними УНН, СБУ та ГУР МОУ офіційно підтвердили відсутність підстав для застосування санкцій до групи компаній "Константа".
У компаніях наголошують, що всі іноземні контрагенти, зокрема в ОАЕ, проходили жорсткий міжнародний комплаєнс, а жоден державний банк не фіксував підозрілих фінансових операцій.
ПрАТ "Авіакомпанія Константа" є постійним офіційним перевізником для міжнародних гуманітарних місій і неприбуткових організацій, а також виконує замовлення для держав-партнерів, зокрема з країн НАТО. Компанія є одним із провідних операторів літаків "Антонов" та експлуатантом найбільшого парку Ан-26, що робить її важливою частиною української авіаційної спроможності. На підприємстві створено повний цикл обслуговування літаків виробництва ДП "Антонов".
З 2019 року компанія є офіційним партнером ООН та має сертифікати EASA TCO, UK TCO та US FAA, отже відповідає найвищим міжнародним вимогам. Авіакомпанії групи регулярно проходять перевірки та аудити ООН у межах процедур відбору й нагляду за підрядниками (vendor due diligence, performance та compliance‑аудити), що додатково підтверджує відповідність вимогам прозорості. Високий рівень довіри міжнародних партнерів підтверджується призначенням генерал-майора армії США у відставці Девіда Л. Гранжа головою наглядової ради у 2024 році.
Авіакомпанії групи мають статус критично важливих підприємств для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період, наданий Державною авіаційною службою України. Також авіакомпанії мають статус критично важливих підприємств у сфері авіаційного транспорту, наданий Міністерством розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Авіаційна галузь – стратегічна складова інфраструктури України, що має критичне значення як під час війни, так і після її завершення. Підприємства сектору підтримують і зміцнюють обороноздатність держави, наповнюють бюджет податками та забезпечують зайнятість як у власній сфері, так і в дотичних. Авіація є драйвером технологічного розвитку України, спираючись на інновації та унікальний досвід фахівців, накопичений десятиліттями професійного розвитку.
Тиск на стратегічні українські підприємства через очевидно сумнівні та затягнуті кримінальні провадження – це не лише проблема окремого бізнесу. Це підрив спроможностей секторів, які працюють на обороноздатність, гуманітарні місії, міжнародну довіру та майбутнє відновлення країни. Знищення або параліч стратегічного українського бізнесу може бути вигідним державі-агресору і має розглядатися як фактор ризику, що потребує особливої уваги з боку інституцій.
У цій ситуації ключовим є недопущення використання правоохоронної системи як інструменту конкурентних війн: потрібні прозорість процесуальних рішень, повернення вилученого майна та техніки, дотримання строків і належний судовий контроль. Захист стратегічної авіації під час війни – це захист держави.