Система без належного контролю приречена на занепад - ексміністр Олег Мусій про кризу в медичній сфері
Київ • УНН
Українська система охорони здоров’я переживає глибоку кризу, через війну, кадровий відтік та відсутність реального контролю якості лікування. Колишній міністр охорони здоров’я Олег Мусій попереджає: без фінансів, продуманої кадрової політики та чітких критеріїв відповідальності система й надалі занепадатиме, а доступ пацієнтів до допомоги зменшуватиметься. Прикладом такого занепаду є "Справа Odrex", яка стала тестом для державного регулятора та його здатності захистити пацієнта.
Українська система охорони здоров’я опинилася під подвійним тиском: війна та внутрішні управлінські проблеми. Кадровий відтік, демографічна криза і відсутність чітких механізмів контролю якості лікування, за словами колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, можуть призвести до глобального занепаду галузі та зменшення доступу пацієнтів до допомоги. Чи здатне зараз Міністерство охорони здоров’я забезпечити реальний контроль і захистити пацієнта, читайте в матеріалі УНН.
Українській системі охорони здоровʼя потрібна зміна підходу до розвитку. Нинішня модель, за оцінкою колишнього міністра охорони здоров’я Олега Мусія, є незбалансованою: вона не забезпечена достатнім фінансуванням, не підкріплена кадровою політикою і не має цілісної стратегії розвитку галузі в умовах війни та демографічної кризи.
Фактично, ідеться про системну проблему – коли зміни запроваджуються, але без належної ресурсної бази та довгострокового бачення. І якщо підходи не переглянути, попереджає ексміністр, це означатиме подальше зменшення доступу українців до медичної допомоги.
Найнегативніші наслідки має недолуга політика в системі охорони здоров'я від діючої влади і продовження так званої реформи, яка не забезпечена нічим: ні фінансами, ні кадрами, ні загальною політикою в тому, що робити з охороною здоров'я. Тільки негативні тенденції будуть на розпад, і система охорони здоров'я буде розвалюватися все більше і більше, на превеликий жаль, тому зміна в системі охорони здоров'я потребує системного вирішення і негайного. Без цього люди будуть мати ще менше доступу до системи охорони здоров'я і все
Окремо ексміністр звертає увагу на проблему, яка напряму стосується безпеки пацієнта – механізмів контролю якості лікування та відповідальності медзакладів. На його думку, у країні досі не сформовано зрозумілих правил гри: немає єдиних критеріїв, за якими можна оцінити роботу лікарень і конкретні клінічні рішення. А без критеріїв немає й дієвого контролю ні в державному, ні в приватному секторі.
Контролю якості практично не існує, тому що не існує критеріїв оцінки, досі вони ніким не запроваджений. Ніким: ні МОЗ, ні НСЗУ. Тому показники контролю, на жаль, - одне із болісних тем і місць, яких поки що в нашій системі належним чином, так це мало б бути, немає
У цій логіці запитання "чи можна довіряти системі?" впирається не лише у фінансування, а й у підзвітність: що саме перевіряється, ким, за якими показниками і які наслідки для медзакладу настають, якщо пацієнт отримав неналежну допомогу. Коли відповідей немає, суспільна напруга росте, особливо на тлі історій про смерті в лікарнях чи ускладнення після процедур, про які дедалі частіше говорять публічно.
Кадровий відтік на тлі війни і демографічної кризи
Ба більше, в умовах війни українська система охорони здоров’я працює під подвійним тиском. З одного боку – демографічна криза: підвищена смертність через бойові дії, зменшення народжуваності та масовий виїзд українців за кордон. З іншого – стрімке скорочення кількості медиків, які мали б працювати з цими викликами.
За словами Олега Мусія, країна втрачає високопрофесійні кадри. Частина лікарів виїжджає за кордон у пошуках стабільності та гідної оплати праці, частина залишає систему через відсутність продуманої кадрової політики. І це, на його переконання, уже не лише наслідок війни, а результат управлінських рішень у галузі.
Великий відтік кадрів, високопрофесійних, які виїхали за кордон, які не знаходяться в медицині, не мають належної оплати праці. Керівництво міністерства і особливо НСЗУ більше дбає про фінанси, ніж про кадри, це, напевно, невдала кадрова політика впливає на те, що хороших лікарів стає все менше і менше, на жаль. Тому, звісно, це теж негативно впливає на швидкість і якість надання допомоги, а відповідно і, можливо, може збільшувати смертність
"Справа Odrex" як тест для МОЗ: чи здатен регулятор захистити пацієнта?
На цьому тлі окремим маркером якості державного регулювання медичної сфери є історія довкола найбільшої приватної клініки Одеси – Odrex. Якщо, як стверджує Олег Мусій, у системі фактично відсутні чіткі критерії контролю якості, то саме резонансні кейси мають показати, чи здатне міністерство виконувати свою ключову функцію – бути не спостерігачем, а гарантом безпеки пацієнта.
Адже Міністерство охорони здоров’я має не лише видавати ліцензії, а й перевіряти, реагувати та діяти у випадках, коли навколо медзакладу накопичуються системні звинувачення. І якщо приватна клініка фігурує у 10 кримінальних провадженнях, якщо проти неї виникає громадський рух StopOdrex, якщо родини пацієнтів публічно заявляють про можливу неналежну медичну допомогу – логічно очікувати активної та публічної позиції регулятора.
Якщо ж МОЗ не демонструє здатності жорстко реагувати на можливі порушення у медзакладах та скарги пацієнтів – довіра до всієї системи охорони здоров’я неминуче підривається.