Загибель президента Ірану: ким був Раїсі та що відомо про його наступника
Київ • УНН
Президент Ірану Ібрагім Раїсі та інші пасажири загинули в авіакатастрофі на північному заході Ірану, в результаті чого віце-президент Мохаммад Мохбер перебрав владу в якості виконуючого обов'язки глави Ірану до нових виборів протягом 50 днів.
Президент Ірану Ібрагім Раїсі та інші пасажири загинули в результаті аварії гелікоптера на північному заході Ірану, їхні тіла були знайдені і їх доправили в Тебріз. УНН підготував інформацію про те ким був Раїсі, яка ситуація наразі в країні, а також про те, хто став виконувачем обов’язки глави Ірану на період до проведення виборів.
Ібрагім Раїсі
Раїсі було 63 роки. Він був ультраконсервативним політиком. Раїсі прийшов до влади у 2021 році, змінивши на посаді глави Ірану поміркованішого Хасана Рухані.
Народився в 1960 році в другому за розміром місті країни – Мешхеді. Його родина була дуже релігійною, це наклало відбиток на подальший шлях Раїсі – він здобув ґрунтовну богословську освіту і титул Ходжатолеслам, що буквально означає "авторитет в ісламі". У релігійній ієрархії Ірану ця посада є другою після аятолли.
Політична кар'єра Раїсі почалася у віці 20 років на хвилі Ісламської революції 1979 року. Тоді він був призначений прокурором Караджу, передмістя Тегерана. Пізніше Раїсі був заступником прокурора в Тегерані. Тоді він був активно залучений до судових процесів над політичними в’язнями.
За інформацією правозахисників жертвами політичних розправ, які вчинялися 1988 року, стали близько 5 тисяч осіб. За участь Раїсі у так званій "комісії смерті", США запровадили проти нього санкції. У 1989 році Раїсі був призначений прокурором Тегерана.
У 2016 році Раїсі очолив один з найбільших релігійних фондів в країні Astan Quds Razavi.
Раїсі вперше балотувався на пост президента в 2017 році проти Хасана Рухані, який просував ядерну угоду по Ірану зі світовими державами, яка обмежувала ядерну програму в обмін на пом’якшення санкцій. Раїсі був критиком цієї угоди. На виборах 2017 року Раїсі програв. На наступних виборах 2021 року він здобув перевагу набравши 62% голосів виборів, однак сталося це на тлі вкрай низької явки – 48,8% виборців.
В той час перемовини, щодо ядерної угоди призупинилися, адже з неї фактично в односторонньому порядку вийшли Сполучені штати. Крім того, команда тодішнього президента США Дональда Трампа ініціювала посилення санкцій проти Ірану.
Це негативно вплинуло на економіку Ірану, ще одного удару завдала епідемія ковіду.
Як зазначає Al Jazeer, Раїсі протягом своєї політичної кар’єри мав тісні зв’язки з духовними лідерами Ірану, а також з теократичною верхівкою, він також побудував тісну взаємодію з військовими та законодавцями.
Однак, його правління як президента припало на непрості часи затьмарені економічними негараздами та загостренням внутрішнього протистояння, зокрема через посилення контролю над проявами громадських та релігійних свобод. Це врешті призвело до масових акцій протесту після загибелі Махси Аміні – 22-річної дівчини, яку затримала поліція моралі, ймовірно, через порушення правила носити хіджаб у громадських місцях. Протести тривали в Ірані протягом кількох місяців, жінки на знак протесту знімали або спалювали свої хіджаби та обрізали волосся.
За даними іноземних правозахисних організацій, мітинги припинилися в середині 2023 року після того, як близько 500 людей були вбиті, коли сили безпеки вступили в дію, щоб розігнати протести. Сім осіб було страчено за участь у заворушеннях. Місія Організації Об’єднаних Націй зі встановлення фактів у березні цього року дійшла висновку, що Іран скоїв злочини проти людяності під час придушення акції, включаючи вбивства, тортури та зґвалтування.
Однак, на цьому жорстка політика Раїсі не зупинилася – через деякий час після виходу США з переговорів щодо ядерної угоди, президент Ірану оголосив, що країна нарощує свою ядерну програму, однак він не зацікавлений у створенні бомби.
