В Україні активізувалась боротьба з корупцією: чому головну роль відіграють СБУ, ДБР, БЕБ, Нацпол і прокуратура, а не НАБУ
Київ • УНН
Призначення Руслана Кравченка Генпрокурором стало каталізатором хвилі антикорупційних розслідувань. Силові структури демонструють високу активність, тоді як НАБУ і САП залишаються на другому плані.
Призначення Руслана Кравченка на посаду Генерального прокурора України 17 червня 2025 року стало каталізатором хвилі антикорупційних розслідувань по всій країні. У центрі цієї активізації силові структури: СБУ, ДБР, Національна поліція, Бюро економічної безпеки та прокуратура. Саме ці органи сьогодні демонструють найбільшу кількість затримань, обшуків та повідомлень про підозру, передає УНН.
Натомість профільні антикорупційні інституції — НАБУ і САП наразі демонструють вкрай низьку активність. Окрім підозри віцепрем’єру Олексію Чернишову, що серед іншого повʼязують з політичним підґрунтям, серед інших викриттів, зазначених на сайті НАБУ: завищення цін "Укрзалізниці" на фарбі та лінолеумі на 15 млн грн, зловживання з розпорядженням 3 га землі у Закарпатській області, а також хабар судді одного з місцевих судів у розмірі "10 тис. неназваних грошових одиниць за судове рішення і ще 5 тис. — за його негайне виконання".
Резонансні справи: митниця та Міноборони під ударом
Серед найбільш гучних антикорупційних кейсів останніх двох тижнів — сьогоднішня масштабна спецоперація на митницях у кількох регіонах України, у якій задіяні всі ключові відомства: ДБР, БЕБ, СБУ та Національна поліція, під процесуальним керівництвом Офісу Генпрокурора . Правоохоронці викрили схеми із продажу підроблених посвідчень міжнародних організацій, зокрема ОБСЄ (вартість одного — 7 тис. доларів США). Також задокументовано сприяння тютюновим контрабандистам та "пільгове" оформлення авто без сплати митних платежів.
До того було заявлено про оголошення підозри колишньому посадовцю Міністерства оборони за постачання непридатних ракетних установок, що, за даними слідства, завдало збитків державі на суму 90 млн грн.
У ще одному викритті правоохоронців йдеться про закупівлю великокаліберних гвинтівок, які були поставлені у неповній комплектації. Сума збитків — понад 33 млн грн.
Окрім оголошення підозр, є й фінансові результати: в одній зі справ, пов’язаних із корупцією в Міноборони, підозрювані вже повернули до державного бюджету 330 млн грн заподіяних збитків.
Також спільно з СБУ Офіс Генерального прокурора викрили групу китайських громадян, які намагались викрасти секретні документи щодо ракетних комплексів "Нептун" — саме цей тип озброєння знищив флагман Чорноморського флоту РФ ракетний крейсер "Москва".
До слова, на днях Офіс Генпрокурора повідомив про засудження до 15 років агента фсб, якого рф завербувала у 2024 році і який працював у Державному космічному агентстві України. Він мав надавати ворогу інформацію про дислокацію стратегічних обʼєктів. Посадовець був затриманий прямо на нараді в Міністерстві.
Інші резонансні кейси
Прокурори разом з СБУ повідомили про підозру директору одного з департаментів Київської міської державної адміністрації. За версією слідства, чиновник закупив дизельні генератори за завищеними цінами, чим спричинив збитки для бюджету столиці на понад 4,8 млн грн.
Ще одна справа стосується ухилення від сплати 344 млн грн податків колишніми посадовцями авіакомпанії МАУ. У межах провадження арештовано сім літаків.
Захист бізнесу: зміна підходів Офісу Генпрокурора
Паралельно з зачистками у держсекторі, Генеральна прокуратура заявляє про зміну підходів у ставленні до бізнесу. Ініційований Генеральним прокурором Кравченком аудит виявив, що станом на початок літа в Україні було відкрито понад 20 тисяч кримінальних проваджень проти підприємців. За його словами, вже закрито 3 756 таких справ. Йдеться переважно про багаторічні "висяки", які не мали судової перспективи.
Крім того, Кравченко ініціював реформу комунікації: тепер контакт бізнесу здійснюється напряму з Генеральним прокурором, його заступниками, а на місцях — з керівниками обласних прокуратур. Бутафорські "підрозділи з питань бізнесу" виведено зі штату.
Тож, активна фаза антикорупційної боротьби в Україні сьогодні відбувається під керівництвом силових органів та прокуратури. НАБУ і САП, хоч і залишаються формально ключовими інституціями для протидії топкорупції, фактично - відсунуті на другий план. Це свідчить про зміну акцентів у правоохоронній системі та посилення ролі Офісу Генерального прокурора як координаційного центру після кадрових змін.
До слова
Останні соціологічні опитування свідчать про високий суспільний запит на реальну боротьбу з корупцією. Респонденти ставлять проблему корупції в один ряд із загрозою війни — серед ключових викликів для країни. Водночас 40% опитаних вважають, що відповідальність за збереження високого рівня корупції несуть саме антикорупційні органи: НАБУ, САП та НАЗК.