Політолог про президентські вибори у Польщі: вплинуть на Україну й не найпозитивнішим чином
Київ • УНН
Президентські вибори в Польщі можуть вплинути на відносини з Україною, особливо щодо Волинської трагедії та підтримки вступу до ЄС. Розглядаються різні сценарії залежно від переможця.
У Польщі 18 травня розпочинаються президентські вибори. Політолог Антон Малеєв розповів журналісту УНН, як вони вплинуть на Україну та назвав основних претендентів на посаду лідера.
Коли розпочинаються президентські вибори в Польщі?
18 травня у Польщі розпочнуться президентські вибори. У неділю відбудеться перший тур. Не пізніше початку червня, після другого туру, Польща матиме нового лідера держави.
Головні кандидати
Наразі серед основних претендентів на посаду президента розглядаються:
- Кароль Навроцький – партія «Право і Справедливість» (PiS);
- Рафал Тшасковський – мер Варшави та представник «Громадянської коаліції»;
- Славомір Менцен - права партія "Конфедерація".
Політолог Антон Малеєв зазначив, що основним претендентом на перемогу у виборах є Тшасковський.
Рафал Тшасковський кандидат від умовно ліберальних сил, який є основним претендентом на перемогу. Другий – це його конкурент Навроцький від консервативних сил й він має шанси в другому турі, як мінімум наздогнати Тшасковського й насправді в нього є шанси й перемогти залежно від мобілізації виборців. І третій кандидат - це Менцен. Він кандидат від "Конфедерації", який не становить загрози ні для одного, ні для іншого. Проте він показує чіткий тренд в Європі, що праворадикальні сили набирають обертів, голосів
Політолог зауважив, що якщо ще п'ять років тому Менцен міг розраховувати на 5% голосів, то зараз це вже 20%. Тенденція зростання праворадикальних сил спостерігається в Румунії, Чехії, Німеччині.
"Праворадикальні сили набирають обертів", - додав Малеєв.
Малеєв зазначив, що основна риторика Тшасковського та його основного конкурента Навроцького в принципі проукраїнська.
У Тшасковського трішки більша, у Навроцького трішки менше. Обидва вони сповідують, що путін - це злочинець, його треба засудити, більше допомагати Україні, докласти максимум зусиль, щоб затягнути Україну в Євросоюз. Тільки Тшасковський в більш ліберальній манері за це виступає, він більш схожий, я б сказав, на (канцлера Німеччини – ред.) Мерца в його сміливості та зваженості, а Навроцький - це Дуда номер два. Він мало чим буде відрізнятися від теперішньої політики чинного президента
Вплив на Україну
Малеєв наголосив, що президентські вибори в Польщі точно вплинуть на Україну кого б не обрали поляки й не найпозитивнішим чином.
Перша за все попри їх (Навроцького та Тшасковського – ред.) ставлення до конкретно цієї ситуації в якій опинилася Україна і цієї війни, насправді обидва кандидати сповідують ідею, що Україна має вибачитися за Волинську трагедію. І вони обидва будуть це вимагати від України перед вступом у Європейський Союз, цю тему нам не оминути просто, в принципі, ніяк. Вона має бути узгоджена, вона має бути зафіксована, з нею має погодитися польський народ і польська чинна влада. І вони будуть це ставити, як умову
Другий важливий акцент на думку політолога, це те, що Тшасковський все ж таки більший прихильник надавати Україні більше фінансування та зброї, на відміну від Навроцького.
Навроцького за загальне засудження, але: давайте всі ресурси спрямуємо на нашу власну оборону, аніж будемо допомагати Україні. Це є принциповою відмінністю між цими двома кандидатами
Також Малеєв зазначив, що система влади в Польщі трохи відрізняється від української.
В них повноважень в реальності між президентом та Сеймом порівну, плюс-мінус. Якщо уряд належить до одного політичного табору, а президент до іншого, це створює дуже значну турбулентність в плані прийняття важливих для суспільства рішень. Тому, якщо буде кандидат від ліберальних сил (Тшасковський – ред.), то буде карт-бланш у теперішнього Кабінету міністрів Польщі і допомоги Україні однозначно буде більше, однак якщо буде президентом Навроцький, то буде значна турбулентність, що більшість допомоги Україні не буде ухвалена
Тема Волинської трагедії та вступ України до ЄС
Малеєв зазначив, що Україна дуже хоче швидше вступити в Євросоюз, оскільки це, як мінімум збільшення фінансування на зброю, а поза війною - збільшення фінансування на відбудову.
