Замовні кримінальні провадження шкодять репутації українських компаній на міжнародній арені

Український бізнес досі стикається із необґрунтованим тиском з боку правоохоронних органів. Така ситуація часто виходить далеко за рамки конкурентних війн і безпосередньо впливає на можливість компаній працювати на міжнародних ринках. Замовні кримінальні переслідування навіть за відсутності офіційних підозр чи обвинувальних актів призводять до репутаційних втрат компаній, пише УНН.

Кримінальне провадження як репутаційний ризик

Для того, щоб мати змогу працювати на міжнародних ринках, компанії повинні обовʼязково проходити проходити комплаєнс-перевірки. Це система своєрідної перевірки на дотримання компанією законодавства, вимог регуляторних органів, галузевих стандартів та внутрішніх етичних норм. Комплаєнс запобігає штрафам, юридичним санкціям та репутаційним ризикам, гарантуючи чесну ділову поведінку та прозорість бізнесу.

У міжнародній практиці ділові партнери, банки, страхові компанії та інвестори проводять ретельні перевірки своїх потенційних контрагентів. Due diligence та compliance-процедури передбачають аналіз відкритих джерел, судових реєстрів і будь-яких згадок про компанію в контексті кримінальних справ.

Тому для українського бізнесу сам факт відкритого кримінального провадження часто стає серйозним ударом по діловій репутації та значною перепоною на шляху до міжнародних ринків. Навіть кримінальне провадження, яке може бути відкритим без доказів і роками не просуватися, у міжнародній бізнес-практиці  сприймається як фактор ризику.

Для іноземного партнера принцип простий: якщо навколо компанії існує кримінальний спір, навіть без доведеної вини, це може створити юридичні та фінансові ризики. У багатьох випадках бізнес-партнери просто відмовляються від співпраці, щоб уникнути потенційних проблем.

Цей же принцип працює і у відносинах з іноземними банками та фінансовими установами. В рамках міжнародних стандартів боротьби з відмиванням коштів (AML) банки зобов’язані перевіряти клієнтів та джерела їхніх доходів. Інформація про кримінальні провадження автоматично потрапляє до переліку ризикових факторів і часто підприємствам, які фігурують у кримінальних справах, відмовляють у співпраці – відкритті рахунків, блокуються транзакції тощо.

У результаті компанія, навіть не маючи обвинувального вироку суду чи обґрунтованого повідомлення про підозру, втрачає можливість повноцінно працювати на міжнародному ринку і стає заручником замовного кримінального переслідування. В Україні такий інструмент часто використовують для усунення конкурентів на ринку. 

Переслідування СБУ як інструмент конкурентної війни на авіаринку

Хоча останнім часом ситуація із тиском правоохоронців на бізнес в Україні відчутно покращилась і кількість замовних кримінальних проваджень значно скоротилась, проте випадки переслідувань досі існують. Очевидно одним із найяскравіших прикладів є конкурентна війна на ринку авіатранспортних перевезень, де Служба безпеки України стала інструментом для усунення суперників.

Для розуміння: є два великих гравці ринку авіаційних транспортних перевезень – компанія "Українські вертольоти" та група компаній "Константа". Обидві активно борються за міжнародні контракти, зокрема, гуманітарних місій ООН в країнах Африки.

Однак замість активної конкуренції під час міжнародних тендерів, боротьба перенеслась в площину кримінального переслідування. ГО "Рада ветеранів АТО", яку пов'язують із компанією "Українські вертольоти" звернулась до низки українських правоохоронних органів із заявами про нібито правопорушення компаній, що входять до групи "Константа". Пізніше ці заяви підхопили ще низка громадських організацій, відомих тим відпрацюванням замовлень проти представників бізнесу.

Була відкрита низка кримінальних проваджень проти групи компаній "Константа", частина з яких до цього часу вже закрита за відсутністю складу злочину. Проте кілька справ все ще "розслідуються", зокрема Службою безпеки України. Це може бути повʼязано з тим, що в "Українських вертольотах" працюють колишні високопоставлені правоохоронці, у яких очевидно залишився вплив на колег у слідчих органах.

Одне з таких кримінальних проваджень №12022000000001276 було зареєстроване 25 листопада 2022 року Головним слідчим управлінням Нацполіції за заявою голови ГО "Рада ветеранів АТО" Павла Мошковського.

У своїй заяві "активіст" стверджував, що група компаній "Константа" нібито причетна до пособництва державі-агресору, а керівництво підприємств хотіло захопити ДП "Антонов" та власне компанію "Українські вертольоти".

Головне слідче управління Нацполіції розслідувало справу за ст.111-2 ККУ (пособництво державі-агресору) до 2025 року, хоча Кримінальний процесуальний кодекс чітко відносить такі злочини до підслідності Служби безпеки України. Очевидно зрозумівши безперспективність цього кримінального провадження, його "скинули" в СБУ, де воно "висить" досі.

За чотири роки розслідування цього провадження жодних порушень слідством не встановлено, жодній особі не вручено підозру, матеріали до суду не передані.

Факт наявності такого кримінального провадження сам по собі підриває репутацію компаній, що працюють на міжнародному ринку. Однак, очевидно, не тільки це було метою замовників. Вони хотіли повного припинення діяльності конкурентів.

Адже в ході розслідування у групи компаній "Константа" відбулося кілька десятків обшуків, в ході яких слідчі вилучили й досі не повернули важливу технічну документацію та техніку, необхідні для функціонування підприємств, а також були заморожені рахунки компаній в банках. Сукупність таких дій поставила під удар виконання не лише міжнародних контрактів, а й оборонних замовлень в Україні.

Юристи, опитані УНН зазначають, що це класичний приклад замовного переслідування представників бізнесу.

Втрати для економіки країни

Як зазначалося вище, у міжнародній практиці стандартом є комплаєнс та due diligence перевірки контрагентів. Тож проблема замовних або штучно затягнутих кримінальних проваджень має значно ширший вимір, ніж окремі конфлікти між бізнесом і правоохоронною системою. Наслідки таких дій безпосередньо впливають на економіку країни в цілому.

Коли українські компанії втрачають можливість нормально працювати на зовнішніх ринках через репутаційні ризики, держава втрачає валютну виручку, податкові надходження, інвестиції та можливості для розвитку експорту.

Особливо болісно це відчувається у високотехнологічних галузях, таких як авіабудування, оборонна промисловість чи IT, де міжнародна кооперація є ключовою умовою розвитку. А в умовах повномасштабного вторгнення, коли небо над Україною роками залишається закритим для цивільної авіації взагалі йдеться про збереження галузі як такої.

Тож у ситуації, коли українська економіка значною мірою залежить від експорту та міжнародної співпраці, питання боротьби з замовними кримінальними справами виходить далеко за межі внутрішньої юридичної проблеми. Насправді йдеться про збереження конкурентоспроможність українського бізнесу на міжнародних ринках та галузі авіатранспортних перевезень, яка надалі може стати одним із драйверів повоєнного відновлення економіки.