$45.05€49.53
Ексклюзив
11:54 • 4252 перегляди
Ігнорування виклику на парламентську ТСК керівниками НАБУ і САП кине тінь на обидва антикорупційні органи – юрист
Ексклюзив
08:42 • 21217 перегляди
Україна на порозі важливих рішень, а світ чекають потрясіння: астропрогноз на 23-29 листопада
22 листопада, 05:31 • 33743 перегляди
російський дрон зруйнував квартири на всіх 5 поверхах житлового будинку під Києвом, під завалами ймовірно людиVideo
22 листопада, 04:15 • 35880 перегляди
У Фінляндії побоюються, що війна України вже перекидається на інші держави після атаки на російське судно
22 листопада, 03:15 • 26067 перегляди
Території росії та тимчасово окуповані області України опинилися під ударом: де пролунали вибухи
22 листопада, 02:15 • 23386 перегляди
"путін – холоднокровний убивця": міністр оборони Британії зробив жорстку заяву під час візиту до Києва
22 листопада, 01:16 • 20527 перегляди
кремль використовує американську мирну ініціативу, щоб знову вимагати від НАТО відступити на захід
22 листопада, 00:38 • 19750 перегляди
У США пригрозили залишити SpaceX без державного фінансування через збої Starshield в Україні
21 листопада, 23:38 • 20389 перегляди
Українці залишаться без додаткових вихідних на Різдво та Новий рік, але є виняток
21 листопада, 22:37 • 19017 перегляди
Україна перехоплює до 99% російських ударних дронів, але ворог готує нову загрозу

Інформаційне агентство «Українські Національні Новини».

Cуб'єкт у сфері онлайн-медіа; ідентифікатор медіа - R40-05926

Ресурс призначений для осіб, які досягли 21-річного віку

Всі права захищені. © 2007 — 2026

Погода
+5°
4.6м/с
65%
746мм
Реклама

Ігнорування виклику на парламентську ТСК керівниками НАБУ і САП кине тінь на обидва антикорупційні органи – юрист

Київ • УНН

 • 4248 перегляди

Адвокат Станіслав Броневицький заявив, що викликані ТСК посадовці зобов’язані надати пояснення. Ігнорування засідання може посилити недовіру до НАБУ та САП.

Ігнорування виклику на парламентську ТСК керівниками НАБУ і САП кине тінь на обидва антикорупційні органи – юрист
Колаж створено за допомогою ШІ

Якщо директор Національного антикорупційного бюро України Семен Кривонос та керівник Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Олександр Клименко проігнорують виклик Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради без поважних причин, це може завдати репутаційної шкоди не лише їм особисто, а й антикорупційним органам, які вони очолюють. Відмова відповідати на запитання парламентарів лише посилить суспільну недовіру та породить нові підозри. Обовʼязок свідчити на ТСК також розповсюджується на детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, ексголову СБУ Василя Малюка та ексгенпрокурора Руслана Кравченка. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявив колишній прокурор САП, адвокат Станіслав Броневицький.

Деталі

ТСК з питань розслідування можливих порушень законодавства у сфері оборони, антикорупційного законодавства та дотримання прав і свобод людини під час воєнного стану викликала керівників НАБУ та САП Семена Кривоноса і Олександра Клименка на засідання 23 листопада. Нардепи хочуть заслухати пояснення очільників антикорупційних органів після інформації, оприлюдненої генерал-майором СБУ Сергієм Дукою. 

Він під час засідання ТСК у середу повідомив про кримінальні справи, які розслідував його департамент, де фігурували як керівники НАБУ і САП, так і деякі детективи НАБУ. Окрім того, він підтвердив інформацію про те, що в одній із справ фігурує дружина керівника антикорупційної прокуратури. Також Дука повідомив, що працівники НАБУ і САП за рік так і не пройшли поліграф, як це передбачено законодавством.

Під час засідання у середу також піднімалось питання негативного впливу публікації фільмів про розслідування справ НАБУ на міжнародні переговори України.

Кривонос і Клименко поки офіційно не повідомили чи прийдуть на засідання ТСК. Однак у ЗМІ зʼявилась інформація про те, що керівники НАБУ і САП поїхали у відрядження у Італію, потім у Бельгію, а далі в Японію. Журналісти також зʼясували, що у програмі форуму в Римі, куди відправилися очільники НАБУ і САП, виступ Клименка не запланований.

Голова ТСК, нардеп Олексій Гончаренко запропонував керівникам антикорупційних органів долучитися до засідання онлайн.

Крім того, на засідання ТСК у понеділок викликали ексглаву СБУ Василя Малюка, ексгенпрокурора Руслана Кравченка, а також детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, якого підозрюють у звʼязках з росією. Вони поки публічно не підтвердили свою участь у засіданні.

Участь в ТСК – не бажання, а обовʼязок

За словами Станіслава Броневицького, діяльність парламентських ТСК регулюється окремим законом, який наділяє їх повноваженнями викликати посадовців та інших осіб для надання пояснень і свідчень. Відповідно, належним чином викликані особи зобов'язані з'явитися на засідання або повідомити про об'єктивні причини своєї відсутності.

"Це не питання бажання чи зручності, а виконання передбачених законом обов’язків", – наголосив Броневицький.

Він пояснив, що у випадку хвороби, відрядження чи інших об'єктивних обставин особа, яку викликали на засідання ТСК, має повідомити комісію про неможливість особистої присутності.

