“Мамкині правила”. Transparency International Ukraine розкрило мотиви, чому керівництво АРМА зриває зміни в агентстві

Попри гучні заяви про "успішну трансформацію" Агентства з розшуку і менеджменту активів, керівництво відомства чинить активний спротив законопроєкту №12374-д, який має реформувати систему управління арештованого майна. Як пояснюють у Transparency International Ukraine, причиною такого спротиву вірогідно є небажання втратити контроль над чинною моделлю роботи, пише УНН.

Деталі

Нещодавно Олена Дума знову розкритикувала законопроєкт №12374-д про реформу АРМА, який уже підтриманий парламентом у першому читанні. Вона заявила, що документ "містить політично вмотивовані норми" та "може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі". При цьому сама ж назвала свою роботу в АРМА "справжнім проривом". Водночас голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна вважає, що Олена Дума та її колеги "свідомо поширюють недостовірну інформацію" щодо законопроєкту про реформу АРМА, щоб зберегти наявну неефективну систему.

За словами заступниці виконавчого директора TI Ukraine Катерини Риженко, чим ближче Верховна Рада підходить до ухвалення законопроєкту №12374-д про реформу АРМА, тим більш агресивною стає позиція самого агентства.

Вона вказала, що особливо яскраво негативна тональність комунікації АРМА проявилася з середини квітня, після чергового публічного обговорення законопроєкту, - відтоді кількість "відверто категоричних і навіть агресивних повідомлень" щодо законопроєкту №12374-д зросла в рази. 

Аналіз достатньо активної публічної комунікації АРМА показав, що головним для органу є не стільки запровадження необхідних змін, скільки потреба, аби чинному керівництву не заважали продовжувати робити те, що воно вже робить. Саме тому у своїх публікаціях Агентство здебільшого наполягає на тому, що воно вже трансформується з 2023 року (це наскрізна теза всієї комунікації АРМА в останні місяці) 

У TI Ukraine також зауважили, що АРМА маніпулює у своїх публічних заявах щодо законопроєкту №12374-д. Серед іншого, агентство критикує застарілу версію законопроєкту замість актуальної редакції та використовує маніпулятивні твердження про невідповідність проєкту вимогам КПК.

Загалом складається враження, що справжньою причиною спротиву АРМА новому законопроєкту 12374-д стало небажання запроваджувати та реалізувати ефективні та чіткі механізми управління активами, а також додаткові механізми прозорості та контролю. Водночас керівництво Агентства почало артикулювати тези про "політичне забарвлення" реформи АРМА, що взагалі дивно, адже законопроєкт №12374-д розв'язує реальні проблеми, на які вказували саме Агентство, Рахункова палата, інші інституції й експертні організації та міжнародні партнери. В умовах війни та економічних викликів, з якими стикається Україна, такі зміни є необхідними для забезпечення максимальної користі від арештованих активів 

Голова АРМА Олена Дума у своєму стилі одразу ж відповіла на позицію TI Ukraine. У своєму коментарі вона вже традиційно звинуватила критиків в "ігноруванні відкритих дверей" і заявила, що ухвалення законопроєкту №12374-д є "загрозою для антикорупційної та правоохоронної системи".

Оголошення реформи публічно - не означає її фактичне впровадження в дію. Законопроєкт 12374-д — декларація та загроза для антикорупційної і правоохоронної систем. Перенесення в закон того, що АРМА вже успішно здійснює, не додасть успіху країні перед Євросоюзом 

Нагадаємо

Нещодавно Олена Дума знову розкритикувала законопроєкт №12374-д про реформу АРМА, який уже підтриманий парламентом у першому читанні. Вона заявила, що документ "містить політично вмотивовані норми" та "може зашкодити всій антикорупційній інфраструктурі". При цьому сама ж назвала свою роботу в АРМА "справжнім проривом". Водночас голова антикорупційного комітету Верховної Ради Анастасія Радіна вважає, що Олена Дума та її колеги "свідомо поширюють недостовірну інформацію" про законопроєкт про реформу АРМА, щоб зберегти існуючу неефективну систему.

Раніше Анастасія Радіна зазначала, що ведення конструктивного діалогу з АРМА постійно ускладнюється через маніпуляції. Вона навела три приклади, які демонструють, як агентство перекручує дані про свою діяльність. Одним з них Радіна назвала випадок, коли антикорупційний комітет звернувся до АРМА із запитанням про те, скільки у них активів та скільки з них передано в управління? Агентство повідомило, що у реєстрі 69 тисяч активів, а в управління передано 36 тисяч, тобто близько 47%. Проте при детальному аналізі виявилося, що 20 тисяч з цих 36 тисяч активів – це рухоме майно Межигір’я, включно з пляшками вина, меблями та документами, яке не має самостійної економічної цінності.

У відповідь на це голова АРМА Олена Дума закликала депутатку Радіну "аналізувати інформацію".

Пізніше Анастасія Радіна опублікувала аналіз роботи АРМА під керівництвом Думи і зазначила, що за вона півтора року на посаді уклала лише сім договорів, які принесли дохід станом на кінець 2024 року. 

Окрім того, за інформацією голови антикорупційного комітету, попри наявність десятків арештованих комерційних обʼєктів у портфелі Агентства з розшуку і менеджменту активів, більшість доходу державі у 2024 році забезпечили два державні підприємства, а не конкурси проведені АРМА.