Реформа АРМА - умова євроінтеграції та фінансової допомоги від ЄС: Мезенцева пояснила, чому зволікання неприпустиме
Київ • УНН
Ухвалення законопроєкту №12374-д про реформу АРМА необхідне для євроінтеграції та отримання допомоги від ЄС. Голова АРМА Дума виступає проти, але це системна реформа для прозорості.

Ухвалення законопроєкту №12374-д про реформу системи управління арештованим майном - це чіткий критерій для продовження євроінтеграції та отримання фінансової допомоги від Євросоюзу. В умовах війни, коли кожна гривня критично важлива для оборони та відновлення країни, держава не може дозволити собі зволікання. Про це в ексклюзивному коментарі УНН заявила заступниця голови Комітету ВР з питань інтеграції України до ЄС Марія Мезенцева.
Деталі
Раніше якнайшвидше ухвалення законопроєкту №12374-д про реформу АРМА підтримали посли країн G7. Однак голова агентства Олена Дума вчергове виступила проти документа — навіть після сигналу підтримки від міжнародних партнерів. Вона заявила, що агентство готує "новий, узгоджений законопроєкт", хоча чинна версія вже підтримана парламентом у першому читанні.
За словами Марії Мезенцевої, законопроєкт №12374-д, який Верховна Рада вже підтримала у першому читанні, є важливим інструментом виконання Україною зобов’язань у межах Ukraine Facility Plan. Його ухвалення — не лише технічна вимога, а системна реформа, яка покликана забезпечити прозорість і підзвітність у сфері управління арештованими активами.
В умовах війни, коли кожна гривня важлива для оборони та відновлення, держава не може дозволити собі відстрочення законопроекту. Ми маємо ухвалити закон №12374-д в цілому та забезпечити ефективне підзаконне регулювання. Це не лише наша внутрішня потреба, а й чіткий критерій для продовження євроінтеграції та отримання фінансової допомоги від ЄС
Вона зазначила, що після першого читання Антикорупційний комітет суттєво доопрацював законопроєкт і врахував численні рекомендації експертної спільноти, включаючи розширення вимог до кандидатів на посаду голови АРМА, чіткий механізм незалежного аудиту, а також прозору і диференційовану процедуру відбору управителів активів - залежно від складності активу.
Крім того, новий законопроєкт посилює контроль за діяльністю АРМА: запроваджується обов’язковий квартальний звіт щодо управління активами, посилюється роль Ради громадського контролю, передбачено нові механізми перевірок ефективності, зокрема щомісячні документальні та щоквартальні виїзні перевірки, а також розширено публічну частину Реєстру арештованих активів.
Мезенцева акцентувала на важливості того, що вказаний проєкт вперше передбачає процедуру ідентифікації активів, запроваджує спеціалізований фонд для фінансування управління, а також забезпечує реалізацію активів виключно через Прозоро.Продажі — що відповідає принципам доброго врядування. Крім того, запроваджується механізм "управителя останньої надії", що унеможливлює саботаж процесів управління.
Ухвалення цього закону створить юридичну основу для розробки понад 10 підзаконних актів Кабінетом Міністрів, а також процедур, які затверджуватимуться спільно з Офісом Генерального прокурора. Це дозволить скоротити дискреційні повноваження АРМА, зменшити ризики корупції та гарантувати реальне управління активами, а не формальне адміністрування
Нагадаємо
Олена Дума неодноразово критикувала законопроєкт №12374-д про реформу АРМА, який уже підтриманий парламентом у першому читанні. Вона заявляла, що документ "містить політично вмотивовані норми" та "може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі". При цьому сама ж називає свою роботу в АРМА "справжнім проривом". Водночас голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна вважає, що Олена Дума та її колеги "свідомо поширюють недостовірну інформацію" про законопроєкт про реформу АРМА, щоб зберегти існуючу неефективну систему.
У Transparency International Ukraine фактично підтримали позицію Анастасії Радіної та заявили, що спротив голови АРМА Олени Думи - це не що інше, як небажання позбутися важелів впливу. Антикорупційні експерти провели контент-аналіз публічної комунікації АРМА і дійшли висновку, що замість конструктивного діалогу щодо реформування установи, агентство вибудувало кампанію з дискредитації законопроєкту №12374-д про зміну системи управління арештованим майном та уникає будь-якого публічного визнання власних помилок.