В Європарламенті звинуватили Албанію у поспішному просуванні проєкту розкішного курорту зятя Трампа
Київ • УНН
Євродепутати звинуватили уряд Албанії у прискоренні просування курорту Кушнера й Іванки Трамп у заповідній зоні. Протести в Тирані стали жорсткішими.
Депутати Європейського парламенту звинуватили Албанію у використанні "підступних" методів для прискорення реалізації проєкту розкішного курорту, пов’язаного з родиною президента США Дональда Трампа. Це відбувається на тлі протестів, які стають дедалі жорстокішими, передає УНН із посиланням на The Guardian.
Деталі
Хоча прем’єр-міністр Еді Рама пообіцяв "прислухатися до голосів молоді", що вийшла на вулиці, він зазнав гострої критики за те, що проігнорував демонстрантів, які тривалий час мирно виступали проти цього суперечливого проєкту, зазначає видання.
У Тирані розгорнулися події, яких не бачили десятиліттями: студенти, що очолюють протестний рух, вступили в запеклі сутички з поліцією особливого призначення. У місті палають урядові будівлі, банки та комерційні об’єкти, які також зазнали нападів і розграбування.
У коментарі виданню The Guardian нідерландська євродепутатка Тінеке Стрік звинуватила Раму в загостренні ситуації через його наполегливе просування планів, які підтримує Джаред Кушнер — зять президента США.
"Якби албанський уряд серйозно поставився до "Революції фламінго", ми б не опинилися в такій ситуації", — зазначила вона, говорячи про народний рух, що виник у відповідь на будівництво курорту в екологічно вразливих районах цієї балканської країни. — "Студенти озвучують невдоволення людей, які відчувають, що їх ніхто не чує".
У понеділок у столиці можна було побачити, як комунальні працівники демонтують бруківку, а власники крамниць забивають вітрини металевими листами. Це відбувається вже шостий день поспіль на тлі жорстоких зіткнень, під час яких протестувальники навіть підпалили поліцейський відділок. Поліція застосувала гумові кулі та сльозогінний газ, намагаючись розігнати натовп. Студенти заявили, що продовжуватимуть протести, доки лідер соціалістів не піде у відставку — вимогу, яку він рішуче відхилив.
"Ця жахлива ідея з курортом стала тією іскрою, що розпалила полум’я", — зітхає Грета, студентка з Тирани. Вона додає, що гаслом, яке молодь скандує на демонстраціях протягом останніх місяців, є фраза: "Албанія не продається".
"Тепер з’явилися й інші проблеми, які ще більше роздмухують цей вогонь. Нас справді хвилює стан нашої демократії, рівень життя та освіта".
Додамо
У матеріалі зазначено, що цей суперечливий проєкт передбачає будівництво до 10 000 вілл у прибережних районах, які раніше перебували під охороною довкілля. Ситуація змінилася після того, як уряд ухвалив одіозний закон, що дозволяє "стратегічним інвесторам" вести будівництво на території ландшафту Вйоса-Нарта — місцевості, що оточує останню в Середземномор’ї цілісну дельтову систему.
У червні Європейський парламент закликав Албанію — країну-кандидата на вступ до ЄС — скасувати цей закон, наголосивши, що він становить пряму загрозу екологічним стандартам, які є "необхідною умовою для вступу" до Євросоюзу.
Цей крок Європарламенту став відповіддю на початок будівельних робіт у травні. Подія спровокувала хвилю протестів, що охопила всю країну, особливо після того, як з’ясувалося, що заради прокладання під’їзних шляхів у природному заповіднику було знищено стародавні дюни та ліс.
Еді Рама, який минулого року був переобраний на безпрецедентний четвертий термін, поставив собі за мету домогтися вступу цієї балканської держави — яка навіть через понад три десятиліття після краху комунізму залишається однією з найбідніших у Європі — до ЄС до 2030 року. У своєму зверненні, яке він транслював у неділю в соціальних мережах, Рама запитав: "Албанцям слід чітко визначитися: чого саме вони хочуть — цього, того, чи все ж таки вступу до ЄС?"
Однак Тіне Стрік, депутатка Європарламенту від фракції "Зелених", яка в червні очолювала місію з вивчення ситуації в Албанії, зазначила: очевидно, що уряд поспішає "створити доконані факти на місцях", доки його діяльність ще не регулюється стандартами ЄС. Албанія, яка є одним із лідерів у процесі розширення Євросоюзу, сподівається завершити переговори про вступ до кінця 2027 року.
