Сподіваємося пройти зиму без критичних ситуацій - у Мінінфраструктури розповіли, як підготували Київщину

Зима 2026-2027 в Київській області точно не буде складнішою за попередню, адже роботи по захисту критичної інфраструктури у розпалі, однак залишається проблема з їх фінансуванням. Про це повідомив заступник міністра з відновлення, інфраструктури та транспорту Руслан Олійник в інтерв'ю "Телеграфу", пише УНН.

Чи встигнуть до настання морозів захистити всі об'єкти енергетики Київщини? Варто очікувати в регіоні довготривалих відключень світла? Які плани має влада на випадок руйнації ворогом мостів в столиці? Відповіді на ці та інші питання читайте в матеріалі.

"Найбільший виклик – безпека"

— Пане Руслане, ви очолили робочу групу з підготовки захисту об’єктів енергетики Київської області. Усе настільки погано з цим напрямом на Київщині, що довелося втрутитися міністерству?

Ситуація складна, але контрольована й потребує постійної уваги, адже Київщина — стратегічно важливий регіон. Міністерство спільно з Київською ОВА посилює координацію та працює над вирішенням актуальних питань захисту енергетичної інфраструктури.

Коли ми з Миколою Калашником працювали в ОВА, одним із напрямів, яким я опікувався, був захист області — від планування заходів до організації та контролю їх реалізації. Це комплексна робота, яка охоплює різні напрямки, у тому числі й об’єкти енергетики та життєзабезпечення.

Зокрема, державним фінансуванням передбачено будівництво другого рівня захисту підстанцій 110 кВ. Також обов’язково необхідно забезпечити перший рівень захисту підстанцій 35 кВ (підстанція 110 кВ – вузол передачі електроенергії на регіональному рівні, а 35 кВ – проміжна ланка, яка забезпечує розподіл електроенергії ближче до кінцевих споживачів, – ред.), когенераційних установок, каналізаційних і водопровідних насосних станцій, водоочисних споруд, котелень та об’єктів газотранспортної й газорозподільної систем.

— Коли читаєш коментарі під новинами про захист енергетичної інфраструктури, багато людей запитують: невже цю роботу почали лише зараз? Що чиновники робили навесні та влітку?

Ми працювали над цим напрямом і раніше. У період, коли Київську ОВА очолював Микола Калашник (з 24 березня 2025 року по 16 липня 2026 року – ред.), а я працював першим заступником голови, ми займалися плануванням і реалізацією заходів із захисту критичної інфраструктури. Зараз з огляду на масштаб завдань і стислі строки особливого значення набувають координація між усіма залученими сторонами, оперативне розв’язання проблемних питань і контроль за дотриманням графіків.

Після налагодження ефективнішої взаємодії з обласною військовою адміністрацією темпи будівництва зросли втричі. Для нас принципово важливо не лише планувати роботи, а й забезпечувати їх виконання у визначені терміни.

— Яка поточна ситуація з будівництвом захисту першого та другого рівнів для енергетичної інфраструктури? Можемо назвати відсотки готовності?

Роботи із захисту об’єктів першого та другого рівнів тривають, а їх виконання перебуває на постійному контролі. Водночас деталізовану інформацію про ступінь готовності окремих об’єктів не можу оприлюднювати з міркувань безпеки.

Наше завдання — забезпечити виконання запланованих заходів у визначені терміни, оперативно реагувати на проблемні питання та координувати роботу всіх залучених сторін.

— З якими проблемами стикаються підрядники під час виконання поставлених завдань?

Найбільший виклик — безпекова ситуація. Ідеться про об’єкти критичної інфраструктури, які залишаються одними з пріоритетних цілей російських атак. Тому підрядники змушені організовувати будівельні роботи в умовах постійної загрози обстрілів, а повітряні тривоги безпосередньо впливають на темпи виконання завдань.

На будівельних майданчиках діють алгоритми реагування на повітряні загрози. Підрядники постійно відстежують безпекову ситуацію, інформацію про рух ворожих цілей та ризики для конкретного об’єкта. Залежно від рівня небезпеки ухвалюються рішення щодо зупинки робіт та евакуації персоналу в укриття.

Зокрема, за найвищого рівня загрози роботи припиняються, а працівники переходять у безпечні місця. За нижчого рівня ризику відповідальні особи продовжують моніторити ситуацію та діють відповідно до встановлених протоколів безпеки. Головний пріоритет — життя і здоров’я людей, які працюють на цих об’єктах.

