Кримінальні справи без складу злочину: чому правоохоронці роками тримають у підвішеному стані авіабізнес

Кримінальне переслідування групи авіаційних компаній, пов’язаних із бізнесменом Романом Мілешком, яке триває вже понад три роки, дедалі більше виглядає не як спроба встановити істину, а як інструмент тиску з боку конкурентів. За цей час слідство не оголосило жодній особі підозру, а низка правоохоронних органів, які розглядали ідентичні заяви про нібито порушення законодавства, не знайшла складу злочину. Колишній перший заступник директора Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков у коментарі УНН пояснив, що такі справи часто є результатом навмисного тиску на бізнес.

Кримінальне переслідування без жодних підстав

У листопаді 2022 року слідчі Національної поліції відкрили кримінальне провадження №12022000000001276 за заявою ГО "Рада ветеранів АТО", яку пов’язують із власником ПрАТ "Українські вертольоти" Володимиром Ткаченком.  Саме ця громадська організація також ініціювала низку кримінальних справ проти групи компаній Мілешка в інших правоохоронних органах, які зрештою були закриті через відсутність складу злочину.

У заяві до правоохоронних органів керівник ГО Павло Мошковський повідомив про "російську змову", нібито розроблену батьком бізнесмена, який був фахівцем у сфері авіації і проживав у росії.

Відтак розслідування намагалось встановити чи  координував Мілешко-старший свої дії із сином у 2022–2023 роках. Йшлося нібито про спробу захоплення держпідприємства "Антонов" та ПрАТ "Українські вертольоти" в інтересах країни-агресора.

Однак, як пояснив сам бізнесмен Роман Мілешко, його батько довгий час хворів і помер у 2022 році, а тому фізично не міг брати участь ні в яких діях, які йому намагаються інкримінувати.

Слідство також вважає, що кілька компаній з ОАЕ нібито підконтрольні резидентам рф і з ними співпрацюють компанії Мілешка. Однак, за словами генерального директора компанії "Константа" Вадима Вдовенка, ця інформація також не відповідає дійсності.

В нас є всі документи, які підтверджують, що жодних резидентів рф ніколи не було. Кожна компанія, з якою співпрацює Роман Мілешко була перевірена банками ЄС, ОАЕ і України. Група компаній напряму законтрактована з ООН, WFP, урядами багатьох країн ЄС. Комплаєнс зазначених міжнародних та національних структур є одним із найвищих у світі і говорити про фінансування держави-агресора є, мʼяко кажучи, абсурдним

Попри очевидну абсурдність фабули, слідство  у справі тривало три роки, після чого поліція передала провадження до СБУ. Джерела УНН в правоохоронних органах стверджують, що після допиту Мілешка, де він під протокол повідомив про смерть батька, слідчі зрозуміли безперспективність провадження. Але, очевидно, не бажаючи брати на себе відповідальність за закриття провадження і переслідування бізнесмена за надуманими причинами, його "перекинули" в інший орган.

Варто зауважити, що у 2023 році слідчі Служби безпеки вже перевіряли аналогічні звинувачення під час розслідування кримінального провадження №22023000000000628. Тоді заяву теж подало вже згадане ГО "Рада ветеранів АТО", повʼязане із "Українськими вертольотами". Тоді слідством не було встановлено жодних порушень і нікому не повідомили про підозру.

Подібний сценарій відбувався у 2023 році й у Державному бюро розслідувань. Справа №62023000000000305 була відкрита за аналогічними звинуваченнями, але за результатами розслідування складу злочину слідчі теж не виявили.

Варто додати, що СБУ та Головне управління розвідки Міністерства оборони, за інформацією УНН, раніше офіційно підтвердили відсутність підстав для внесення компаній Мілешка до санкційних списків.

Що стоїть за атакою на групу компаній

Колишній перший заступник голови Державного бюро розслідувань Олександр Бабіков пояснює, що атака з усіх боків – типові дії для замовних справ.

Коли хочуть замовити конкурента і, скажімо так, вибити його, створити йому додаткові проблеми для того, щоб він не був такий конкурентоздатний, свідомо направляються до різних правоохоронних органів такі заяви, для того, щоб створювали проблеми цьому підприємству

За його словами, іноді правоохоронці використовують ще небезпечніший підхід у своїй роботі. 

Коли правоохоронці нападають, наприклад, на підприємця, проводять у нього слідчі дії, пред'являють майнові вимоги, одержують неправомірну вигоду, нібито закривають кримінальне провадження, передають інформацію до іншого правоохоронного органу, який повторює цей механізм. І так буває 2-3-4 рази, поки по всім не пройдеться

При цьому, за його словами, часто відбувається маніпуляція з Кримінальним кодексом – правоохоронці змінюють статті ККУ, що інкримінуються задля відповідності підслідності тому чи іншому органу, а фабула справи залишається тою самою.

Бабіков пояснив, якщо один слідчий орган закриває кримінальне провадження, то це є правовою підставою для закриття решти справ. Проте в українському законодавстві, на жаль, відсутній механізм, яких би змусив правоохоронний орган закрити своє кримінальне провадження.

Вони можуть один і той самий факт кваліфікувати за різними статтями кримінального правопорушення, для того, щоб це підходило під їх підслідність. Ну, наприклад, одну і ту саму подію можуть НАБУ розслідувати як ст. 191 ККУ, ДБР як ст. 364 ККУ, Національна поліція як ст. 190 ККУ, а Служба безпеки, наприклад, як фінансування тероризму або додати ще якусь колабораційну діяльність чи інший склад злочину, який виключно в їх підслідності. Тобто, це маніпулювання зі статтями Кримінального кодексу, і механізму, який би запобігав цьому Кримінальний процесуальний кодекс наш не передбачає

Тож очевидно, що переслідування групи компаній Мілешка може бути типовим прикладом замовного кримінального переслідування, де правоохоронна система використовується як інструмент бізнес-боротьби.