Контакти США з Україною та рф розморозили процес переговорів, але прориву поки немає - політолог
Київ • УНН
За словами експерта, для Вашингтона було важливо отримати позитивні сигнали від обох сторін і це, за його оцінкою, і стало головним результатом візитів.
Американські перемовники Стів Віткофф та Джаред Кушнер відвідали росію та Україну 5 та 6 вересня. Детальніше про те, чого очікувати після переговорного процесу та чи дали вони реальний результат - розповів журналістці УНН президент Міжнародного інституту безпекових досліджень Олексій Буряченко.
Деталі
Олексій Буряченко зазначив, що сама поява нового контакту між сторонами вже є певним результатом. Втім, очікувати від цих зустрічей швидкого завершення війни наразі не варто, бо за його словами, головні учасники процесу мають різні інтереси.
Я б не назвав те, що відбулося, повноцінними перемовинами. Це більше намагання "реанімувати" перемовний процес, який був заблокований російською федерацією, тому що пів року в жодному форматі, жодної зустрічі не відбувалося. Краще розморозка перемовного процесу, ніж повна відсутність подібного діалогу. Це, мабуть, певний позитив, який потрібно відзначити після комунікацій двох спецпредставників президента Сполучених Штатів Америки - Віткоффа та Кушнера
Також, експерт вважає, що відновлення переговорів було особливо важливим для адміністрації Дональда Трампа. Президент США ще під час виборчої кампанії обіцяв завершити російсько-українську війну, а тепер ця тема, на думку політолога, має для Білого дому і внутрішньополітичне значення.
Завершувати російсько-українську війну Трамп ще обіцяв на стадії передвиборчих перегонів. Це єдине зовнішньополітичне питання, яке було інтегроване в його інавгураційну промову, тобто певною мірою юридично зафіксоване. Зараз демократи напередодні проміжних виборів активно атакують Трампа і Республіканську партію саме цією темою. Тому цю невигідну для Трампа історію потрібно було якось перезавантажувати
Саме тому, за словами політолога, Стів Віткофф і Джаред Кушнер виконували насамперед тактичне завдання, зокрема, провести контакти і з Києвом, і з москвою. Олексій Буряченко зазначає, що для Вашингтона було важливо отримати позитивні сигнали від обох сторін і це, за його оцінкою, і стало головним результатом візитів.
Ціллю Віткоффа та Кушнера було просто провести позитивні перемовини як із Зеленським, так і з путіним. Додатковим бонусом було б сказати, що сторони поважають миротворчу позицію президента Сполучених Штатів і погодилися на триденне перемир’я, допоки ці перемовини тривали. На цьому етапі вони досягнули так званого "плану мінімум" - принаймні спробували зупинити падіння рейтингу Трампа через відсутність будь-якого результату щодо російсько-української війни
Водночас політолог бачить і довгострокову мету американської адміністрації. Йдеться про спробу досягти результату, який можна було б представити як виконання обіцянки Трампа, хоча за нинішніх умов, за оцінкою експерта, це залишається складним завданням.
Є план максимум - до проміжних виборів, скажімо, досягнути хоча б першого наближення до того, що обіцяв Трамп, а далі - другого наближення приблизно через пів року, про яке говорив Кушнер. Тобто все ж таки завершити російсько-українську війну. Але мені видається, що вони можуть залишатися і на плані мінімум, продовжувати консультації, якщо відчують що перейти до швидких результатів, по комплексу причин, не вийде. Це та варіативність, яка, станом на сьогодні, влаштує американську сторону
Експерт також вважає, що нинішня ситуація не свідчить про готовність росії швидко погоджуватися на мир. Він звертає увагу на відсутність достатнього тиску з боку США та Європи. Натомість, українські далекобійні удари залишаються одним із небагатьох факторів, який реально впливає на росію.