Водночас будівництво захисних споруд — це складний технологічний процес із залученням великої кількості людей, важкої техніки та спеціального обладнання. Кожна вимушена зупинка означає не лише втрачений робочий час. Після завершення загрози необхідно повернути персонал, відновити роботу техніки та продовжити технологічні процеси. Якщо протягом дня повітряні тривоги повторюються кілька разів, це суттєво впливає на фактичний час роботи та загальні темпи будівництва.

Особливо складно працювати на об’єктах, які вже зазнавали ворожих ударів, адже зберігається ризик повторних атак. Попри це, підрядники продовжують виконувати завдання, коригують графіки, оперативно реагують на зміни безпекової ситуації та використовують доступні можливості для проведення робіт.

— До настання зими встигнемо захистити ключові об’єкти?

Якщо говорити про підстанції 110 кВ, то передбачений другий рівень захисту. Один із його ключових елементів — бетонне укриття, так званий шелтер, яке має зменшити ризик пошкодження обладнання внаслідок атак ворожих повітряних цілей.

За умови стабільного фінансування, належного постачання матеріалів і відсутності критичних перешкод підрядники зможуть облаштувати захист ключових об’єктів у заплановані терміни, зокрема до настання зими.

Наступним кроком стане будівництво переддетонаційного екрана, завдання якого — перехопити ворожу повітряну ціль до її влучання в шелтер. Це дасть змогу мінімізувати наслідки атаки.

Що по грошах

— Яка ситуація з фінансуванням робіт? Фігурує цифра 1,6 мільярда гривень, з яких 1,1 мільярда виділила держава, а 500 мільйонів — обласний бюджет. Це коректні цифри?

Ідеться про два напрями фінансування. Із державного бюджета було виділено близько 1,1 млрд грн на будівництво другого рівня захисту підстанцій 110 кВ. Із цієї суми підрядникам уже перераховано близько 700 млн грн авансових платежів.

Кошти обласного бюджету мають бути спрямовані на реалізацію першого рівня захисту об’єктів енергетики та життєзабезпечення області. Це базовий фізичний захист з використанням біг-бегів з наповнювачем. Вони допомагають захистити обладнання від уламків та непрямих уражень під час атак.

Важливо розуміти, що ці кошти призначені для різних напрямів захисту.

— Усе ж таки це адекватні суми? Вистачить для будівництва запланованого захисту?

Під час початкової розробки проєктів захисту підстанцій 110 кВ безпекова ситуація в регіоні була іншою. Надалі, після врахування оновлених рекомендацій Генерального штабу та коригування проєктних рішень, вартість реалізації другого рівня захисту зросла, зокрема через збільшення обсягів металоконструкцій для захисних споруд.

Тому оцінювати достатність фінансування потрібно з урахуванням оновленої вартості проєктів і конкретних завдань, які необхідно виконати.

— Наскільки збільшилася вартість?

На початку року попередня очікувана вартість реалізації проєктів захисту всіх пріоритетних підстанцій 110 кВ становила близько 1,7–1,8 млрд грн. Після врахування рекомендацій Генерального штабу та коригування проєктів загальна вартість зросла до 2,3 млрд грн.

Тобто початкова оцінка збільшилася приблизно на 500–600 млн грн.

Наразі на цей напрям виділено 1,1 млрд грн державного фінансування. Із цієї суми близько 700 млн грн уже перераховано підрядникам як авансові платежі. Це майже 64% від доведеного державного фінансування. Водночас авансові платежі становлять близько 31% від загальної оновленої вартості проєктів захисту всіх пріоритетних підстанцій, яка оцінюється у 2,3 млрд грн.

Будівельні майданчики забезпечені металом для облаштування шелтерів і переддетонаційних екранів. За попередніми розрахунками, вартість матеріалів і робіт, які вже реалізовані, становить близько 1,2 млрд грн.

Підрядники продовжують виконувати роботи, і питання належного фінансового забезпечення залишається важливим для дотримання графіків.

Для прискорення робіт і своєчасного виконання завдань начальник Київської ОВА Тимур Ткаченко опрацьовує питання збільшення авансування підрядників.

— Ви кажете, що кошторис захисту підстанцій зріс до 2,3 мільярда гривень. Де брати кошти, яких не вистачає?

Це питання, яке потребує вирішення на державному рівні. Міністерство опрацьовуватиме можливості додаткового фінансування та клопотатиме перед Урядом про виділення необхідних коштів. Це стосується не лише Київщини, а й інших регіонів України.

