Португалія визнає державність Палестини 21 вересня. Це відбудеться до конференції високого рівня Генасамблеї ООН, де ще дев'ять європейських держав також заявлять про визнання Палестини.
Наслідний принц Саудівської Аравії Мухаммед бен Салман та прем'єр-міністр Пакистану Мухаммад Шахбаз Шаріф підписали угоду про взаємну оборону. Документ передбачає, що агресія проти однієї країни вважатиметься агресією проти обох.
Генеральна Асамблея ООН переважною більшістю голосів ухвалила резолюцію на підтримку рішення про створення Палестинської держави, закликавши Ізраїль визнати її право на державність. 142 країни проголосували "за", 10 "проти", 12 утрималися, тоді як прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху рішуче виступив проти.
Міністр закордонних справ Ізраїлю Гідеон Саар закликав главу МЗС Франції Жана-Ноеля Барро відмовитися від одностороннього визнання Палестини. Саар заявив, що президент Франції Емманюель Макрон не зможе відвідати Ізраїль, поки цей крок залишається на порядку денному.
Ізраїльська армія оголосила місто Газа "небезпечною зоною бойових дій", скасувавши локальну тактичну паузу, що діяла з кінця липня. Це рішення ухвалено на тлі планів масштабної операції проти ХАМАС.
Ізраїльська армія пояснила атаку на лікарню Насер у Газі виявленням камери ХАМАС, що використовувалася для спостереження за військами. Внаслідок інциденту загинуло щонайменше 20 людей, включаючи журналістів.
Еміне Ердоган звернулася до Меланії Трамп із закликом проявити чуйність до гуманітарної катастрофи в Газі, як до війни в Україні. Вона наголосила на стражданнях дітей та історичній відповідальності світових лідерів.
Парламент Нідерландів проголосував проти визнання незалежної Палестинської держави та запровадження санкцій проти Ізраїлю. Це сталося на тлі відставки міністра закордонних справ Каспара Вельдкампа, який виступив за жорсткіші заходи проти ізраїльської держави.
Міністр оборони Ізраїлю заявив про загрозу знищення міста Газа, якщо ХАМАС не роззброїться та не звільнить заручників. Ізраїль відкидає мирні пропозиції, готуючись до масштабного наступу.
Глобальна система IPC підтвердила ознаки голоду в Газі, де понад 514 тисяч людей страждають від критичної нестачі їжі. До кінця вересня ця цифра може зрости до 641 тисячі осіб, попри заперечення Ізраїлю.
Ізраїль відновить переговори з ХАМАС щодо звільнення заручників, але наступ на Газу продовжиться. ЦАХАЛ закликає медиків та міжнародні організації евакуюватися на південь Гази.
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган у розмові з Еммануелем Макроном заявив про готовність Анкари долучитися до ініціатив щодо мирних переговорів між Україною та росією. Лідери також обговорили ескалацію на Близькому Сході, зокрема гуманітарну кризу в Газі.
Ізраїль вивчає пропозицію ХАМАС щодо 60-денного перемир'я та обміну заручниками. Проте бойові дії в Газі тривають, що ускладнює досягнення остаточної угоди.
ХАМАС погодився на пропозицію посередників щодо перемир'я в Газі. Угода передбачає 60-денне припинення вогню та обмін заручниками.
Ізраїльська влада готується до масового переселення палестинців із бойових зон у Секторі Газа. Це пов'язано із завершенням планування нової військової операції.
Ізраїль веде переговори з Південним Суданом щодо можливого переселення палестинців із Гази. Палестинська влада категорично відкидає цю ідею, називаючи її неприпустимою.
Австралія планує визнати Палестинську державу на Генасамблеї ООН у вересні. Це рішення прийнято після отримання зобов'язань від Палестинської адміністрації щодо демілітаризації та визнання Ізраїлю.
Франція розслідує погрози смертю президенту Еммануелю Макрону, озвучені рабином Давидом Даніелем Коеном у відео на YouTube 3 серпня 2025 року. Погрози пов'язані з наміром Макрона визнати Палестину.
Кабінет безпеки Ізраїлю схвалив план взяття під контроль міста Газа. План включає роззброєння ХАМАС, повернення заручників та демілітаризацію Сектора Газа.
Глава МЗС Великої Британії Девід Леммі заявив, що путін наразі не готовий до серйозних мирних переговорів з Україною. Він вважає, що переговори триватимуть і через рік.
Німецька армія запустила повітряний міст до Сектору Гази, скинувши 14 тонн гуманітарного вантажу. Акція є частиною спільного проекту з Йорданією, оголошеного канцлером Німеччини.
Канада планує визнати державу Палестина у вересні 2025 року на засіданні ООН. Це рішення зумовлене поширенням голоду в Газі та запевненнями Палестинської адміністрації щодо реформ.
Ізраїль може анексувати частину Гази, якщо ХАМАС не погодиться на мирну угоду. Член кабінету міністрів Ізраїлю Зеев Елкін заявив, що втрата територій є найболючішою для ворога.
Франція та 14 інших держав підписали спільну заяву, закликаючи світ визнати палестинську державу. Це відбулося після конференції в Нью-Йорку, спрямованої на відродження рішення про створення двох держав.
Конференція ООН у Нью-Йорку завершилася закликом 17 країн до припинення правління ХАМАС у секторі Газа. Підписанти засудили атаки ХАМАС та Ізраїлю, вимагаючи виведення військ Ізраїлю та припинення будівництва поселень.
Мальта оголосить про визнання держави Палестина на Генеральній Асамблеї ООН у вересні 2025 року. Про це повідомив прем'єр-міністр Роберт Абела, підкресливши відданість встановленню миру на Близькому Сході.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху прокоментував заяву глави уряду Великої Британії Кіра Стармера про майбутнє визнання Палестини державою. Нетаньягу вважає, що дії Стармера заохочують тероризм ХАМАС.
Міністр закордонних справ Саудівської Аравії принц Фейсал бін Фархан заявив, що нормалізація відносин з Ізраїлем можлива лише після створення Палестинської держави. За його словами, лише після врахування прав палестинського народу можна досягти сталого миру в регіоні.
Міністр бізнесу та торгівлі Джонатан Рейнольдс заявив, що Велика Британія визнає палестинську державу до завершення повноважень поточного парламенту у 2029 році, якщо це сприятиме ізраїльсько-палестинському мирному процесу. Це рішення має бути використане для досягнення прориву в конфлікті, а не як символічний крок.
Ізраїль відновив постачання гуманітарної допомоги в Сектор Гази повітряним шляхом та вживає інших заходів для пом'якшення гуманітарної кризи. Це включає створення гуманітарних коридорів для конвоїв ООН та гуманітарні паузи в густонаселених районах.