Із великою вірогідністю Україна буде заходити в зиму в стані війни. Принаймні з тієї публічної риторики, яку ми чули, Сполучені Штати поки не планують достатньо тиснути на путіна та російську федерацію. Без додаткового тиску - і європейського, і американського - сподіватися, що путін просто погодиться на невигідні для себе умови, точно не варто
Окремо політолог пояснює присутність європейських представників у Києві під час американського візиту. За його словами, європейські держави також зацікавлені бути залученими до переговорного процесу хоча б на рівні консультацій, бо їх особливо хвилює, щоб потенційні домовленості не створили нових безпекових ризиків для самого ЄС.
Європейцям зараз надзвичайно важливо бути в контексті цих перемовин, бути інтегрованими і в сам процес, і, найважливіше, в домовленості, які гіпотетично можуть бути досягнуті за посередництва Сполучених Штатів. Для європейців важливо, щоб Україна випадково не погодилася на умови, які привезли американці, бо якщо в таку домовленість не будуть інтегровані інтереси Європи, то росія може після цього переключитися на загрози саме Європі
На думку експерта, Україна, США, росія та європейські держави наразі переслідують різні цілі. Наприклад, для Вашингтона, за його словами, важливе виконання політичних обіцянок Трампа, для москви - завершення війни на власних умовах, а Європа прагне зменшити майбутню загрозу з боку росії. Натомість, саме Україна ж передусім зацікавлена у припиненні війни та отриманні безпеки.
Кожен із акторів у цьому перемовному процесі прийшов реалізувати свої конкретні пріоритети та цілі. Це тільки поверхнева ціль - досягнення миру. Сполученим Штатам потрібно підсилення позиції Трампа і, відповідно, Республіканської партії перед виборами. Європейцям потрібно, щоб росія не напала на них після досягнення угоди. росії потрібне завершення війни на її умовах, а по суті єдиною країною, якій просто потрібен мир - це є Україна
Олексій Буряченко також не очікує швидкого посилення західного тиску на росію. За його словами, американський законопроєкт про нові санкції може не бути ухвалений до проміжних виборів, а Європі також буде складно швидко погодити новий пакет обмежень. У такій ситуації головним чинником тиску залишається сама Україна.
Із цього виходить формула, що тиску з боку ні Штатів, ні Європи на росію недостатньо. Єдиний тиск реалізує на росію саме Україна за допомогою далекобійних ударів. Але чи достатньо цього для того, щоб путін пішов на конструктив у перемовинах, важко сказати
Водночас експерт називає нинішню активізацію дипломатичних контактів корисною для України, бо Київ таки отримав можливість відновити діалог, показати партнерам позицію росії та ще раз наголосити на необхідності підтримки перед зимовим періодом.
Україна отримала можливість діалогу, можливість консолідації і можливість показати всю неадекватність російської федерації та її неготовність до реалістичного миру. А отже, можливість більш глибокої комунікації з американськими та європейськими партнерами, щоб вони дійсно розуміли: не варто сподіватися на щось до зими, потрібно підсилювати Україну зараз. Якщо Україна стоїть, це є найкращою гарантією для Європи
Також, політолог окремо наголошує, що Стів Віткофф і Джаред Кушнер не є головними архітекторами переговорного процесу. За його словами, їхнє завдання полягає передусім у виконанні доручень президента США та підтриманні контактів із Києвом і москвою, а вже формування подальшої стратегії, на його оцінку, більше залежить саме від керівництва адміністрації Трампа.
Віткофф і Кушнер - це не архітектори перемовного процесу. Вони представники Дональда Трампа, які виконують його доручення. Вони приїхали, передали, послухали, зробили певні заяви, провели комунікацію. Архітектором перемовного процесу є Марко Рубіо, і саме ця людина в погодженні з Трампом буде визначати подальші переговорні стратегії
Тож, за оцінкою політолога, нинішні контакти не дали сторонам готової угоди про завершення війни. Водночас кожен із учасників отримав те, заради чого долучався до процесу. Для України головним результатом стало відновлення дипломатичного контакту та можливість продовжувати роботу з партнерами.
Віткофф і Кушнер відбули з Києва потягом "Експрес миру"07.09.26, 01:05 • 22067 переглядiв