Після врахування рекомендацій Генерального штабу та коригування проєктів середня вартість захисту однієї підстанції 110 кВ на Київщині становить орієнтовно 90 млн грн. В окремих регіонах держави ця сума сягає 120 млн грн.

Наша мета — забезпечити необхідний рівень захисту та знайти рішення, які дадуть змогу виконати заплановані роботи.

"Врахували досвід попередньої зими"

— Чи існує програма захисту від дронів саме ліній електропередачі? Ми знаємо, що ворог почав використовувати дрони зі спеціальним кумулятивно-ріжучим навантаженням для руйнування ЛЕП.

Протидія ворожим повітряним цілям у цьому випадку — це тільки завдання Сил оборони. Наше завдання — взаємодіяти з ними та забезпечувати необхідну підтримку в межах своїх повноважень.

У певних питаннях я тісно взаємодію із силами оборони. Зокрема, разом із Миколою Калашником ми працювали над реалізацією проєкту "Чисте небо" на Київщині, який продемонстрував високу ефективність у знищенні ворожих повітряних цілей.

— Тобто у випадку з ЛЕП ідеться лише про військовий захист, а не про якісь укриття?

Звичайно. Це суто військове завдання. Наша роль — сприяти їм та забезпечувати необхідну підтримку.

— Ви прогнозуєте, що до зими вдасться забезпечити реалізацію захисту критичних об’єктів та об’єктів життєзабезпечення. Наскільки це підвищить стійкість енергосистеми Київщини та зменшить ризик тривалих відключень електроенергії? Адже навіть такий захист не гарантує, що об’єкти витримають ракетні удари.

Багато залежить від масштабу ворожих атак та кількості наявних засобів ураження. Жоден інженерний захист не може гарантувати абсолютної безпеки, тому важливо готуватися комплексно.

План стійкості передбачає не лише захист критичних об’єктів, а й інші заходи — зокрема розвиток розподіленої генерації та забезпечення резервного живлення. Це має допомогти зменшити наслідки можливих пошкоджень і підвищити стійкість регіону до тривалих відключень електроенергії.

— То довготривалих відключень не буде?

Комплексний План стійкості розроблявся саме для того, щоб мінімізувати ризики та не допустити найгірших сценаріїв для Київщини. Під час його підготовки врахували досвід минулого опалювального сезону та спільно з ДТЕК й іншими профільними службами визначили необхідні заходи.

Водночас відповідально прогнозувати повну відсутність тривалих відключень неможливо, адже багато залежить від характеру та масштабів ворожих атак. Наше завдання — зробити все необхідне, щоб регіон був максимально підготовлений до можливих викликів.

— Тобто, якщо підсумувати, жителям Київщини цієї зими буде легше, ніж минулої?

Розраховую, що завдяки виконанню запланованих заходів регіон зможе пройти зимовий період стабільніше. Ми врахували досвід попередньої зими, визначили основні ризики та передбачили заходи, які мають допомогти зменшити наслідки можливих атак і перебоїв у роботі інфраструктури.

— Чи відповідає дійсності інформація, яку я почув під час закритого спілкування з журналістами представників КМДА, що на Київщині ворог знищив усі нафтобази? І якщо це так, чи сформовано резерв пального для регіону?

Інформація про знищення всіх нафтобаз не відповідає дійсності.

У паливній сфері активно використовують поняття "рухомий резерв". З міркувань безпеки я не можу розкривати деталі, але скажу так: і бізнес зацікавлений у безперебійній роботі, і держава вжила відповідних заходів для формування необхідних резервів. Підстав для занепокоєння щодо забезпечення Київщини пальним наразі немає.

— А газ? Ми знаємо, що значна частина області опалюється газом, а отже, ця інфраструктура є очевидною ціллю для ворога.

У період, коли ми з Миколою Калашником опікувалися питаннями життєзабезпечення Київщини, спільно з газовими службами та операторами провели велику планувальну й проєктну роботу, після чого забезпечили її реалізацію. Тоді було вжито комплексних заходів для захисту газових магістралей та ключової інфраструктури. З міркувань безпеки подробиць наводити не можу, але цьому питанню ми приділили максимальну увагу. І сьогодні ця робота продовжується далі.

Про захист столичних мостів

— Пропоную тепер поговорити про сам Київ. Столицю зараз багато критикують у контексті підготовки до зими. На вашу думку, ця критика виправдана?

