"Дія" для купівлі алкоголю та штрафи за торгівлю в Instagram - що зміниться в Україні

У вівторок, 9 червня, ВРУ ухвалила законопроєкт №15111-д, який стосується оподаткування цифрових платформ. В інформаційному просторі він відомий як "закон про податок на OLX". Однак, коли документ підпише президент України та він набуде чинності, для українців зміняться не лише правила торгівлі на цій цифровій платформі.

Адже проєкт закону передбачає реєстрацію для продажу товарів і послуг через Instagram та нові обмеження на купівлю алкоголю. Ґрунтовніше у питанні розібрався УНН.

Міцні напої онлайн - лише після ідентифікації: як зміняться правила купівлі-продажу алкоголю

Автори законопроєкту - Данило Гетманцев, Андрій Мотовиловець, Олександр Сова та Ярослав Железняк – пояснюють, що мета нововведень – унеможливити продаж алкогольних напоїв неповнолітнім та посилити контроль за онлайн-торгівлею.

Іншими словами, в Україні посилюють контроль за продажем алкоголю через інтернет. З моменту, коли закон набуде чинності, купити пиво, вино, коньяк чи горілку на популярних маркетплейсах або у застосунках відомих гіпермаркетів, просто поклавши пляшку до віртуального кошика, стане неможливо. Придбати міцні напої можна буде лише після того, як покупець підтвердить свій вік.

Ідентифікацію можна буде пройти кількома шляхами:

• пред'явити електронний паспорт;
• показати електронне посвідчення;
• скористатися функцією розпізнавання обличчя на своєму смартфоні;
• поспілкуватися з оператором у режимі реального часу;
• застосувати інші інструменти для підтвердження особи.  

Що чекатиме на продавців, які торгують алкоголем онлайн

Зміни відчують також і продавці алкоголю. Для того, аби продавати такі напої онлайн, необхідно буде отримати відповідну ліцензію. Крім того, усі сайти та застосунки, які пропонують купити українцям міцні напої, внесуть до спеціального реєстру.

За незаконну торгівлю алкоголем чи тютюном онлайн ресурси блокуватимуть.

Продажі в соцмережах під контролем: коли українцям загрожують штрафи до 85 тисяч

Передбачає законопроєкт №15111-д і зміни для тих українців, які продають товари та послуги через популярні соцмережі – Instagram, Facebook, TikTok Shop тощо. Їх офіційно визнають підприємцями, а прибуток від продажу оподаткують, якщо люди пропонують свої товари та послуги систематично.

У такому випадку продавець повинен зареєструватися як фізична особа-підприємець та сплачувати податки.

Якщо ж цього не сталося, продавцеві загрожують обмеження та санкції. За здійснення підприємницької діяльності без державної реєстрації людину притягнуть до адміністративної відповідальності.

Це означає, що людині потрібно буде сплатити штраф у розмірі від 17 до 34 тисяч гривень. Крім того, податкова може заблокувати й стягнути кошти, які продавець отримав за свої товари чи послуги.

До слова, якщо українці й після цього продовжуватимуть пропонувати свої товари та послуги за гроші й не зареєструються як ФОПи, - на них чекає більший штраф. У такому разі доведеться заплатити до 85 тисяч гривень.

Окрім адміністративної відповідальності, людині, яка продає товари, але не має реєстрації ФОП, можуть донарахувати податкові зобов’язання - податок на доходи фізичних осіб у розмірі 18% та військовий збір у розмірі 5% із доходів.

Чи штрафуватимуть українців за продаж особистих речей 

Тим українцям, які просто захочуть продати через популярні онлайн-платформи дитячий візочок, що став непотрібним, одяг, з якого виросла дитина, чи старі меблі, законопроєкт дозволяє не реєструватися як ФОП. Адже йдеться не про систематичний продаж товару, а про разовий продаж особистого майна. 

Якщо громадянин епізодично продає власні речі, зокрема старий телефон, ноутбук чи одяг, така діяльність не вважається підприємницькою. Водночас отриманий дохід підлягає декларуванню та оподаткуванню відповідно до вимог законодавства.

Крім того, під оподаткування та штрафи не потраплять ті доходи від продажу товару та послуг, які не виходять за межі 2 тисяч євро, отриманих протягом календарного року.

Коли норма про продаж особистого майна не спрацює

Зауважимо, що у проєкті закону прописані випадки, коли навіть продаж одягу чи косметики можуть кваліфікувати як бізнес. Якщо податківці під час моніторингу виявлять, що людина на онлайн-платформах тривалий час продає однотипні товари на кшталт білизни, верхнього одягу, парфумів, взуття handmade-виробів тощо, їй доведеться сплатити штраф, про який ми писали вище, та зареєструватися як ФОП.

Як планують контролювати онлайн-торгівлю в Україні

Контролювати інтернет-торгівлю податківці зможуть такими способами:

• аналізуючи банківські операції;
• скануючи оголошення, сторінки та тематичні групи у соціальних мережах;
• проводячи контрольні закупи, як звичайні покупці;
• перевіряючи післяплати, які людина отримує через поштових операторів - “Укрпошту”, “Нову пошту”, “Міст Експрес” тощо.

Продаєте через Instagram чи Facebook? За які рекламні пости у цих соцмережах вас оштрафують

Законопроєкт "про податки на OLX" передбачає штрафи та санкції не лише через порушення норм закону про торгівлю, але й за рекламу.