Для нас це логічно задля самозбереження. Єврокомісія чудово розуміє, що її майбутнє з Україною і Україна має бути членом Європейського Союзу. Час насправді тут має ключове значення, тому що, якщо припустимо таку ситуацію, що буде якесь замороження по лінії зіткнення з ворогом, миру не буде, то наступна гаряча фаза вже буде за участі ЄС. В даному випадку легше мати один єдиний фронт, аніж розподіляти свою військову міць між Україною та Європою
Політолог наголосив, що вставляння палок у колеса зі сторони Угорщини, Словаччини та ще й Польщі щодо вступу України в Євросоюз, це дуже серйозна перепона.
Тобто замість того, аби прискорювати вступ до Євросоюзу Союзу, вони будуть піднімати усі свої болючі питання, щоб вирішити їх тут на берегу. Для нас, як для суспільства дуже багато цих питань будуть становити реально велику проблему, тому що, я не до кінця впевнений, що, наприклад, з публічними вибаченнями за Волинську трагедію у нас погодиться суспільство, бо врешті-решт й українців там вбивали, і чомусь ніхто не вибачається
На думку політолога українці будуть вимушені обирати, або вони за швидкий вступ до ЄС, або вступ України затягується.
Нам доведеться як суспільство обирати, або ми за швидкий вступ до Європейського Союзу й тоді ми погоджуємося з усіма ультиматумами, які нам ставлять, а це буквально будуть ультиматуми, або ми боремось, вигризаємо, пробуємо змінювати думку, але це просто розтягує вступ України до Євросоюзу на роки, якщо не десятиліття
Також політолог оцінив шанси, що буде знайдено взаємне порозуміння щодо Волинської трагедії.
Дуже б хотілося, але я не впевнений, на жаль. Поки що ставиться питання в односторонньому порядку. Вже декілька разів працювала комісія польсько-українська, яка мала вирішити всі ці питання й на жаль, вся їх робота закінчувалася рівно на моменті, коли поляки ставили ультиматум, що: ви вибачаєтесь, а далі ми подивимося. Ніякого зсуву не було. Яскравий приклад - це перезахоронення могил та вшанування меморіальних точок. Українці намагаються витримати повністю своє законодавство й допомагати, не заважати полякам проводити свої історичні експертизи. В той час, як наші пам'ятки на території Польщі нівечаться й Польща ніяк не реагує на ці виклики
Тому експерт зауважив, що з Польщею може скластися ситуація, коли публічно й на словах там будуть заявляти, що хочуть, щоб Україна була в Євросоюзі, але спочатку будуть просити вибачитися за Волинську трагедію.
Заяви Тшасковського та Навроцького про Україну
Як пише PAP, Тшасковський, який лідирує у соцопитуваннях під час передвиборчих дебатів у понеділок заявив, росія є загрозою, а Україна має бути буферною зоною.
Він наголосив, що мир в Україні має бути на справедливих умовах, що, як він додав, потрібно пояснити президенту США Дональду Трампу.
"Не фотографуйтеся з ним, а поговоріть з ним про це детально", – зазначив він, натякаючи на зустріч Кароля Навроцького у Білому домі. За словами Тшасковського, володимир путін розуміє лише мову сили, тому Польща повинна озброїтися.
Навроцький під час цих дебатів заявив, що в інтересах Польщі, щоб мир був тривалим, справедливим і не затримувався війною. Він додав, що для Польщі важливо брати участь у переговорах на міжнародній арені. Він також заявив, що Польщі не слід бути надто оптимістично налаштованою щодо вступу України до ЄС чи НАТО.
У січні Кароль Навроцький висловлювався проти запрошення України до ЄС та НАТО через Волинську трагедію.
Волинська трагедія
У січні повідомлялося, що Україна та Польща обмінялися списками місць для пошуку та ексгумації останків "взаємних історичних конфліктів".
Голова товариства "Польсько-українське примирення" Кароліна Романовська повідомила, що повідомляла, що Україна дала згоду на проведення пошукових робіт польських жертв Волинської трагедії у селі Угли Рівненської області.
Заступника міністра культури України Андрія Наджоса повідомляв на початку травня, що під час пошукових робіт на місці колишнього села Пужники, що на Тернопільщині, польсько-українська експедиція знайшла останки понад 30 осіб.
Зовнішнє втручання
Міністр цифровізації країни Кшиштоф Гавковський на початку травня заявляв, що Польща стикається з безпрецедентною спробою росії втрутитися в її президентські вибори.
У березні Варшава заявляла, що на Польське космічне агенство було здійснено кібератаку.
