Сьогодні прощаються з Вікторією Рощиною: деталі справи загиблої в російському полоні журналістки
Київ • УНН
8 серпня у Києві відбудеться прощання з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка загинула в російському полоні. На тілі загиблої виявлено численні ознаки катування, а Офіс Генпрокурора оголосив підозру начальнику СІЗО №2 у таганрозі.
8 серпня у Києві відбудеться прощання з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка загинула під час перебування в російському полоні. Церемонія почнеться о 12:00 у Михайлівському соборі та завершиться о 14:00 на Байковому кладовищі. У цій публікації УНН зібрав всі деталі справи, результати судово-медичної експертизи та стан розслідування.
Прощання з Вікторією Рощиною
8 серпня 2025 року в Києві відбудеться церемонія прощання з українською журналісткою Вікторією Рощиною, яка загинула в російському полоні. Похоронні заходи розпочнуться о 12:00 у Михайлівському соборі, далі о 13:00 церемонія прощання на Майдані Незалежності, а завершаться о 14:00 на Байковому кладовищі. Організаторами прощання стали колеги Вікторії з кількох редакцій, з якими вона співпрацювала.
Рощина померла у російському полоні через тортури
Вікторія Рощина зникла безвісти 3 серпня 2023 року під час поїздки на тимчасово окуповані території. Лише у травні 2024 року росія офіційно підтвердила її перебування під арештом. У лютому 2025 року тіло журналістки було передано Україні як "невпізнане тіло чоловічої статі".
У лютому 2025 року була призначена судово-медична експертиза для встановлення причини смерті, наявних тілесних ушкоджень та характеру їх спричинення.
За її результатами на тілі загиблої були виявлені численні ознаки катування та жорстокого поводження, зокрема садна і крововиливи на різних частинах тіла, зламане ребро та можливі сліди від застосування електроструму. Проте через стан тіла первинно не вдалося встановити причини смерті. Тому були відібрані необхідні зразки і наразі вирішується питання щодо проведення додаткової судово-медичної експертизи за участі французьких експертів для встановлення причин смерті та характеру виявлених тілесних ушкоджень
Розслідувачі повідомляють, що тіло журналістки після обміну було легшим та меншим за решту. В Forbidden Stories зазначають, що тіло повернули з кількома видаленими частини мозку, гортані та очних яблук. Розслідувачі пояснюють, що такі пошкодження могли бути завдані для того, щоб приховати той факт, що смерть настала внаслідок удушення або задушення.
У зв’язку з цим Офіс Генерального прокурора України оголосив про підозру колишньому начальнику СІЗО №2 у таганрозі рф за жорстоке поводження з цивільними. За інкримінованою статтею передбачено покарання до 12 років ув’язнення.
Зазначається, що в СІЗО № 2 вона зазнала системних катувань, побоїв, принижень, погроз, жорстких обмежень у доступі до медичної допомоги, питної води та їжі. Окрім цього, до неї застосовувалися фізичні покарання та психологічний тиск із вимогою співпраці з адміністрацією установи.
Як зазначили прокурори, підозрюваний усвідомлював, що журналістка є цивільною особою, участь у збройному конфлікті не брала та має відповідний статус, гарантований їй міжнародним гуманітарним правом, однак свідомо порушив норми Женевської конвенції та інших міжнародних договорів. Наразі встановлюються всі особи, причетні до злочинів стосовно української журналістки.
Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук поставив на голосування пропозицію про попередню підтримку депутатського запиту до Президента України групи народних депутатів щодо присвоєння звання Герой України журналістці Вікторії Рощиній (посмертно). Пропозицію підтримали 247 народних депутатів.
Володимир Зеленський нагородив Рощину, яка загинула через тортури в російському полоні орденом Свободи.
Скільки журналістів побували у російському полоні
За даними відділу моніторингу свободи слова Інституту масової інформації, з початку 2014 року щонайменше 112 журналістів, як українських, так і іноземних.
Частина з них уже була звільнена, а інші досі залишаються в неволі. Родичі полонених часто бояться відкрито розповідати про умови утримання, оскільки їм нібито заборонено це робити, щоб не погіршувати умови тих, хто ще перебуває у неволі. Проте публічне висвітлення фактів про тортури, голодування та відсутність медичної допомоги може стимулювати міжнародні організації та західні країни посилити тиск на росію з метою пришвидшення звільнення українських заручників.
За даними ІМІ, з початку повномасштабного вторгнення росії в Україну було зафіксовано 664 злочини проти журналістів та медіа. Внаслідок агресії загинуло майже медійників, з яких 12 – під час виконання професійних обов’язків.