Держпродспоживслужба перевірятиме оголошення на відповідність вимогам законодавства про рекламу. Зокрема, доведеться заплатити штраф за:

• поширення неправдивої інформації про товар;
• використання ненормативної лексики; 
• розміщення реклами з порушенням встановлених норм.

Коли запрацюють законодавчі зміни про продаж алкоголю онлайн і товарів у соцмережах

Формально закон стане чинним після того, як його завізує своїм підписом президент України Володимир Зеленський, а потім документ опублікують на сторінках "Голосу України" та "Відомостей Верховної Ради України". Однак і тут є нюанси.

Як пояснив один із авторів документу Ярослав Железняк, закон набуде чинності не раніше січня 2027 року. А реально діяти почне ближче до 2028 року.

З урахуванням необхідності підписання меморандумів та запуску механізму обміну інформацією повноцінне функціонування нових правил може розпочатися ближче до 2028 року

Що потрібно знати про законопроєкт №15111-д

Проєкт закону №15111-д – це вже доопрацьований документ, який профільний комітет парламенту отримав 6 квітня 2026 року. Через кілька днів - 8 квітня - його прийняли за основу, але на умовах доопрацювання. Голосувати за законопроєкт у сесійній залі парламентарі мали ще 28 травня, але ухвалення перенесли на 9 червня.

Зрештою народні депутати здійснили волевиявлення: зелену кнопку натиснув 241 парламентар і закон ухвалили в цілому. У такому варіанті його підтримали навіть бізнес-асоціації.

Водночас частину правок (а усього їх запропонували близько 3 тисяч) депутати під час голосування за документ заблокували.

Частину поправок не підтримали, однак, за оцінками учасників процесу, це не мало критичного впливу на фінальну редакцію документа

Що дає Україні новий закон про регуляцію онлайн-торгівлі 

Народний депутат і співавтор законопроєкту Ярослав Железняк пояснює, що законопроєкт - один зі структурних "маяків" Міжнародного валютного фонду (МВФ).

Іншими словами, детінізація доходів, розвиток цифрової економіки та наближення українського законодавства до стандартів ЄС і ОЕСР були важливими умовами для продовження співпраці між офіційним Києвом та МВФ. У тому числі й для майбутньої фінансової підтримки нашої країни.

Про що йдеться у документі про регуляцію онлайн-торгівлі 

Він пропонує запровадити в Україні нові правила оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, а також механізм автоматичного обміну податковою інформацією з іншими державами. 

Документ передбачає, що цифрові платформи, через які фізичні особи продають товари або надають послуги, стануть податковими агентами та передаватимуть інформацію про доходи продавців до органів контролю.

Згідно з проєктом закону, фізичні особи зможуть користуватися спеціальним режимом оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи, якщо одночасно виконують низку умов: 

• продавець має бути резидентом України; 
• продавець повинен використовувати для розрахунків рахунок в українському банку або платіжній установі;
• продавець не має не залучати найманих працівників;
• продавець не повинен продавати підакцизні товари;
• людина має продавати товари та послуги через платформи, які взяли на облік податкові органи. 

Одна з ключових новацій законопроєкту - визнання операторів платформ податковими агентами. Саме вони повинні будуть нараховувати, утримувати та перераховувати податки із доходів продавців, а також подавати відповідну звітність до податкової служби.

Документ також передбачає податкові пільги для невеликих продавців. Доходи від продажу товарів через платформи не оподатковуватимуться, якщо їхній сукупний обсяг за рік не перевищує еквівалент 2 тисяч євро. Якщо людина перевищить цей ліміт, - їй нарахують податок на суму перевищення.

Крім того, законопроєкт встановлює нові вимоги й для самих платформ. Вони повинні стати на облік у податкових органах, проводити перевірку продавців, збирати інформацію про їхні доходи та регулярно подавати звіти.

Дані про доходи продавців передаватимуть не лише українській податковій службі. Їх зможуть використовуватися під час міжнародного автоматичного обміну податковою інформацією відповідно до багатосторонніх міжнародних угод.

Для контролю за виконанням цих вимог законотворці передбачили додаткові повноваження для податкових органів. Так, податківці зможуть перевіряти своєчасність подання звітів платформами, достовірність наданих даних та повноту сплати податків.

Важливо: окремо підстави для перевірки органами контролю виникнуть, якщо продавець чи представники онлайн-платформи вчасно не подали звітність, зробили у документах помилку, або вказали неправдиву інформацію.

Проєкт закону №15111-д містить і систему фінансової відповідальності для операторів платформ. Якщо представники платформи не встали на облік, - платитимуть штраф у розмірі 20 мінімальних заробітних плат (станом на червень 2026 року це 172 тис 940 грн, - ред.). Крім того, сплатити до державного кошторису штраф доведеться, якщо податкова не отримала звіт про доходи. Грошове стягнення нарахують у розмірі 100 мінімальних зарплат (станом на червень 2026 року йдеться про 864 тис 700 грн, - ред.).

Також штрафи нарахують за прострочення подання звітності, надання неповної або неправдивої інформації та за порушення правил зберігання даних про продавців.

Окремий блок змін стосується іноземних компаній-операторів цифрових платформ. Для них визначили порядок постановки на облік, подання звітності, отримання податкових повідомлень та оскарження рішень органу контролю. Законотворці також перебачили використання спеціального електронного порталу для взаємодії нерезидентів із податковою службою України.

Рада схвалила податок на доходи від цифрових платформ з пакету МВФ09.06.26, 13:55 • 26077 переглядiв