Олександр Кацуба: Друга зима війни. Як її пройшла українська енергетика і що далі?

Восени 2023 року всі — від президента Зеленського і воєнної розвідки до десятків експертів — попереджали українців, що зима 2023/2024 може виявитися ще складнішою, ніж зима 2022/2023. Ми чекали тисячі "шахедів" і сотні ракет, які б летіли на наші електростанції, розподільчі вузли та трансформатори. Але зараз, на початку березня, здається, що ми уникнули катастрофічних наслідків зимових російських атак і українська енергетика в цілому добре пройшла цю зиму. Чому так?

З одного боку, росіяни всю цю зиму концентрували свої удари в першу чергу на індустріальних регіонах і важливих логістичних вузлах — активно атакували Дніпропетровську і Полтавську області, Одесу і порти Одеської області. Після того, як українські морські дрони загнали російський Чорноморський флот у дальні порти та значною мірою вигнали з Криму, Україна зуміла відновити морську торгівлю. Тому атака портової інфраструктури та промисловості з повітря стала для росіян головним пріоритетом. Ця тактика значно відрізняється від тогрішньої, коли в першу чергу ворог намагався заморозити українців і занурити всю країну в темряву. 

При цьому росіяни продовжували й цієї зими атакувати енергетичну інфраструктуру прифронтових територій, за всю зиму вони так і не зуміли жодного разу "погасити" країну чи значну її частину. Не мали успіху і кібератаки на енергетичну інфраструктуру, хоча спроби росіяни не припиняли жодного дня і жодної години.

Україна виявилася набагато краще готовою до обстрілів, ніж рік тому. Обстріли попередньої зими призвели до відкладених наслідків — думаю, ви пам'ятаєте аварії та поламання влітку 2023-го. І масові успішні атаки на енергетику, якби росіянам вони вдалися, могли призвести до по-справжньому катастрофічних наслідків. Але в цілому Україна виявилася набагато краще підготовленою до цієї зими, зуміла захистити енергетичну і промислову інфраструктуру і повернути обсяги експорту морем практично до довоєнного рівня.

Зараз ми вже можемо узагальнити фактори, які допомогли Україні так спокійно пройти зиму.

1.    Відновлення генерації після пошкоджень минулого року. Міністр Галущенко оцінив, що завдяки ремонту до енергосистеми повернулося понад 2 ГВт потужностей енергогенерації — це мінімум 4 великі ТЕЦ. 

2.    Погода. Уже друга поспіль зима не принесла Україні сильних морозів — температура нижче критичних мінус 10 не трималася довше 3-4 днів навіть в окремих регіонах. Тому тиск на тепло- і електрогенерацію був невисоким.

3.    Можливість розширеного енергетичного обміну з ЄС. У листопаді європейська мережа операторів системи передавання електроенергії ENTSO-E збільшила можливості для постачання в Україну на 500 МВт до 1 700 МВт.

4.    Посилення системи ППО. Україна має велику кількість іноземного озброєння, яке використовується паралельно зі зразками радянських часів. Окрім західної допомоги, з російськими дронами та ракетами допомагають боротися мобільні групи ППО, маскування та посилення об'єктів критичної інфраструктури.

5.    Страх росії, що Україна може завдати удар у відповідь. Українські дрони долітали до москви й санкт-петербурга, руйнували критичну інфраструктуру російської воєнної промисловості та блокували можливості російських окупантів. Тому росіяни, побоюючись удару у відповідь, до атаки критичної інфраструктури підходять доволі обережно.

6.    Робота енергетиків з децентралізації енергопостачання. Протягом 2023 року енергокомпанії зробили багато "домашньої роботи" — підготували резервні потужності для доставляння енергії, запаслися трансформаторами й обладнанням для ремонту.

7.    Стратегічні запаси. Україна накопичила достатньо газу, нафти, вугілля та ядерного палива, щоб успішно пройти опалювальний сезон.

В цілому цієї зими надії росіян не виправдалися. Бо коли у січні 2024-го промисловість збільшила споживання на 27%, а приватні споживачі майже на 14%, Україна все одно мала достатній профіцит виробництва електроенергії, щоб поновити її експорт. Україна продавала електрику у Словаччину, Угорщину, Польщу, Молдову та Румунію. З початку січня 2024 року комерційний чистий імпорт в Україну скоротився майже вдвічі, а в середині лютого чистий експорт став позитивним.

Але загальний позитив в енергетиці за підсумками зими 23/24 не знімає з українського уряду, бізнесу, а також наших міжнародних партнерів необхідності готуватися вже до наступної. Наприклад, потрібно створювати додаткові потужності для генерації, адже через постійні атаки росіянами Курахівської та Слов'янської теплоелектростанцій Україна може втратити до 0,5 ГВт генерувальних потужностей.

Окрім того, Україні треба продовжити політику децентралізації енергопостачання, подальшу інтеграцію в європейську енергетичну мережу, а також впроваджувати більш послідовну політику енергозбереження. Для того, щоб наші міста і підприємства більше інвестували в сучасну енергетику, зараз можна залучати гранти та кредити Світового банку і європейських енергетичних фондів.

Зрештою, нашу енергетичну безпеку можуть значно посилити інвестиції у власний видобуток, інвестиції в зелену енергетику на віддалених від війни територіях. Щоб збільшити видобуток газу, будувати вітрові та сонячні електростанції, нам потрібні гроші західних і східних інвесторів. І ми знову повертаємося до гарантій для бізнесу, до судової реформи, до інституційних змін. Бо це теж інвестиції у безпеку, у тому числі енергетичну.

Олександр Кацуба — український підприємець, експерт у сфері енергетики, власник компанії АЛЬФА ГАЗ.