22 українці загинули на льоду з початку року: як уникнути трагедії

Лише від початку року 22 українці загинули через нехтування правилами поведінки на льоду. Як не опинитися на їх місці та врятувати собі й близьким життя, розповіли представники ДСНС та "Укргідроенерго" під час розмови "Коли лід стає пасткою", як це сталось і 12 лютого у Києві, передає УНН. 

Загиблі та врятовані українці: поточна статистика жертв криги 

Директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності ДСНС Віктор Вітовецький повідомив, що від початку року на водоймах загинули 22 людини. 

"На жаль, одна з них – це дитина", – зазначив він. 

Водночас, за його словами, торік на цей самий період статистика була гіршою. Покращення ситуації з безпекою на льоду, за його словами, частково може бути результатом регулярних попереджень та інформування населення про небезпеку виходу на лід. 

У ДСНС також озвучили дані про врятованих на водоймах українців. 

"Вдалося спочатку року врятувати 15 осіб, з них четверо дітей", — сказав Вітовецький. 

Але підкреслив, що ці цифри не мають заспокоювати: службам потрібен час, щоб дістатися до місця події, а для людини в небезпеці в умовах низьких температур його може просто не вистачити. 

Де найчастіше стаються трагедії

За спостереженнями рятувальників, найбільше загиблих – на річках. Вітовецький пояснив: 

"Якщо ми говоримо про різні види водойм, то на сьогодні більшість загиблих спостерігається на річках — 15 осіб. І 7 осіб загинуло на ставках на інших внутрішніх водоймах". 

Серед причин загибелі домінують не встановлені обставини (адже їх важко точно визначити після загибелі людину, особливо, якщо поруч не було свідків) та риболовля. 

Регіональний розподіл: де фіксують найбільше загибелей на воді 

ДСНС озвучила й регіони, де від початку року зафіксовано найбільше смертельних випадків. 

"У цьому році Дніпропетровська область – це п'ятеро людей, які загинули, Вінницька – три, Закарпатська і Полтавська – по дві особи", — сказав  директор департаменту цивільного захисту та превентивної діяльності відомства. 

Для порівняння, торік серед лідерів були Вінницька, Київська, Харківська та Чернігівська області. 

Чому лід біля гідроспоруд небезпечніший

Окремий акцент під час розмови зробили на водосховищах і ділянках біля ГЕС. Виконувач обов’язків генерального директора "Укргідроенерго" Богдан Сухецький підкреслив: 

"У нашому регіоні і взагалі в нашому кліматичному регіоні немає стабільної криги. Тобто вся крига, яка зараз є, вона жива, вона нестабільна". 

Ключова причина – робота гідрооб’єктів і коливання рівня води. Сухецький пояснив, що гідроелектростанція створює рух мас води, зокрема піднімає тепліші шари, які підточують лід знизу. Окрім цього, через війну енергосистема працює в нестандарних для себе режимах: після обстрілів або дефіциту електроенергії гідрогенерацію можуть вмикати на повну потужність. У результаті з’являються помітні перепади рівня: 

"Ці коливання можуть бути від 10 до 15-17 сантиметрів", — пояснив Сухецький. 

Він описав механізм, через який навіть на вигляд міцний лід стає пасткою:

"Крига не встигає спуститись, і відразу формується така повітряна прослойка і якраз крига стає досить ламкою". 

Додатковий фактор – мікровібрації від роботи агрегатів, які спричиняють мікротріщини у льодовому покриві. Такі процеси непомітні для неспеціаліста, але критично впливають на безпеку. 

"Безпечної криги не буває": позиція рятувальників

Начальник відділення підводного розмінування та інших спеціальних робіт ГУ ДСНС у Києві Олександр Туманов сформулював базовий принцип максимально прямо: 

"Головний заход безпеки – не виходити на кригу взагалі. Я маю на увазі без зайвої потреби". 

Він наголосив, що повністю ґарантувати безпеку на льоду неможливо через поєднання природних і техногенних факторів. Адже просто неможливо передбачити, як "поводитиметься" крига.

Окремо він звернув увагу на людський фактор у критичній ситуації: людина, яка провалилася, переживає шок, паніку і швидко втрачає здатність діяти раціонально. 

"Паніка найголовніший ворог", – підкреслив Туманов, говорячи про самопорятунок. 

Авто на льоду: процес утоплення відбувається дуже швидко

Під час заходу також обговорили випадки, коли на лід виїжджають автомобілі. 

Олександр Туманов зазначив: "Процес утоплення авто іде дуже швидко. Людина може просто не встигнути відкрити двері". 

За його словами, двері та замки можуть блокувати лід і тиск води, а сценарії порятунку  "як у кіно" в реальності не працюють. 

У ДСНС наголосили: поїздки автомобілями по вкритій криною водоймі — найризикованіший типів поведінки на водоймах узимку, бо людина фактично залишає собі мінімум шансів на порятунок.

Як діяти, якщо на ваших очах людина провалилася під лід 

У ДСНС радять у першу чергу викликати екстрені служби: зателефонувати з мобільного 101 або 112. 

Далі, якщо людина, яка допомагає, не наражає себе на смертельний ризик, діяти потрібно максимально обережно. 

Віктор Вітовецький пояснив українцям базові правила.

 Якщо необхідно наблизитися, варто підповзати, розподіляючи вагу по площині рівномірно, щоб не проламати лід під собою. 

Також важливо використовувати підручні засоби: це може бути мотузка, може бути якась палиця або інший предмет, щоб подати постраждалому опору і не підходити впритул. 

Якщо постраждалий без свідомості або знесилений, рятувальники радять діяти через імпровізовані подовжувачі (шарф, ремінь тощо) і після витягування одразу перейти до домедичної допомоги. 

Окремо Вітовецький наголосив на важливості навичок першої допомоги: у воєнний час це потрібна компетенція не лише для випадків на воді. 

Рибалки на льоду: що мінімізує ризики

Рятувальники визнають: попри застереження, частина людей все одно виходить на лід заради риболовлі. У такому разі Олександр Туманов радить хоча б базові речі: не йти на лід одному, мати напарника і взяти міцну мотузку (бажано з карабіном). А захопити також предмети з "позитивною плавучістю". 

Він навів приклади, коли людей вдавалося знімати з крижини, що дрейфує, але визнав: іноді навіть після порятунку люди повертаються рибалити знову. 

У фіналі розмови спікери дійшли спільного висновку: тепла погода і перепади температури, а також робота гідроспоруд перетворюють лід на непередбачуване середовище, де звичні інтуїтивні правила безпеки можуть не спрацювати. 

Позиція ДСНС однозначна: без крайньої потреби на лід краще не виходити, а поблизу ГЕС і на річках ризик потрапити у смертельну пастку зростає в кілька разів.

Нагадаємо

Раніше  ДСНС попередила про найнебезпечніші прилади під час блекаутів. Від початку року зафіксували понад 1200 загорянь через аварійні режими електромереж. Рятувальники наголошують на небезпеці використання несертифікованих пристроїв та перевантаження електромереж.