Відзначився режим Раїсі і у протистоянні з Ізраїлем. Від засудження атаки на Сектор Газу він перейшов до відкритого протистояння. І 15 квітня Іран здійснив атаку на Ізраїль – удар було завдано 30 крилатими ракетами та 170 безпілотниками. Втім ізраїльська сторона заявила, що атака не завдала суттєвої шкоди.
На противагу Ізраїлю влада Ірану на чолі з Раїсі підтримувала режим Башара Асада в Сирії.
Крім того, саме за Раїсі розвиток отримала співпраця з рф, якій Іран поставляв, зокрема свої ударні безпілотники-"шахеди". Багато розмов також точилося довкола того, що росія допомагає Ірану в розвитку ядерної програми, зокрема, надсилаючи своїх спеціалістів.
Не дивлячись на жорстку, а часом і суперечливу політику, вважалося, що Раїсі може претендувати на другий президентський термін.
Наступник
Наразі владу у свої руки взяв Мохаммад Мохбер, який перебуває на посаді віцепрезидента Ірану. На цю посаду він прийшов разом з обранням Раїсі президентом.
Мохбер має ступінь магістра з міжнародного права та є доктором наук з менеджменту.
Мохбер був президентом Setad – Виконавчий штаб Директиви імама – це напівдержавна, напіврелігійна організація, що контролюється верховним лідером Ірану. Міжнародні правозахисні організації вважають, що Setad побудував цілу імперію на майні, яке було конфісковане у незгодних після революції 1979 року. Водночас офіційно Setad займався, зокрема, інвестиціями в країну для боротьби з бідністю та доставляли медикаменти.
Водночас, під патронатом окрім благодійного фонду, діє фармацевтична компанія, яка заснувала ціле фармацевтично-промислове місто Баркат. Також вважається, що Setad досі продовжує розпоряджатися майном, що конфіскується у противників режиму.
У липні 2010 року Європейський Союз включив Мохаммеда Мухбера, як президента організації Setad, до санкційного списку. Однак за два роки він був виключений з цього списку. Водночас вже у 2013 році Міністерство фінансів США додала фонд "Сетад" і 37 підконтрольних йому компаній до переліку суб'єктів, на яких поширюються санкції. Однією з підстав стало те, що Setad ймовірно фінансує Корпус вартових ісламської революції, які причетні до терористичних дій.
Зв’язок Мохбера з Setad, що безпосередньо підпорядковується іранському релігійному лідеру, дає підстави говорити про тісні зв’язки політика з аятолою.
Слід зауважити, що у жовтні 2022 року Мохбер відвідав Москву і складі Іранської делегації. Саме тоді була досягнена угода про постачання до рф "шахедів" та ракет з Ірану.
Саме Мохбер, разом ще з двома високопосадовцями, які мають організувати нові вибори президента Ірану протягом наступних 50 днів.
Іран планує провести президентські вибори протягом 50 днів20 трав. 2024, 09:11 • 17976 переглядiв
Ситуація на сьогодні
Іран, доволі закрита країна, де політика тісно пов’язана з релігією. Теократична верхівка значною мірою впливає на перебіг подій. І тут виникає питання чи притримуватиметься вона такої ж жорсткої політики, як це було за часів Раїсі, зокрема, щодо ядерної угоди.
Неодноразово лунали думки про те, що теперішній духовний лідер Ірану аятола Алі Хаменеї бачить більше перспектив у налагодженні взаємодії з заходом, крім того, за деякими твердженнями він не підтримує проросійську політику, яка будувалася останніми роками.
Підставами для цього є, як стверджують аналітики, прагматичне розуміння, що торгівля з заходом дає більше можливостей для Ірану, ніж торгівля з рф. Чи дійсно духовний лідер дотримується такої думки? Достеменно не відомо. Однак, західні аналітики, переконані, що наразі режим в Ірані досяг переломного моменту, який ще більше поглибився зі смертю Раїсі.
Криза, яка відчувалася ще до цього, і була продемонстрована не лише масовими акціями протесту у 2023 році, а й низькою явкою на президентських виборах у 2021 році та парламентських у березні 2024 року, наразі поглибилась. Водночас аналітики переконані, що персона того, хто замінить Раїсі ймовірно вже визначена або ж буде визначена найближчими днями.
