Ціни на гречку та чи вистачить запасів, щоб дочекатись нового врожаю - прогноз
Київ • УНН
Кінець зими та початок весни традиційно той період, коли залишки зерна з попереднього сезону скорочуються, а новий урожай ще далеко, що не може не відбитися на ціні крупи. Але експерти переконують: дефіцит гречки Україні не загрожує, а ціни не “стрибнуть”, якщо споживач не вестиметься на інформаційні провокації та не створить ажіотаж.
У березні 2026 року на споживчому ринку знову активізувалася дискусія про гречку. Після слабшого врожаю 2025-го покупці очікують подальшого зростання цін, а виробники та переробники говорять про вплив витрат і про ризики ажіотажу.
За відкритими даними, середня споживча ціна на гречану крупу в лютому 2026 року сягнула 50,82 грн/кг, тоді як наприкінці 2025-го вона була нижчою. У роздрібі водночас формується широкий діапазон вартості: в мережевих супермаркетах Києва ціна може коливатися від 48 до 70 гривень за кілограм гречки ядриці залежно від формату продажу та якості.
Журналісти УНН поговорили з генеральним директором Української аграрної конфедерації Павлом Ковалем та заступником голови Всеукраїнської аграрної ради Денисом Марчуком, щоб розібратися в основних тенденціях на ринку гречки.
Деталі
Експерти пов’язують напруження на ринку насамперед зі скороченням пропозиції після сезону 2025 року. За публікаціями профільних медіа, у 2025 році валовий збір гречки в Україні оцінювали на рівні близько 70,8 тис. тонн, що нижче за попередній рік, а посівні площі скоротилися.
Економіст Денис Марчук акцентує, що падіння виробництва було зумовлене не системним провалом, а конкретними умовами сезону.
У 2025 році ми виростили значно менше гречки, ніж минулі сезони. Але цим фактором впливу були погодні умови, посуха
На думку експерта, це безпосередньо відобразилося на обсягах врожаю і на перехідних залишках, які в березні традиційно зменшуються.
Водночас Марчук не бачить підстав говорити про критичний дефіцит гречки уже в березні.
Я б не говорив сьогодні про критичний дефіцит гречки в аграріїв. Вона є, її запасів достатні для того, щоб не створювати ажіотаж і паніку серед населення
Ключовий аргумент, який наводить експерт (окрім запасів цього виду зернових), на користь стабілізації ситуації, це очікування щодо нового сезону.
Наступний врожай, за оцінками, має бути більший, тому що аграрії збільшують свої кількості посівних площ - резюмує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради.
Попит і демографічний фактор, або чи вистачить для українців гречки
Окремий складник поточного балансу, на який звернув увагу Марчук, - зменшення чисельності населення через міграцію.
У нас і кількість населення зменшилася внаслідок міграції. Тому навіть менше врожаю нам достатньо для того, щоб протриматися до збирання нового врожаю
Тобто, навіть за слабшої пропозиції ризик різкого дефіциту частково компенсується меншим попитом, але така компенсація не є повною: витратні фактори у виробничому ланцюгу продовжують тиснути на ціну.
Генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль також виходить із того, що за поточної чисельності населення країна може пройти маркетинговий рік без зриву забезпечення.
Для того населення, що є сьогодні в Україні, ми б могли пройти цей рік більш-менш без проблем
Він попереджає щодо нюансів, які можуть виникнути з формуванням перехідних запасів. У цій ситуації ринок може бути чутливим до поведінкових чинників.
Чому в країні різняться роздрібні ціни на гречку?
Практичне питання для споживача не лише здорожчання крупи, а й чому ціни на неї настільки різні.
Павло Коваль пояснює розкид цін структурою пропозиції.
Є нефасована гречка на розвіс Це буде одна ціна. А є фасована крупа. Знову ж таки, у різному фасуванні. А ще ж є органічна гречка
За його словами, ритейл формує цінову піраміду з кількох сегментів: від базового продукту у розсип до преміальних позицій, де вартість підтягується упаковкою, сортуванням, додатковими вимогами до якості та маркетингом.
Окремо експерт акцентує на інформаційному впливі медіа та соцмереж, коли йдеться про асортимент гречки, її запаси та політику ціноутворення.
Це розхитування інформаційної ціни. Не потрібно штучно розкручувати цю ситуацію
Витрати перероблення й енергетика: як вони додають крупі в ціні
У 2026 році до класичних чинників ціноутворення (логістика, зарплати, кредитні ресурси) додається фактор енергетичної нестабільності.
Павло Коваль нагадує, що гречка перед потраплянням на полицю проходить кілька етапів доробки: пропарювання, дожарювання, очищування, фасування. За його оцінкою, у періоди перебоїв з електроенергією собівартість перероблення зростає, адже один кіловат електроенергії, вироблений із дизельних генераторів, він у 2,5 - 3 рази дорожчий, ніж електроенергія з мережі.
Водночас експерт не очікує, що саме гречка має демонструвати скачкоподібні темпи подорожчання лише через енергозатратну технологію.