Скажімо так: зараз ми працюємо спільно, і я сподіваюся, що Києву вдасться пройти цей складний період без критичних наслідків.

Міністерство координує відповідні процеси в межах своїх повноважень. Водночас я постійно на зв’язку з представниками столичної влади, і багато організаційних питань ми вирішуємо оперативно й спільно.

Один із нещодавніх прикладів такої співпраці — захист мостів. Військовими на мостах встановлено автоматизовані турелі. Для їхньої роботи потрібні стабільні електроживлення та інтернет. Оскільки мости перебувають на балансі міста, без взаємодії з міською владою реалізувати це завдання було б неможливо.

— До речі, про захист столичних мостів. Було багато критики щодо встановлення антидронових сіток на Південному та Північному мостах. Мовляв, який у них сенс, якщо важкий реактивний дрон вони не зупинять? До того ж це додаткове навантаження на металеві конструкції мосту.

На мою думку, такі рішення мають ґрунтуватися на чіткому розумінні їхнього призначення та ефективності в умовах міста. Можливо, йшлося про експериментальний проєкт, покликаний оцінити відповідні технічні рішення. Водночас я не хотів би коментувати це питання далі.

— Після атак на столичні мости в міністерстві говорили про плани будівництва альтернативних переправ — понтонів, насипних дамб. Ця робота вже ведеться?

Є чітке завдання вищого керівництва держави, і воно виконується. Залучено всі необхідні сили та засоби.

— Розумію, що кількість таких переправ — чутлива інформація, але чи могли б ви назвати хоча б приблизні терміни завершення робіт? Який горизонт: три місяці, до кінця року, пів року?

Наше завдання — у найкоротші можливі терміни забезпечити альтернативні маршрути, зокрема під’їзні шляхи та переправи. Водночас строки залежать і від безпекової ситуації, яка безпосередньо впливає на темпи виконання робіт.

Необхідно враховувати, що ці роботи виконують люди в умовах воєнних ризиків. Тому безпека працівників залишається безумовним пріоритетом.

— Але на 100% це не перекриє наявний трафік мостами?

Не варто очікувати, що альтернативні маршрути повністю замінять наявну пропускну спроможність столичних мостів. Їхнє завдання — створити додаткові можливості для пересування та підвищити стійкість транспортної системи в разі пошкодження основних маршрутів.

Передбачено будівництво додаткових мостів із перспективою подальшого розширення та збільшення пропускної спроможності. Опрацьовані рішення передбачають поетапний розвиток альтернативної інфраструктури.

Про наступ на Київ

— Як щодо каналізації та водопостачання? Ми вже бачили проблеми з каналізацією після атак ворога. Київ критикують за відсутність резервного живлення водоканалів. Чи існують ризики, що взимку столиця та Київщина залишаться без води й водовідведення?

Я б не робив таких категоричних прогнозів. Щодо окремих питань міста Києва від Міністерства роботу координує профільний заступник міністра Кирило Фесик.

Загалом уже багато зроблено, і робота триває, щоб Київ і Київщина стабільно пройшли зимовий період.

— Цього року ми вже були свідками знеструмлення столичного метро. Деякі експерти прогнозують зупинку метро на дні й навіть тижні. Це реальні ризики?

Я ще не бачив завдань, з якими не впоралися б наші енергетики. Вони мають досвід роботи в складних умовах, зокрема під час масштабних атак на енергетичну інфраструктуру. Минулий опалювальний сезон показав, наскільки важливими є їхня професійність, координація та готовність оперативно реагувати на виклики.

Водночас оцінка ризиків для роботи метро залежить від багатьох чинників, зокрема характеру можливих пошкоджень і можливостей резервного живлення.

— Ви були військовим комендантом Київської області та першим заступником керівника оперативного штабу Ради оборони Київської області. Час від часу лунають застереження, що ворог може повторити наступ на Київщину, який провалився у 2022 році. Область підготовлена?

Не хотілося б такого розвитку подій, адже це було б черговим серйозним випробуванням для жителів Києва та області. Водночас питання оборони регіону залишається одним із ключових пріоритетів.

Столиця й область мають достатньо сил та засобів для оборони та стримування ворога. Я добре знайомий із генералом, який командує армійським корпусом, відповідальним за оборону Київщини. Упевнений, що військове командування робить усе необхідне для виконання поставлених завдань і недопущення просування ворога.