Посилаючись на дослідження впливу на довкілля — "наукові результати" якого Рама нещодавно назвав вирішальною підставою для реалізації проєкту вартістю 4 мільярди євро, — Стрік заявила: "Уряд подав до Європейської комісії пакет документів щодо довкілля, але не скасував закон, який дозволяє будівництво в охоронній зоні... Він усе ще намагається сприяти втіленню мегаломанських планів Іванки Трамп і Джареда Кушнера щодо створення розкішного курорту. Як саме? Шляхом проведення оцінки впливу за прискореною процедурою. Якби ж це дослідження було виконано [більш ґрунтовно], воно в жодному разі не могло б привести до висновку, що таке будівництво є допустимим". Цього місяця, виступаючи на туристичному форумі в Брюсселі, Рама заявив, що цей визначний проєкт докорінно змінить ситуацію в країні, яка до падіння сталінського режиму в 1990-х роках була "Північною Кореєю" Європи.
"Якщо будівництво розпочнеться, то вирішуватимуть це не на вулицях, а науковці, — зазначив він на форумі. — Ідея про те, що природа подбає про себе сама, якщо ми просто будемо на неї споглядати, — абсурдна й застаріла. Ми прагнемо створити... висококласний туристичний напрямок, де природа буде в центрі уваги, де люди зможуть відпочивати, а албанський народ отримає те, на що заслуговує: значно міцнішу економіку".
8 жовтня Кушнер охарактеризував цей проєкт як такий, що має єдину мету: "Збудувати об'єкт відповідно до найвищих стандартів дизайну та екологічних норм, а також зробити цю надзвичайну частину Албанії зеленішою, багатшою на біорізноманіття та екологічно стійкішою".
ЗМІ зауважує, що було помічено, як приватні підрядники, яким доручили провести оцінку впливу на довкілля, займаються картографуванням, вимірюваннями та моніторингом території. У відповідь на це екологи, які були ініціаторами початкових протестів, заявили цього тижня, що "наука вже сказала своє слово".
"Вона сказала його ще у 2004 році, коли експерти з факультету природничих наук Університету Тирани вирішили взяти під захист цей неймовірний ландшафт, — зазначив Александер Трайце з найстарішої в країні природоохоронної організації "Захист і збереження природного середовища в Албанії" (PPNEA). — Їхнє рішення ґрунтувалося на дуже ґрунтовних наукових даних. Наука вже не може сказати нам нічого нового. Відновлення дискусії — це не лише нещирість, а й, вочевидь, спроба виправдати будівництво, якого взагалі не повинно бути".
Підкреслюючи, що для належного проведення оцінки впливу на довкілля знадобиться "щонайменше два роки", він додав: "Потрібно кілька сезонів протягом кількох років, щоб по-справжньому дослідити види та біорізноманіття цього регіону".
За словами Трайце, оскільки насильство не вщухає, албанці відчувають глибоке обурення через мляву позицію ЄС. "Якби ЄС втрутився раніше і закликав Раму зупинитися, мирна фаза протестного руху не переросла б у те, що ми бачимо сьогодні".
Стрік, яка зізналася, що її здивував ентузіазм прем'єр-міністра Албанії щодо створення такого масштабного туристичного комплексу в настільки вразливій місцевості, наголосила на важливості захисту подібних унікальних прибережних зон на континенті, який вже навчився на помилках минулого. "Я звинувачую Раму в тому, що він діє в інтересах — власних та Кушнера, — а не в інтересах довкілля чи албанського народу", — заявила вона.
"Уряд, вочевидь, має намір завершити всі процедури до того моменту, коли він буде юридично зобов'язаний дотримуватися стандартів ЄС. Такі підступні й недобросовісні дії мають бути рішуче розкритиковані з боку ЄС. Якщо Албанія справді прагне бути надійним кандидатом на вступ до ЄС, вона повинна поважати законодавство Євросоюзу, а не намагатися його обійти". Коментуючи заяви Стрік, Рама сказав виданню The Guardian: "Будь ласка, передайте шановній пані, що насильство в Тирані — цілком реальне. Замість того, щоб вигадувати екологічні змови, яких не існує, вона могла б допомогти Албанії, засудивши насильство — насильство, яке вона, схоже, схвалює, чим прикро нагадує представницю кремля, пані захарову [речницю Міністерства закордонних справ росії марію захарову]".