“Репараційний” кредит для України: чи очікувати і як він пов'язаний із мирний планом
Київ • УНН
Бельгія гальмує рішення ЄС щодо передачі заморожених російських активів Україні, побоюючись юридичних позовів від росії та підриву довіри до її фінансових інституцій. Це також може вплинути на мирні переговори з росією, яка може відмовитися від діалогу.
У дискусії навколо використання заморожених російських активів з’являється новий політичний контекст. Політолог Станіслав Желіховський пояснив журналістці УНН, чому Бельгія гальмує рішення ЄС та як це може вплинути на мирні переговори з росією.
ЄС прагне надати Україні репараційний кредит під гарантії майбутніх виплат росії, однак Бельгія попереджає про ризики. Особливо гостро це питання стоїть через те, що більшість активів зберігається саме на території Бельгії. Політолог каже, що ключовим фактором є й увага кремля до цього процесу.
Якщо зараз Європейський Союз створить механізм, який автоматично прив’яже активи росії до України, то така опція може мати місце. Але Бельгія ризикує отримати юридичні атаки від росії. Це можуть бути судові позови, які затягнуться на роки, у разі, якщо активи будуть конфісковані чи пущені в оборот. Це може мати, власне, правові наслідки для цієї країни
Бельгія також побоюється, що конфіскація російських активів може підірвати довіру до її фінансових інституцій. У країні розуміють, що подібний крок може вплинути на інвесторів та інші держави, які зберігають кошти в Euroclear. Додатковим ризиком є можливість інформаційних кампаній з боку росії. Пропагандиські наративи можуть тривалий час використовувати тему конфіскації, що створює тиск на керівництво Бельгії.
Бельгія боїться виглядати конфіскатором, бо на її території лежать не лише російські активи, а й кошти різних країн. Це може підірвати її авторитет та довіру до Euroclear і мати економічні, правові й фінансові наслідки
Питання також має міжнародний вимір, пов'язаний із перспективами мирного врегулювання. Якщо активи передадуть Україні поза рамками переговорів, росія може відмовитися від діалогу. Політолог підкреслює, що москва може використати це як привід для ескалації або посилення пропаганди. У такому разі підтримка України з боку ЄС може вплинути на динаміку воєнних дій.
росія може просто відмовитися від перемовин і тоді Україна, можливо, отримає ці кошти, але москва продовжить бойові дії. Плюс – судові позови, пропаганда, і Бельгія отримає негативні наслідки для своєї репутації
Однак, у випадку, якщо ці кошти не будуть розморожені, то можуть бути альтернативи того, як можна посилити Україну саме фінансовим шляхом, не нашкодивши можливому мирному процесу. Йдеться про створення додаткових фондів та інших фінансових інструментів, які працюватимуть як під час війни, так і після її завершення. Політолог переконаний, що партнери України шукатимуть варіанти, які будуть прийнятними для всіх держав-членів. Водночас питання репарацій залишається прив’язаним винятково до росії як країни-агресорки.
Ці кошти – непогана ідея, бо вони вже є на руках у Європи. Потрібно лише знайти механізм, який дозволить передати їх Україні, уникаючи ризиків і враховуючи перебіг переговорного процесу
Політолог також сумнівається, що позиція Бельгії найближчим часом суттєво зміниться. Він підкреслює, що ситуація залишається чутливою, адже практично немає аналогічних прецедентів у сучасній міжнародній політиці. Усе залежатиме від того, як розвиватимуться переговори.
Доповнення
Лідери ЄС намагалися на саміті минулого місяця домовитися про план використання 140 мільярдів євро (162 мільярди доларів) заморожених російських суверенних активів у Європі як кредиту для України, але не змогли заручитися підтримкою Бельгії, де зберігається значна частина коштів.
Європейська комісія, виконавчий орган ЄС, сподівається врахувати занепокоєння Бельгії в проєкті юридичної пропозиції, який вона представить цього тижня, щодо використання заморожених суверенних активів для підтримки України у 2026 та 2027 роках, повідомили посадовці ЄС.