Гречка не виділяється тим, що темпи зростання ціни повинні бути скачкоподібні
Його базовий сценарій, якщо не буде ажіотажу, - це поступове зростання в межах загальної продовольчої інфляції, а не різкі підвищення на фоні чуток.
Окрема проблема, яку підіймає Коваль, це нерівномірність розподілу маржі між учасниками ланцюга постачання.
Іноді той, хто найменше доданої вартості додає, отримує найбільшу маржу
Це пояснює, чому навіть при відносно стабільній закупівельній ціні на зерно кінцева полична ціна може рухатися активніше.
Що відбувалося на складах зернових узимку та як це впливає на попити й ціну?
Ще один аргумент проти панічного дефіциту Павло Коваль підкріплює спостереженням щодо поведінки ринку на початку сезону продажів.
У грудні не продавали гречку. На складах лежало зерно, яке нікому не було потрібне. Попит з боку переробників і торгівельних мереж за цінами, які очікували аграрії, був слабким, і тільки після Різдва якийсь рух почався
Саме тому ринок гречки в Україні може бути нерівним за ліквідністю: у певні періоди попит не підтримує бажані ціни виробника, а в інші періоди очікування та медійний фон здатні швидко підвищити активність закупівель.
Чи імпортуватиме Україну гречку та які країни зможуть її продати?
Генеральний директор Української аграрної конфедерації підкреслює: імпорт гречки - страхова опція для України. І зумовлено це тим, що наразі досить небагато країн займаються масовим вирощуванням цього виду зернових з експортною орієнтацією.
Нараз найактивніший гравець на зовнішніх ринках в галузі продажу гречки - росія. Однак Павло Коваль оцінює прямі закупівлі в рф як малоймовірні з політичних причин, але визнає ризик заходу товару через треті країни.
Теоретично, так, імпортна гречка може прийти на український ринок, якщо ціна зробить різкий стрибок. Це ймовірність того, що транзитом прийшла російська гречка
Механіка такого сценарію, за його словами, така: логістика та перефасування у третій країні мають бути окуплені, і це проявиться у кінцевій ціні для споживача.
Він також додає, що у 2025 році Україна, за його словами, імпортувала дуже невеличкі обсяги гречки, і серед найбільших постачальників називає Перу, Індію та Угорщину. Масштаб цих постачань, за оцінкою Коваля, був несумірним із внутрішнім споживанням, тому навіть за наявності імпорту ключовим для української економіки залишатиметься внутрішній баланс і поведінкові фактори.
Сценарії на весну та літо 2026 року: плавне зростання чи тимчасові стрибки цін?
У березні 2026 року на ринку співіснують два цінові прогнози.
Перший - фундаментальний. Нижчий врожай 2025 року та менші залишки, витрати перероблювання й енергетичні затрати, загальне подорожчання продуктового кошика зумовлять здорожчання гречки до серпня 2026 року ще на 10 - 25% від поточного рівня.
Другий - так званий "поведінковий". Якщо інформаційний фон спровокує ажіотаж серед населення й українці почнуть активно скуповувати гречку на базарах та у маркетах вже найближчим часом, ринок здатен короткостроково створити дефіцит у роздрібі навіть за наявності зерна в системі.
Якщо розкрутимо ажіотажний попит і створимо ситуативний дефіцит впродовж березня до квітня, тоді будемо очікувати імпортну гречку
Денис Марчук, зі свого боку, теж закликає українців не підживлювати ажіотаж.
Не потрібно бігти купувати значно більше того, що ви споживаєте
Поточна картина, за оцінками співрозмовників УНН, не схожа на раптове зникнення продукту з полиць магазинів, але вона створює певні умови для подорожчання.
Якщо споживчий попит залишиться раціональним, а посіви 2026 року справді збільшаться, ринок має шанси пройти сезон без різких короткострокових підвищень. Якщо ж на перший план вийдуть ажіотажні очікування або зросте частка імпортних постачань із додатковими логістичними витратами, короткострокові різкі підвищення у роздрібі можливі вже навесні.
Тут Павло Коваль описує поведінку ринку як повторюваний чотирирічний технологічно-економічний цикл.
Після дефіциту з’являється потреба в імпорті, далі аграрії збільшують посіви, а потім можливе перевиробництво і корекція цін. У 2026 році цей механізм проявляється в тому, що скорочення площ у 2024 - 2025 роках уже вплинуло на пропозицію, а навіть швидке розширення посівів навесні 2026-го дасть ефект лише після надходження нового врожаю
Зважаючи на це, вирішальними факторами, які здатні повпливати на ситуацію з гречкою в Україні, стануть:
- динаміка роздрібної ціни в різних сегментах (розсип,
фасована, “органік”) і розширення чи звуження діапазону;
- закупівельна активність переробників і торгівельних
мереж;
- інформаційні тригери, що впливають на споживчу
поведінку;
- сигнали щодо площ під гречкою у весняній кампанії
2026 року, про розширення яких говорять аграрії.
Важливим також стане те, чи побачимо збереження попиту в межах звичного споживання, і чи не виникнуть перебої з енергопостачанням, які здорожчують перероблювання. У такому разі ринок, за оцінками експертів, пройде сезон без різких стрибків, хоча тренд на подорожчання залишиться.