НАБУ взялося за чергового міністра агрополітики: кому це може бути вигідно

Національне антикорупційне бюро України розпочало перевірку щодо міністра аграрної політики Віталія Коваля через інформацію у ЗМІ про те, що він живе у квартирі вартістю 17,7 мільйона гривень, оформленій на його тещу-пенсіонерку. Про це повідомляє "Слідство.інфо", пише УНН.

Деталі

Журналісти, 23 вересня опублікували розслідування, у якому стверджувалося, що міністр агрополітики Віталій Коваль мешкає у квартирі на 170 квадратних метрів в елітному ЖК. За їх даними, квартира належить його тещі – 69-річній пенсіонерці, яка, ймовірно, не мала офіційного прибутку на її придбання. Орієнтовна вартість житла становить 17,7 мільйона гривень.

У НАБУ повідомили, що "вживають заходів щодо виявлення необґрунтованих активів та збору доказів їх необґрунтованості".

Однак, незрозуміло, чому цим питанням займається НАБУ, а не Національне агентство з питань запобігання корупції (НАЗК).

Віталія Коваля призначили на посаду міністра аграрної політики та продовольства 5 вересня 2024 року. Раніше він чотири роки очолював Рівненську обласну адміністрацію, а потім майже рік Фонд держмайна. Проте, НАБУ зацікавилося ним лише після призначення на посаду міністра агрополітики.

До призначення Коваля виконував обов’язки міністра агрополітики Тарас Висоцький, а перед цим посаду міністра обіймав Микола Сольський.

Примітно, що вони обидва також є фігурантами кримінальних проваджень, які розслідує НАБУ. 

Висоцького підозрюють у причетності до зловживань на двох закупівлях макаронів на початку повномасштабного вторгнення. А Сольського - в організації заволодіння земель Національної аграрної академії у Сумській області для передачі їх військовим АТО, проте ще у 2017 році, тобто задовго до того, як він отримав посаду міністра.

Обидві ці справи виглядають досить сумнівно, якщо аналізувати доказову базу. Так, НАБУ у серпні взагалі призупинило розслідування кримінального провадження проти Висоцького. 

Справу проти Сольського детективи продовжують розслідувати, хоч і триває це вже понад 5 років - з 2019 року. 

За версією НАБУ, землі, які Сольський як адвокат допоміг отримати учасникам АТО, начебто знаходилися у користуванні держпідприємств НААН ( "Іскра" та "Надія"), а тому не могли бути передані АТОвцям. У своїх аргументах, хоч детективи та прокурори посилаються на копію Державного акту виданого артілі сталіна, де перекреслено "артіль сталіна" і кульковою ручкою дописано "Іскра", проте самі ж скептично ставляться до таких доказів. 

Оригінал цього документу взагалі не бачили у жодному державному органі - ні в НААН, ні в Інституті сільського господарства Північного Сходу, ні в Держгеокадастрі, ні в Роменській державній райадміністрації Сумської області (де знаходяться спірні землі).

Ба більше, Верховний суд та судові експертизи вже спростували версію антикорупціонерів про те, що ці землі дійсно мале відношення до НААН.

У той же час, експертизу, яку замовило НАБУ у цій справі, детективи намагалися приховати та анулювати. Є вірогідність того, що вона могла свідчити про невинуватість Сольського.

Чому детективи НАБУ вирішили оголосити про підозру на той час ще чинному міністру агрополітики Миколі Сольському лише у травні цього року, фактично через 5 років після початку слідства, достеменно не відомо, однак експерти вбачають у цій справі ознаки політичного переслідування.

Останнім часом нерідко лунають заяви про втрату незалежності антикорупційних органів в Україні. Про це, у тому числі, заявляв нещодавно звільнений перший заступник директора бюро Гізо Углава. Він неодноразово натякав на те, що рішення в НАБУ ухвалюються під впливом зовнішніх чинників, а не на основі закону.

Таку ж думку підтримують і адвокати, які також заявляли, що реальна ціль антикорупціонерів перетворилася з боротьби з корупцією на тиск на певних державних службовців для досягнення "зовнішніх" цілей.

Не виключено, що і у випадках з "переслідуванням" міністрів агрополітики НАБУ насправді може виконувати вказівку міжнародних партнерів, які фінансують фактично окремий силовий блок в Україні. Навіщо це західним партнерам? Цьому є кілька ймовірних пояснень:

• Зерновий коридор. За допомогою переслідування колишніх міністрів агрополітики можна «давити» на нових міністрів для рішень щодо експорту зерна, квот чи співробітництва з потрібними іноземними компаніями.
• Відкриття ринку землі. Міжнародні компанії можуть мати свої інтереси щодо приватизації земельних ділянок в Україні, а відповідно міністр агрополітики потрібен для впливу на «необхідні рішення».
• Конкуренція кандидатів на пост міністра від міжнародних партнерів. Наразі призначення контролюється здебільшого українською владою, проте міжнародні партнери з ними стали серйозно конкурувати за високі крісла.

Тобто, хоча переслідування міністрів може виглядати як спроба боротьби з корупцією, насправді це може бути внутрішня боротьба за вплив, геополітичні та економічні інтереси міжнародних структур.  

Досі, наприклад, незрозуміло чому справа Сольського активізувалась одночасно з перемовинами з поляками. І чому напередодні досягнення вирішення ситуації з поляками НАБУ оголошує підозру і поляки з формальних причин виходять з перемовин, залишаючи ситуацію "підвішеною" досі. Деякі гравці ринку схиляються до думки, що детективи НАБУ зумисно підіграли полякам.

До речі, у грудні завершують розумні строки слідства по Сольському, а переконливих доказів вини досі немає.