Парламент Грузії подолав вето президента на закон про іноагентів
Київ • УНН
Парламент Грузії подолав вето президента і прийняв суперечливий закон про "іноземних агентів", який, за словами критиків, є інспірованим росією і може стати на заваді європейським прагненням країни.
Парламент Грузії подолав вето президента на закон про "іноагентів, який критики називають російським. 84 голосами депутати проголосували за ухвалення законопроекту у його первісному вигляді. Четверо висловилися проти, передає УНН із посиланням на "Новини Грузія".
Деталі
Практично вся опозиція на знак протесту залишила засідання і не брала участі у голосуванні. Опоненти влади приєдналися до мітингу на проспекті Руставелі.
Парламент Грузії ухвалив закон про іноземних агентів у третьому читанні 14 травня. Незабаром президент наклала на нього вето.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі назвала закон "за своєю суттю і духом російським", що суперечить конституції і "всім європейським стандартам", а також перешкодою на європейському шляху Грузії. У своїх мотиваційних зауваженнях вони пропонували, щоб закон діяв лише один день, а потім був скасований.
Спікер парламенту Шалва Папуашвілі назвав цю пропозицію "глумом". Прем'єр Іраклій Кобахідзе заявив, що Зурабішвілі "закрила весь простір для здорової дискусії" з їхньої ініціативи.
У "Грузинській мрії" розраховували, що у рамках процедури вето у своїх зауваженнях президент відобразить побажання міжнародних партнерів. Зурабішвілі вказала, що закон порушує одразу чотири статті конституції і змінити його просто неможливо.
Після подолання вето закон знову направлять на підпис президенту. Якщо Зурабішвілі знову його не підпише, його підпише та опублікує речник парламенту Шалва Папуашвілі. Після публікації закон набуде чинності.
Додамо
Раніше сьогодні спікери парламентів семи країн Євросоюзу (Естонії, Латвії, Литви, Польщі, Нідерландів, Франції та Чехії) закликали Папуашвілі скасувати закон про іноагентів. Він відповів їм великим листом, в якому говорилося про загрози "прихованого іноземного втручання".
Метою ухвалення закону "Грузинська мрія" називає підвищення прозорості ЗМІ та НУО, які фінансуються з-за кордону, а також захист державного суверенітету. Критику з боку Заходу офіційний Тбілісі пояснює впливом "глобальної партії війни", яка прагне відкрити в Грузії другий фронт російсько-української війни.
Опоненти закону вказують, що з таких самих законодавчих змін у росії почалося переслідування критичних ЗМІ, активістів та опозиції. Тому всі акції протесту у Тбілісі відбуваються під гаслом "Немає російському закону!".
У Венеціанській комісії вважають, що у нинішньому вигляді закон є антидемократичним та може бути використаний для придушення критиків влади. Його порівнюють із законами, прийнятими росією, Угорщиною та Киргизстаном. У відповідь на цю оцінку "Грузинська мрія" звинуватила юристів Ради Європи у тому, що вони дають "упереджені політичні оцінки замість професійної дискусії". Аналогічно партія влади проігнорувала різку критику США, ЄС, ООН та ОБСЄ, а також масштабні протести проти закону в Грузії.
Ситуація із законом про іноагентів за півтора місяці призвела до кризи відносин Грузії із західними партнерами. США оголосили про перегляд відносин з Грузією та запровадження санкцій щодо чиновників, відповідальних за підрив демократії. Під питанням опинилася подальша інтеграція Грузії до ЄС.
росія, навпаки, підтримала офіційний Тбілісі, звинувативши Захід у втручанні у внутрішні справи країни.