"Звичайно, можуть існувати об’єктивні обставини, які унеможливлюють фізичну присутність людини: хвороба, операція, інші непередбачувані ситуації. У такому випадку особа повинна повідомити про це ТСК, пояснити причини неявки та, за можливості, підтвердити їх відповідними документами. Але просто проігнорувати виклик, не пояснюючи причин і не намагаючись забезпечити свою участь іншим способом, – це зовсім інша ситуація. Закон передбачає механізми забезпечення явки, зокрема примусове доставлення особи – привід, який здійснюється Національною поліцією на підставі відповідного рішення комісії", – пояснив юрист.

Броневицький нагадав, що існує практика дистанційної участі в засіданнях парламентських ТСК. Тому неможливість фізично прибути не обов'язково означає неможливість надати пояснення. На думку юриста очільники НАБУ і САП, які нібито поїхали у відрядження, повинні долучитися до засідання ТСК онлайн.

"Якщо людина перебуває за кордоном, має певні обставини, які не дозволяють їй прибути особисто, або є інші об’єктивні перешкоди, засідання може бути організоване в онлайн-форматі. Ми вже бачили подібну практику під час роботи ТСК, коли до засідань дистанційно долучали різних людей, зокрема представників правоохоронних органів та інших осіб, які давали пояснення. Тобто за наявності бажання брати участь у роботі комісії технічні можливості для цього є. Власне, у випадку з Артемом Кривоносом та Олександром Клименком також озвучувалася можливість дистанційного формату, якщо фізична присутність для них є проблематичною. Тому аргумент про неможливість приїхати сам по собі не може бути підставою для повного ігнорування парламентської комісії", - підкреслив юрист.

Він додав, що обовʼязок прибути на засідання і дати свідчення розповсюджується й на інших осіб, яких викликали – детектива НАБУ Руслана Магамедрасулова, ексголову СБУ Василя Малюка та ексгенпрокурора Руслана Кравченка.

"Комісія викликає людей не просто для формальності, а для з’ясування обставин, отримання інформації та перевірки фактів. Якщо ці особи володіють інформацією, яка має значення для розслідування, їхня участь є важливою для повноцінної роботи комісії. І тут не повинно бути жодних привілеїв залежно від посади, колишнього статусу, місця роботи чи того, наскільки комфортними можуть бути запитання, які їм поставлять", – наголосив Броневицький.

Неявка на ТСК породить нові підозри і кине тінь на НАБУ і САП

Участь керівників НАБУ і САП  Кривоноса та Клименка у засіданні парламентської ТСК також важлива з погляду репутації та довіри до антикорупційних інституцій, які вони очолюють, переконаний Броневицький.

"На мою думку, особливо принциповою є ситуація з керівниками НАБУ та САП – Семеном Кривоносом і Олександром Клименком. Ми говоримо про людей, які очолюють органи, покликані боротися з корупцією, забезпечувати законність та демонструвати суспільству принципи прозорості й підзвітності. Водночас до них виникло чимало запитань, які стосуються їхньої доброчесності, обставин діяльності та можливих зв’язків, і ці питання мають бути предметом належного з’ясування. Коли керівники антикорупційних інституцій відмовляються від участі в парламентському контролі, це створює вкрай негативний прецедент. Вони не можуть вимагати відкритості від інших, але водночас демонструвати небажання самостійно відповідати на запитання", – зазначив адвокат.

За його словами, якщо Кривонос і Клименко вважають претензії та запитання на свою адресу безпідставними, участь у засіданні ТСК дала б їм можливість публічно викласти власну позицію та надати відповідні пояснення.

"Якщо ж вони не бажають цього робити, то суспільство закономірно сприйматиме таку поведінку як небажання комунікувати та прояснювати ситуацію. Це не означає автоматично, що людина винна у будь-якому правопорушенні або щось приховує, але очевидно, що відмова від пояснень лише породжує нові підозри, посилює недовіру та створює додаткові підстави для критики", – підкреслив Броневицький.

Адвокат наголосив, що ситуація, коли керівник такого органу як НАБУ чи САП перебуває в центрі скандалів, інформаційних атак та постійних питань щодо його діяльності, це негативно впливає на всю інституцію.

"Керівник ототожнюється з органом, який він очолює. І коли виникають претензії до нього особисто, інформаційно та репутаційно страждає не лише він, а й уся структура. Це особливо небезпечно для НАБУ та САП, оскільки їхня суспільна довіра є одним із ключових ресурсів у боротьбі з корупцією", – пояснив він.

Броневицький також застеріг, що небажання керівництва антикорупційних органів відповідати на запитання парламентарів може бути використане для дискредитації всієї антикорупційної системи.

На переконання Броневицького, керівники НАБУ та САП мають використати засідання комісії як можливість відповісти на накопичені запитання, а не створювати нові приводи для сумнівів у відкритості очолюваних ними органів.

"Якщо ж вони продовжуватимуть уникати участі, не надаватимуть пояснень і фактично ігноруватимуть роботу комісії, то кількість запитань до них лише зростатиме. І це вже буде проблема не лише їхньої особистої репутації, а й довіри до НАБУ та САП. Для керівників антикорупційних органів прозорість, готовність до пояснень і повага до механізмів парламентського контролю мають бути не декларацією, а реальним принципом роботи", – підсумував адвокат.